ЗРОШЕННЯ ПІД КОНТРОЛЕМ: як сучасні технології зрошення рятують урожай у роки посух

 ЗРОШЕННЯ ПІД КОНТРОЛЕМ: як сучасні технології зрошення рятують урожай у роки посух

Коли рослина не розвивається через непідготовлену воду, а врожай гине не від посухи, а від дощів, пора переглянути підхід до зрошення. Так, під час виступу на конференції «SmartBerry Conference: технології, інновації, успіх», яку медіагрупа «Технології та Інновації» організувала 11 грудня в Києві, головний інженер компанії «Профполив» Денис РУДИЧЕВ розповів про системи поливу, які керуються на відстані 10 кілометрів без жодного проводу, економлять 40 % води та рятують врожай від заморозків навіть тоді, коли агроном спить.

ДЕФІЦИТ ВОДИ: РЕАЛЬНІСТЬ, ЯКУ НЕ МОЖНА ІГНОРУВАТИ

Останнім часом карта вологозабезпечення України демонструє тривожну картину. За даними 2025 року, лише Закарпатська та Чернігівська області мають більш-менш задовільний рівень водозабезпечення, натомість решта територій країни потерпає від катастрофічно низького або дуже низького рівня вологи.

– Тому ми радимо звертати на це увагу й аналізувати ситуацію в регіоні, перш ніж розробляти проєкт майбутніх насаджень. Майже всі фермери хочуть отримувати більший урожай, тому інтенсивні технології вирощування у садах і ягідниках потрібно забезпечувати відповідними системами зрошення, – наголосив Денис Рудичев.

За його словами, проблема полягає не лише в нестачі води. Так, в низки господарств виникає проблема, що їхні наявні системи зрошення не справляються з потребами сучасних інтенсивних насаджень.

– Сучасні агрономічні норми зрошення суттєво відрізняються від тих, що застосовувалися раніше, і зараз для кожної культури вони на 20–30 % більші. І зараз в господарств або не вистачає води, або просто не встигає за один день зрошувати свою плантацію з необхідною нормою під рослину, – пояснив фахівець.

Так, для різних культур у сезоні 2025 року були встановлені такі показники поливу на 1 гектар за добу: лохина – 40–50 м3 , малина – 45–55 м3 , суниця садова – 50 м3 , фундук – 40– 50 м3 , яблуня – 50–55 м3 , вишня та черешня – 40–60 м3 .

ПІДЗЕМНЕ КРАПЕЛЬНЕ ЗРОШЕННЯ: ІННОВАЦІЯ, ЩО ОКУПОВУЄТЬСЯ

Якщо наземне крапельне зрошення – це звична для ягідників практика, то підземне – відносно нова технологія. Традиційно воно використовувалося для технічних культур і зернових, але ситуація змінюється.

– Нещодавно до нас звернулися щодо встановлення підземного крапельного зрошення для вирощування малини та ожини. Це дуже великий холдинг, який на плантації площею 40 гектарів облаштовує підземне крапельне зрошення. Це вигідна інвестиція, особливо для ремонтантних сортів малини, адже ці рослини треба на зиму скошувати, а крапельна трубка завжди заважає, – розповів Денис Рудичев.

За словами фахівця, переваги підземного зрошення очевидні: економія води, яка надходить безпосередньо до кореневої зони, економія добрив і зменшення трудових витрат. До того ж така система поливу закладається щонайменше на 20–25 років.

– І важливо, що при правильній експлуатації крапельної трубки, вона не забивається, коріння не пошкоджує саму трубку. Тобто зрошення відбувається безперебійно, – наголосив Денис Рудичев. – Окрім того, унікальність підземного зрошення полягає також у можливості використання однієї системи для різних культур у сівозміні, що робить її ще більш економічно вигідною.

СПРИНКЛЕРНЕ ЗРОШЕННЯ: КОЛИ ПОТРІБЕН ВЕЛИКИЙ ОБ’ЄМ ВОДИ

Спринклерні системи вимагають значних водних ресурсів, але в деяких випадках є незамінними. Насамперед вони використовуються для захисту від заморозків і у випадку вирощування культур з великою схемою посадки, як-от волоський горіх.

– На відміну від крапельного зрошення, спринклери підвищують вологість повітря у приземному шарі та знижують температуру ґрунту, – пояснив фахівець. – Важливо, що стаціонарні спринклерні системи зрошення забезпечують високу норму поливу навіть у найспекотніші та сухі періоди.

НАКОПИЧЕННЯ ВОДИ: ЯК СТВОРИТИ СТРАТЕГІЧНИЙ РЕЗЕРВ?

Проблема дефіциту води вимагає створення власних резервів, тому під час свого виступу Денис Рудичев озвучив аграріям кілька варіантів.

Перший з них – штучні водойми. Це оптимальне рішення, якщо створити їх дає змогу рівень залягання підземних вод. Сучасні накопичувальні водойми відкритого типу повинні забезпечувати повну герметичність, оптимальне розташування відносно джерел поповнення та насаджень, а також простоту в обслуговуванні.

Ще один варіант – альтернатива, коли створити штучну водойму неможливо. Йдеться про модульні резервуари та гідробаки, які можна наповнювати зі свердловин чи відкритих водойм.

ФІЛЬТРАЦІЯ – КРИТИЧНА ЛАНКА СИСТЕМИ

Якість води та правильна фільтрація – запорука безперебійної роботи системи зрошення. І вибір фільтрів залежить від джерела води.

– Так, треба звертати увагу, звідки ви берете воду – з відкритої водойми чи водопроводу,скважин і т.д. І кожен з цих випадків потребує відповідного ступеня фільтрації. Приміром, вода у водоймі може зацвісти, і через це фільтр або кількість фільтрів з неправильною ступінню фільтрації просто не справляться з фільтруванням води в необхідних об’ємах, – застерігає Денис Рудичев.

За його словами, для відкритих водойм використовують піщано-гравійні фільтри, які затримують грубі частинки. Дискові та сітчасті фільтри є контрольними та встановлюються навіть після піщано-гравійних, забезпечуючи додатковий захист емітерів від засмічення.

Для тепличних господарств якість води набуває особливого значення. Іноді навіть хімічний склад води може блокувати засвоєння добрив рослинами.

– В одному з підприємств, у якому воду зі свердловини набирали в модульний резервуар, виконуючи фертигацію для малини не могли зрозуміти, чому малина не розвивається. У результаті агроном проаналізував склад води, і виявилося, що одна зі сполук блокує систему живлення. Після того як вони встановили зворотній осмос, малина почала розвиватися, – розповів Денис Рудичев.

ФЕРТИГАЦІЯ Й АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМИ

Система фертигації, тобто внесення добрив через систему поливу, може бути ручною, напівавтоматичною та автоматичною. Цей вибір залежить від культури, масштабів господарства та бажання мінімізувати людський чинник.

Приміром, автоматизована система Fertmaster забезпечує точність внесення добрив, має шість каналів подачі добрив та дозволяє задавати необхідні параметри pH та EC безпосередньо в комп’ютері.

– Тобто ви задаєте в комп’ютері необхідний pH, заливаєте кислоту в бак, у бочках розмішуєте маточний розчин з необхідним EC, і система вносить визначену кількість добрив, – наголосив Денис Рудичев.

Загалом автоматизовані системи зрошення дають змогу отримувати детальні звіти й аналізувати ефективність використання ресурсів. За статистикою, зібраною компанією «Профполив» за п’ять років, такі системи економлять до 40 % води, адже вмикаються тоді, коли потрібно, та вимикаються при досягненні заданих параметрів. Окрім того, вони економлять до 25 % електроенергії, до 15 % трудових ресурсів і до 30 % добрив.

Компанія «Профполив» має успішний досвід реалізації масштабних проєктів. Серед них – вирощування лохини, малини та суниці садової у відкритому ґрунті та тунелях на площі понад 25 гектарів з автоматизованим поливом і фертигацією. Але особливо цікавим є досвід будівництва плантації малини й ожини в тунелях у Польщі, де на площі 6 гектарів вирощують малину на гідропоніці. Там встановлена повна автоматизація, зокрема й автоматизований мікроклімат теплиць.

УПРАВЛІННЯ БЕЗ КАБЕЛІВ І ЗАХИСТ ВІД ВЕСНЯНИХ ЗАМОРОЗКІВ

Одним з інноваційних рішень, які пропонує компанія «Профполив», є система радіоуправління RTU, яка дає змогу відкривати клапани для поливу в полі без прокладання проводів. Ці радіомодулі можна встановити в будь-який момент використання системи поливу. Тобто спочатку облаштовується гідравлічна частина, а через рік-два систему можна автоматизувати. Важливо, що така система дозволяє керувати пристроями на відстані до 10 кілометрів від контролера.

А щодо проблеми весняних заморозків, яка була особливо гострою у 2024 році, то вона потребує спеціальних рішень. Так, система антифросту, яку пропонує компанія «Профполив», працює за принципом дощування: форсунки поливають насадження зверху, завдяки чому зберігається плюсова температура, і рослина, зокрема брунька та цвіт не замерзають.

За словами Дениса Рудичева, система захисту від заморозків потребує детального гідравлічного розрахунку, великого запасу води та потужності електроенергії, оскільки вся ділянка має увімкнутися одночасно за один полив. До речі, модуль антифросту входить до складу автоматизованої системи та може використовуватися у різних насадженнях – як на ягідниках, так і в садах.

Сучасні системи зрошення дають змогу керувати поливом на основі даних, отриманих від датчиків вологості ґрунту, які можна під’єднати до системи моніторингу. Датчики вимірюють і передають дані про вміст вологості та температури в кореневмісному шарі ґрунту, а також подають сигнал для початку чи закінчення поливу. Ця технологія забезпечує оптимальне водозабезпечення без перевитрат.

ЗВІТНІСТЬ Й АНАЛІТИКА: ЦИФРОВА ПРОЗОРІСТЬ

Денис Рудичев розповів, що автоматизовані системи зрошення генерують детальні звіти, які можна використовувати не лише для внутрішнього аналізу, але й для органів контролю.

– Зокрема, їх дані використовують для перевірки дотримання вимог стандартів Organic Standard, GlobalG.А.Р. Це дуже зручно, адже не потрібно вручну записувати всі дані, а вся інформація зберігається в електронному вигляді, – розказав фахівець.

Такий журнал містить повідомлення про роботу системи в хронологічному порядку з можливістю створення вибірок за періодами, програмами поливу, кранами. Статистика споживання демонструє дані про використання води і добрив по кранах, культурах, ділянках. Така інформація дуже корисна, адже агрономи використовують ці звіти для планування бюджету на наступний рік.

ДРЕНАЖНІ СИСТЕМИ: ПРОБЛЕМА, ПРО ЯКУ ЗАБУВАЮТЬ

За словами Дениса Рудичева, восени 2024 року багато ягідників Житомирської та Рівненської областей зіткнулися з серйозною проблемою – надмірним зволоженням:

– Були рясні дощі, з наслідками яких не могли впоратися меліоративні та дренажні канали, які існували ще з радянських часів. Загалом уся радянська система дренажів забита, адже її ніхто не обслуговує та не прочищає. Тому після таких дощів ягідники затоплювало, врожай залишався на полі та гнив. І зробити щось із цим було просто неможливо, адже техніка не могла заїхати в поле!

Тому системи водовідведення потрібні на ділянках з високим заляганням ґрунтових вод, схильних до підтоплення талими чи дощовими водами, зі складним рельєфом і великим перепадом висот. І проєктування водовідведення має відбуватися паралельно з проєктуванням майбутніх насаджень, тому фахівці не радять починати садити рослини до завершення робіт з водовідведення.

МЕТЕОСТАНЦІЇ: ПРОГНОЗ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ПОЛИВУ

Метеостанції стали невід’ємною частиною сучасних систем управління поливом. Вони забезпечують відображення поточних метеоданих, функцію прогнозу погоди, збір та обробку інформації у вигляді графіків і таблиць. Дані передаються на сервер для обробки, а доступ можливий зі смартфона або комп’ютера.

Особливо корисною є функція прогнозування можливих заморозків на основі оброблених даних про температуру, вологість повітря та точку роси. Система автоматично передає інформацію на контролер і сповіщає про виконання задач.

ПРОФЕСІЙНЕ ПРОЄКТУВАННЯ – ОСНОВА УСПІХУ

Усі свої проєкти компанія «Профполив» розробляє в програмі IrriCAD – професійному програмному забезпеченні з Нової Зеландії для проєктування систем зрошення.

– Правильний гідравлічний розрахунок системи зрошення та підбір обладнання – запорука ефективної та довготривалої роботи системи поливу, – наголошує Денис Рудичев.

За його словами, проєктне планування земельної ділянки передбачає повний аналіз місцевості: топозйомку (рельєф місцевості, підземні комунікації), фізико-механічний аналіз ґрунту, геологічне дослідження на наявність підземних вод, схематичну розбивку земельної ділянки, підготовку та планування ґрунту.

Контакти:

м. Київ, вул. Велика Кільцева 4-в

Телефон: +38 (097) 522 52 84, + 38 (067) 383 46 93

Веб-сайт: profpoliv.in.uа

Електронна пошта: office@profpoliv.in.ua

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах.

Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник»«Садівництво та Овочівництво. Т.І.»«Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Оформити передплату на друкований випуск журналу  «Ягідник» на 2026 рік  або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся:

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com

Не пропустіть нагоди бути в курсі останніх тенденцій та отримувати ексклюзивну інформацію, яка допоможе вам досягти успіху у вашій справі!

Увага! Наступна міжнародна науково-практична конференція Fruit&Nut Ukraine 2026: КІСТОЧКОВІ, ЗЕРНЯТКОВІ КУЛЬТУРИ ТА ГОРІХИ відбудеться 27 травня за участі міжнародних та українських експертів та практиків.

Академія Berry&Fruit відбудеться у місті Вінниця 26 травня 2026 року, напередодні конференції Fruit&Nut Ukraine 2026: КІСТОЧКОВІ, ЗЕРНЯТКОВІ КУЛЬТУРИ ТА ГОРІХИ. Організаторами була обрана тема, з урахуванням маржинальності культур за прогнозами 2026 року. «Яблуко, груша, вишня, черешня та ягоди: сорти, технології вирощування і можливості переробки».

Бізнес-тур на провідні підприємства регіону ТОВ «ДУДІКОВ» та ТОВ «Фруктона ВН» відбудеться 28 травня 2026 року.

Реєстрація на міжнародну науково-практичну конференцію

Читайте також: 48-а Міжнародна науково-практична конференція Fruit&Nut Ukraine 2026 — кісточкові, зерняткові та горіхи відбудеться у Вінниці

Журнал «Ягідник»

Останні статті