Жимолость в Україні. Як зруйнувати стереотипи.

Олександр ЯРЕЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи, селекціонер, Інститут садівництва НААН України

Останнє десятиріччя в ягідній галузі України було динамічне та більш ніж насичене подіями й проходило під дещо пафосним, але амбітним гаслом радянських часів «Догнати й обігнати!». Намагання (й не безрезультатні) виробників слідувати світовим трендам та бути конкурентними на зовнішніх ринках стимулювало нарощування площ насаджень, впровадження нових перспективних сортів уже визнаних та популярних комерційних ягідних культур на кшталт суниці, малини чи лохини, і перші спроби комерціалізувати нові культури, зокрема ожину та жимолость. Останнім пророкували велике майбутнє і достатньо швидкий вихід із групи нішевих культур, та шлях до успіху виявився тернистим та куди прагматичнішим, ніж прогнози… Цей матеріал присвячений ринковим перспективам жимолості в Україні (й не лише) з огляду на вже набутий досвід та можливостям виходу культури на новий рівень.

Перший висновок з набутого за те саме останнє десятиріччя досвіду говорить, що у будь-якої культури має бути своя культура споживання. Новим для споживача продуктам, зокрема і ягодам, потрібен час для ознайомлення та «відвоювання» місця в раціоні – те, що називають формуванням культури споживання. Зазвичай шлях ягідної продукції (на свіжий ринок зокрема) послідовно проходить через ланцюжок «виробник–продавець–споживач». Водночас ключові чинники успіху на кожному етапі різні. Вони мають приблизно такий вигляд: «технологічність–товарність– смак/привабливість». Звісно, це дуже спрощена формула успішної комерціалізації – важливим є також наявність експортного потенціалу, гарантований і потенційний обсяг ринку, відповідність концепції світових трендів, доступність робочої сили та/або збиральної техніки, попит на продукцію з боку переробної галузі, успішна стратегія маркетингу, доступність садивного матеріалу достатньої кількості та якості тощо.

З огляду на вищезазначене, можна впевнено констатувати, що жимолость за цей період зайняла свою стабільну нішу в аматорському та дрібнотоварному ягідництві, натомість не мала очікуваного успіху у промислових насадженнях і в переробній галузі. Поясненням цього є багато об’єктивних і суб’єктивних причин, які узагальнено можна назвати неготовністю ринку з однієї сторони й невідповідністю ринковим вимогам – з іншої сторони. Недосконалий сортимент – обмежений вибір сортів, недостатні товарні та споживчі якості плодів, відсутність досвіду роботи з культурою, необізнаність споживачів – все це зіграло злий жарт при перших же масових продажах ягід на свіжому ринку. Нерідко на реалізацію надходили нестиглі (хоч і забарвлені) плоди сортів, які й у стиглому вигляді не виділялися видатними споживчими якостями. Лежкість і товарність також не були високими, що, м’яко кажучи, не сприяло створенню «вау-ефекту» у споживачів та сформувало негативний стереотип «кислих ягід чудернацької форми». Переробна галузь, для якої ягідна продукція жимолості за своїми характеристиками більш ніж приваблива, через певний прагматичний консерватизм поки що не формує запити, що також не сприяє ринковим перспективам культури.

Другий висновок – без кардинального поліпшення сортименту подолати сформований стереотип «кислих ягід» з поганою лежкістю, які важко збирати і ще важче продавати великими товарними партіями, не можливо. Наявні українські сорти (окрім найновішого сорту Світанок) не задовольняли сучасні ринкові вимоги. Навіть уже достатньо відомі та популярні сорти нової канадської селекції серії Бореал та Аврора не змогли суттєво змінити ринок у позитивному для культури напрямку, хоча за своїми властивостями є продуктом якісно нової селекції. Поряд зі своїми кращими характеристиками, зокрема високою стабільною врожайністю, розміром плодів, вони також не позбавлені недоліків: низька транспортабельність у смачного Бліззарда, невисокі споживчі якості плодів у Біста й Б’юті. Навіть найбільш збалансований сорт Аврора «грішить» дещо не дружним достиганням плодів.

Саме тому після спільного візиту до Канади та участі у «Днях жимолості», що проходили на базі Університету міста Саскатун, провінція Саскачевань, було прийнято рішення започаткувати у 2017 році українську селекційну програму по жимолості на виробничій базі та за безпосередньої участі провідного ягідного розсадника – ТОВ «ФруТек».

Продовження статті безкоштовно читайте в журналі «Ягідник» № 2  тут

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на 2025 рік або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92, oksana.buh.ti@gmail.com

Все буде Україна!

Триває передплата журналу “Ягідник” на 2025 рік!

Вартість журналів:

ДОСТАВКА ЖУРНАЛІВ ВКЛЮЧЕНА У ВАРТІСТЬ УКРПОШТОЮ.