Заморожування й інші види перероблення ягід: досвід практиків і робота в реаліях воєнного часу

Що активніше розвивається ринок заморожування ягід, фруктів та овочів в Україні, а також експорт замороженої продукції, то більше питань і проблемних моментів виникає в учасників цього ринку. Здавалося б, що більше досвіду – то більше знань про цей напрямок діяльності. Але на практиці ситуація дещо інша, адже чи не щодня з’являються різні моменти, перешкоди та проблеми, з якими доводиться зіштовхуватися учасникам ринку заморожування. І лише завдяки спільним зусиллям і власному досвіду їх можна зрозуміти та вирішити. Тому 7–8 грудня, під час VII Міжнародної науково-практичної конференції «Ягідництво і переробка в умовах воєнного стану: вчимося перемагати», організатор заходу, медіагрупа «Технології та Інновації», провела III Всеукраїнський конгрес із заморожування, перероблення та холодної логістики ягід. У межах заходу відбулася також дискусійна панель «Заморожування та інші види перероблення ягід: досвід практиків. Експорт. Робота в реаліях воєнного часу».

Участь у заході, модератором якого став консультант із заморожування ягід та овочів Олег ЯКИМЕЦЬ, взяли виробники ягід, представники переробних і заморожувальних підприємств, логістичних компаній тощо: директор компанії «Ярофрут» Віталій СИДОРЕНКО, керівник компанії «Артика-Біо» Сергій СУХИНА, власник компанії «БЕРРІ ТРЕЙД» Йосип КНИЖИЦЬКИЙ, керівник компаній «Беріз енд Черіз», «Беррі Фарм Юкрейн» і «ТрансАтлас» Анатолій ПРИЛУЦЬКИЙ, керівник компанії «Вест Норд» Віталій ЗАХАРЧУК і співвласник ТОВ «Біо Беррі» Дзялтувас ЕДВІНАС. Учасники дискусійної панелі обговорювали питання співпраці виробників ягід із переробниками, збуту замороженої ягоди, прогноз цін на заморожену продукцію, необхідну документацію для експорту ягід, доцільність переробки ягід, овочів, фруктів і не лише. Але про все – за порядком.

СЬОГОДЕННЯ ЗАМОРОЖУВАННЯ ТА ХОЛОДНОЇ ЛОГІСТИКИ: ЯКА Ж СИТУАЦІЯ?

За словами керівника компанії «Вест Норд» Віталія ЗАХАРЧУКА, станом на грудень 2023 року майже всі ягідні культури вже заморожені, а більшість законтрактованої ягоди вже поїхала до замовників:

– Варто зазначити, що зараз уже немає такого хаосу, який був торік, у питаннях складування та зберігання заморожених ягід за кордоном, коли українські виробники хотіли убезпечити себе на випадок вимкнення електроенергії та блекауту. До того ж заготівельні ціни на вирощену продукцію цього року не були катастрофічно низькими чи надто високими. Звісно, здивувала малина різким падінням вартості, але інші ягоди, зокрема лохина, ціни на яку в піковий час мали б знизитися, вийшла на свою стабільну вартість. І сталося це завдяки досить великим обсягам експорту свіжої ягоди та наявній сертифікації в українських виробників.

Водночас цього сезону ще більш актуальною стала проблема нестачі працівників не лише для аграріїв, але й для переробних і заморожувальних підприємств. Це спричинило значне зростання ціни на людиногодину. За словами підприємця, якщо раніше середня денна заробітна плата коливалася в межах 500–600 гривень, то зараз вона вже сягає 650–1000 гривень у день:

– Окрім того, є проблема і з чоловічим персоналом, який виконував складніші роботи, адже чимало працівників не мали броні та були мобілізовані. Є нестача і жіночого колективу, адже багато хто з жінок виїхали з дітьми за кордон і залишилися там. Також були певні проблеми під час сезону з логістикою в комендантську годину, адже не всі компанії мають дозволи на пересування у цей час. Попри це та інші наявні проблеми, я ще не зустрічав жодного фермера, що вирощує ягоди, який би сказав, що ситуація в галузі катастрофічна.

За словами модератора дискусійної панелі, консультанта з заморожування ягід та овочів Олега ЯКИМЦЯ, маючи досвід роботи в умовах війни, постійних обстрілів об’єктів критичної інфраструктури та перебоїв з електропостачанням, майже всі українські заморожувальні та переробні підприємства підготувалися до майбутнього сезону та придбали генератори. За словами спікера, треба зменшити вплив людей на кількість та якість виробництва завдяки використанню обладнання.

Попри всі наявні проблеми, керівник компанії «Вест Норд» Віталій Захарчук зазначив, що внутрішній ринок в Україні працює та активно розвивається:

– Причому він має обсяг тисячі тонн ягід, фруктів та овочів, вирощених в Україні та імпортованих. Зокрема, розвивається свіжий ринок з такими ягодами, як лохина, суниця, частково порічка, аґрус та ожина, але велику частку займає і заморожена продукція. Зокрема, її потребує сегмент HoReCa, у якому працюють заклади харчування. Окрім того, зараз активно використовують заморожені ягоди й овочі для харчування дітей у школах і садочках. Почалося все з сумішей для компотів, а потім додали заморожені кабачки, капусту, моркву, кукурудзу, горошок та інші овочеві суміші. Важливо, що цей асортимент розширюється, бо до дитячого харчування в дошкільних і навчальних закладах вносять багато змін.

Крім того, за словами Віталія Захарчука, є чимало виробників, які використовують заморожену продукцію впродовж року, зокрема для виробництва соусів, джемів, чаїв, випічки, йогуртів тощо:

– Тобто цей ринок має свого постійного споживача, і він постійно росте та розвивається, адже кожен виробник потребує цієї продукції.

ЕКСПОРТ: ЯКА Ж СИТУАЦІЯ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ?

З кожним роком частка ягід (як свіжих, так і заморожених і перероблених) в структурі українського експорту збільшується, адже українські виробники можуть забезпечити європейських покупців і високою якістю продукції, і необхідними обсягами. Можуть, але не всі.

Дзялтувас ЕДВІНАС, співвласник компанії «Біо Беррі», яка постачає на європейський ринок свіжі та заморожені ягоди, зазначає, що експорт заморожених ягід дещо простіший, адже його можна трохи спрогнозувати та успішно розв’язати певні проблеми, які виникають під час цього процесу:

– Загалом з експортом ягідної продукції у нас проблем немає. Тобто їх не було, поки не почалася війна. І зараз ситуація дещо складна, до того ж додаткові проблеми створюють черги на кордонах та блокування митниці поляками… Тому працювати справді складно, але український бізнес знаходить свої шляхи та продовжує розвиватися.

За його словами, ціни на зовнішньому ринку не зовсім влаштовують українських виробників. Так, до початку війни у 2014 році в Україні активно розвивалися продажі ягід на внутрішньому ринку, і було багато підприємств, які заморожували та переробляли ягоду, але не експортували її. Але коли закрився ринок росії, понад 20 % виробників почали експортувати продукцію до Європи.

– І саме тоді ціна на заморожену та перероблену ягоду знизилася. Загалом на ринку ціноутворення залежить від пропозиції та попиту: коли пропозиції багато, то попит регулює ціну. Тому ситуація зараз досить складна, адже ніхто не був готовий до такого падіння ринку. До того ж додаткові проблеми створюють поляки, коли блокують нашу продукцію на кордоні: машини з замороженими ягодами можуть стояти на кордоні й 2 тижні, а для такої продукції це дуже критично. Якщо говорити про перспективи сектору, то в будь-якому бізнесі завжди бувають підйоми та падіння, тому налаштовуємося на те, що невдовзі буде підйом.

Ключові завдання в ягідному бізнесі полягають у тому, щоб спочатку виростити та зібрати ягоди, а потім довезти їх до кінцевого споживача. І лише в такому випадку зможуть заробити і фермери, і переробні підприємства. В цьому переконаний керівник компаній «Беріз енд Черіз», «Беррі Фарм Юкрейн», а також транспортної компанії «Транс-Атлас», яка перевозить ягоди, Анатолій ПРИЛУЦЬКИЙ:

– Виробники ягід, переробники та логістичні компанії – партнери. Тому коли фермер чи виробник вибирає партнера, то повинен поцікавитися, чи має він усі необхідні дозволи, ліцензії, а також сертифікати на рефрижератор. Окрім того, транспорт та обладнання в ньому повинні бути обладнані системою GPS, датчиком температури, щоб логіст, який працює з водієм 24/7, міг бачити, яка ситуація у вантажному відділенні. Також туди можна покласти прилад (логер), який фіксуватиме температуру. Відправники продукції повинні знати, що рефрижератор технологічно може підтримувати ту температуру продукції, з якою її завантажили, а не збільшувати заморожування.

Враховуючи проблемну ситуацію, коли машини з замороженими ягодами й іншою швидкопсувною продукцією можуть тижнями стояти на кордоні, що негативно впливає на їхню якість, виробникам, які експортують цю продукцію, та перевізникам, які її транспортують, важливо убезпечити себе. Тому в такому випадку важливо застрахувати вантаж. Але трапляється й таке, що європейський покупець просто відмовляється від товару, тому в цьому випадку доводиться оформляти таку ситуацію як форс-мажор. За словами учасників дискусійної панелі, саме через такі ситуації до Міністерства аграрної політики та продовольства України подали пропозицію створити в Європі комісію з представників України у Європейському Союзі, яка б могла допомагати виробникам у розв’язанні таких питань.

За словами керівника компанії «Вест Норд» Віталія Захарчука, в таких ситуаціях важливо, чи всі сторони виконують свої зобов’язання та якісно надають послуги:

– Так, рефрижератор на момент завантаження продукцією повинен мати температуру -18 °С. Але чи виконує перевізник ці норми? Тому перш ніж завантажувати машину замороженою продукцією я раджу перевірити її температурний режим. Адже для того, щоб досягнути -18 °С, треба 40–45 хвилин, а це додаткові витрати на 3–4 літри пального. Але водночас варто зазначити, що функція рефрижератора полягає в тому, щоб підтримувати температуру продукту. Але коли виробник завантажує ягоди з температурою -12 °С і хоче привезти покупцю -18 °С, то на диво не варто не розраховувати. І якщо перевізник не зафіксував цю ситуацію та не відмітив її в товарно-транспортній накладній, то це буде його проблемою.

Коли фермер чи виробник вибирає партнера, то повинен поцікавитися, чи має він усі необхідні дозволи, ліцензії, а також сертифікати на рефрижератор.

Окрім того, ще одна з актуальних зараз проблем з експортом полягає у значному зростанні тарифів на перевезення. Так, через додаткові витрати, коли машини на кордоні можуть стояти заблокованими і по 2 тижні, а також через нестачу автомобілів, останнім часом тарифи на експорт збільшилися в 1,5–2 рази, а на імпорт – у 2–3 рази.

– І що важливо, від такої ситуації страждають усі: і ми, і поляки, – наголосив Анатолій Прилуцький.

Попри це, попит на українську ягоду за кордоном зберігається, хоча цього сезону він дещо змінився. За словами директора компанії «Ярофрут» Віталія СИДОРЕНКА, ситуація на ринку зараз більш-менш стабільна: такого попиту, як був минулого року, цьогоріч немає, але він дещо переформатувався:

– Раніше європейські покупці купували українську ягоду переважно під час сезону, а потім її переробляли. А зараз ситуація дещо інша, адже вони купують продукцію поступово і по трохи. Причина цього полягає в тому, що кредитні ставки в Європі стали вищі, тому майже ніхто вже не купує продукцію заздалегідь. Так, минулого року то всі думали, що Європа не купує нічого з росії та білорусі, тому ціни на малину пішли догори. Але потім виявилося, що Польща та інші країни без проблем імпортують російську продукцію, і саме тому на ринку були певні коливання.

Загалом, на думку власника компанії «БЕРРІ ТРЕЙД» Йосипа КНИЖИЦЬКОГО, Польща для українських експортерів – чудовий місток, щоб рухатися далі, зокрема в Нідерланди, Бельгію, Німеччину тощо:

– Наша компанія, яка зараз експортує свіжу та заморожену ягоду, а також переробляє ягідну продукцію, перші контакти укладала саме польськими компаніями. Тому я все-таки раджу українським виробникам пробувати виходити на цей та інші ринки, ризикувати, продавати, пробувати, починати переробляти овочі тощо. Але варто зазначити, що під час експорту в українських виробників виникає проблемний момент – ставка ПДФО, яка в Україні сягає 19,5 % і повністю падає на фізичну особу. Приміром, у Румунії експортер чи той підприємець, який переробляє продукцію, стає податковим агентом і сплачує лише 3 % ПДФО.

ВАЖЛИВЕ ПИТАННЯ – ЯКІСТЬ ЯГОДИ

Цього року в Україні певним чином відбувся перерозподіл ягідного ринку, і дуже багато фермерських господарств встановили власні холодильні потужності та почали самостійно заморожувати ягоду, розповів Віталій Сидоренко:

– І всі вони мріють про експорт. Але хто їхній клієнт? Новозбудовані холодильники та заморожувальні комплекси, які тільки почали заморожувати та ще не мають відповідної сертифікації, не завжди забезпечують належну високу якість ягоди. І таку продукцію на експортному ринку купуватиме лише польський чи, приміром, прибалтійський трейдер, але не кінцевий споживач. Натомість такі українські виробники, як ми, які мають необхідну сертифікацію (FSC, BRC тощо), працюють не з трейдерами, а продають продукцію кінцевому споживачу за вищою ціною.

За словами Віталія Сидоренка, зараз склалася така ситуація, коли поляки купують українську сировину, доочищають і доробляють її та продають своїм клієнтам:

– Україні зараз – країна номер 1 у світі, про яку всі говорять. І якщо скористатися цим, то в нас є всі шанси продавати наш товар дорого та далеко. Причому важливо, що цей товар усі хочуть, про нього всі говорять, а вести діалог з українцями дуже легко. Але найважливіша наша перевага полягає в тому, що ми можемо забезпечити необхідну якість ягоди. Тому я раджу дрібним виробниками, які мріють про експорт, звернути увагу на великих українських виробників, які готові платити на місці за свіжу та заморожену ягоду стільки, скільки платять ті самі поляки. Але водночас вони уникатимуть проблем і ризиків з транспортуванням, з чергами на кордоні та з очікуванням коштів. Адже якщо європейська компанія не заплатила кошти, то юридичних можливостей і важелів забрати ці гроші практично немає. Тому співпраця дрібних фермерів з великими переробними та заморожувальними підприємствами – це, на мою думку, унікальна можливість зробити так, щоб український продукт їхав далеко і до кінцевого споживача.

А проблем з оплатою за товар трапляється чимало. Так, за словами Віталія Сидоренка, непоодинокі випадки, коли людина відкриває бізнес, вкладає 50–100 тисяч євро в будівництво холодильників, працює впродовж сезону, після цього з нею просто не розраховуються.

Водночас, за словами керівника компанії «Вест Норд» Віталія Захарчука, ситуацію з продажем української ягоди полякам, які її доробляють і експортують далі, можна порівняти з експортом українського лісу-кругляка, з якого поляки потім робили дошку, ламінат, паркет тощо:

– І те саме з ягодою. Тому моя порада українським виробникам: не пробуйте продавати ліс-кругляк, адже його можна переробити тут на місці та не вивозити це закордон. Тобто за надлишку вирощені в Україні ягоди краще переробляти тут, але не самостійно, а у фахівців з необхідними сертифікатами та документами, щоб не робити подвійну роботу.

РИНОК ЗАМОРОЖЕНИХ ОВОЧІВ В УКРАЇНІ: ЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ?

За словами Віталія Сидоренка, багато виробників ягід уже другий рік поспіль починають вирощувати овочі, а заморожувальні та переробні підприємства – переробляти цю категорію продукції.

Окрім того, зазначив Віталій Захарчук, на внутрішньому ринку в значних обсягах є тисячі тонн імпортованої продукції, що має попит в Україні, але не може тут вироблятися: картопля фрі, броколі, шпинат, стручкова квасоля, брюссельська капуста тощо:

– Тобто це ті овочі, які потребують чіткого технологічного процесу під час вирощування та перероблення. До того ж вони не цікаві для продажу у свіжому вигляді – лише в замороженому. Тому в галузі заморожування є місце для розвитку не лише ягідного напрямку.

Загалом перероблення овочів – це достатньо складний технологічний процес, який потребує великої кількості технологічного обладнання, переконаний керівник компанії «Артика-Біо» Сергій СУХИНА:

– І якщо це робити правильно та професійно, то лише з продуктивністю 1 тонна на годину є сенс починати працювати в цьому напрямку. Україна, попри те, що має якісні землі тощо, виробляє одні з найдорожчих овочів у світі. Натомість поляки, серби, угорці та румуни, вирощують овочі на 20–40 % дешевше, ніж ми. Тому перш ніж починати переробляти овочі, треба чітко розуміти та знати, кому і куди виробник їх буде продавати та з ким йому доведеться конкурувати. І якщо якась українська компанія-імпортер зможе купити в Польщі моркву на 5 гривень дешевше, то зрозуміло, кому вона віддасть перевагу. Саме тому в цьому напрямку завжди буде відчутна конкуренція з європейськими виробниками і саме тому в Україні ніколи не було сенсу переробляти овочі, хоч і були можливості для цього. Адже ми завжди бачили, що можемо купити броколі з Польщі дешевше на 20–30 %, ніж в Україні.

Причина цього полягає в тому, що у 2000-х роках Польща вклала величезні інвестиції, які обчислюються мільярдами євро, в те, щоб навчити фермерів якісно вирощувати овочі, з вигідною собівартістю та високою врожайністю, а також щоб побудувати потужності для їхнього перероблення. Також до останнього часу європейці мали достатньо дешеві банківські кредити, що дозволяло мати більше можливостей. Висока собівартість – це результат відсутності виробництва в Україні якісних і дешевих добрив, засобів захисту рослин, краплинної стрічки та інших складників, за словами спікера.

– Якщо для них врожайність броколі 17–20 тонн з гектара – не проблема, то для українських фермерів це мегарезультат. Тобто ми в Україні просто ще не доросли до таких технологій вирощування овочевих культур, – переконаний Сергій Сухина. – Тому якщо виробник все-таки хоче почати переробляти овочі, то він, по-перше, повинен бути готовим до жорсткої конкуренції з імпортом, а по-друге, до того, що в якийсь момент цю продукцію почнуть відразу виробляти 3–5 компаній в Україні. І якщо, попри всі ці моменти, він таки серйозно розглядає це питання, має необхідні виробничі потужності, фінансові можливості та прагне розвиватися, то ця ніша справді є на українському ринку. Стручкова квасоля, шпинат, картопля фрі, цвітна капустка, броколі тощо – це все можна заміщувати українською продукцією, але до цього питання треба підходити обережно, розуміючи всі ризики та труднощі виробництва такого продукту. Так, нам колись довелося викинули 10 тонн капусти броколі, адже ще ввечері вона приїхала в нормальному, а зранку стала така, що її можна було лише викинути.

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Ягідник» № 5 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2023 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Ягідник» на 2024 рік!  Журнал «Садівництво і Овочівництво. Технології та Інновації» містить актуальну інформацію про нові технології в овочівництві і садівництві, враховуючи вирощування фруктів, горіхів, ягід, винограду. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

• Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
• Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
• Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Назва комплекту	К–ть журналів у рік	Ціна комплекту за 2024р, грн	Ціна комплекту за 2023р, грн	Ціна комплекту за 2022р, грн	Ціна комплекту за 2021р, грн
Комплект №1 – повний. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» 5 шт. + Журнал «Ягідник» – 5шт + Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 2 шт.	12	1900	1300	1300	1100
Комплект №2 АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 5шт  + Журнал «Ягідник» 5 шт	10	1500	1300	1300	1000
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт	2	400			450
Журнал «Ягідник» 5 шт	5	850	750	750	650
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник» 5 шт	5	850	650	650	450
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України	1	100