Журавлина – це не тільки дикороси!

Українська земля настільки багата й різноманітна, що за правильного підбору культур і диверсифікації підприємств проблеми перевиробництва свіжої продукції можна уникнути. В країні абсолютно вільна ніша промислового вирощування журавлини садової. Хоча Україна і входить у десятку світових виробників цієї ягоди, мова йде лише про річний збір у дикій природі, що з року в рік скорочується. Пропозицій ягоди товарної якості, зібраної та упакованої саме так, як того прагне замовник, немає. Тож вихід на ринок нового агропідприємства, що займається вирощуванням журавлини, – своєчасний і перспективний крок. Це підтверджує досвід ягідівника Андрія КОВАЛЬЧУКА, який тестує нішеві ягідні культури, успішно вирощує журавлину та готовий закласти першу в країні її промислову плантацію.

Економіка культури

Для споживачів в Україні журавлина садова – нова культура, до якої варто застосовувати якісний менеджмент для просування на ринку та формування культури споживання. Адже існують два перспективні ринки збуту – експорт та внутрішній. І що цікаво, на відміну від багатьох інших ягідних культур, внутрішній ринок майже порожній.

– Журавлина садова – ягода, що має попит не тільки на свіжому ринку й для переробки у продукти з доданою вартістю, а у різних галузях, – розповідає Андрій Ковальчук. – Наприклад, у Канаді та Америці, де її культивують уже 100 років, з журавлини виготовляють соки, пюре, сушку. Ягода активно використовується в кулінарії та медицині, адже здавна відома своїми поживними й ліку вальними властивостями. Якщо говорити про перспективу української журавлини на експорт, культура дуже популярна в ЄС. Крім того, має високу маржинальність: порівняно невеликі затрати на догляд і одночасно високий та стабільний прибуток. Журавлина врожайна: з 12-14-річної ділянки можна збирати 16-18 тонн з гектара. Восени відпускна ціна господарств на журавлину садову класу «А» становила 3,2 долара за кілограм на свіжому ринку, а в переробленому вигляді – ще дорожче.

За розрахунками Андрія Ковальчука, початкові інвестиції у плантацію журавлини – на рівні будь-якої культури з вересової групи: досить затратні, але подальший догляд не потребує багато часу і грошей. Тож вхідний поріг у цей бізнес – орієнтовно 40 тисяч доларів на гектар. Основні витрати підуть на формування чека – ділянки розміром у гектар, яка обладнується шлюзами, що дозволяють затоплювати її водою за периметром та подавати в іригацію.

Вибір та підготовка ділянки – найвідповідальніший етап

У країнах-лідерах ринку журавлину виробляють промисловим способом на сільськогосподарських плантаціях. Досвід Білорусі та Латвії доводить ефективність такого підходу і в умовах, схожих до українських. Журавлина – це вологолюбна культура, яка не боїться заморозків. Тому вона добре росте в північних областях України, при цьому засаджена плантація може давати врожай протягом 60 років.

Беззаперечна перевага журавлини садової – простота у вирощуванні, адже культура майже не хворіє, не зазнає нападів шкідників. За правильно підібраної ділянки не потребує постійних підживлень. Усі ці аспекти роблять її перспективною й для органічного виробництва…

Продовження статті читайте у журналі «Ягідник» №5 (16), 2019. Придбати журнал ви можете як паперовому варіанті, так і в електронному.

Охочі отримувати журнал увесь рік можуть оформити передплату. Ви можете звернутися:

• за тел. +38 096 491 66 92, +38 068 513 31 87;

• через e-mail nti.sad@gmail.com, sad2017@ukr.net.

З вами зв’яжеться менеджер проекту і оформить замовлення.

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.