Ягідництво у світі – перспективи для українських виробників
Уміння реагувати на тенденції ринку, вчасно відгукуватися на запити споживачів, орієнтуватися у сучасних тенденціях – важливі аспекти, які впливають на успіх аграрного бізнесу. Про це все завжди можна дізнатися на конференціях, які організовує медіагрупа «Технології та Інновації». Вони стали популярними платформами для зустрічей, обміну досвідом, дискусій для фахівців галузі. Чергове підтвердження – успішна Міжнародна науково-практична конференція «Ягідно-овочевий бізнес: технології та інновації».
Президентка Асоціації «Ягідництво України» Ірина КУХТІНА розповіла її учасникам про ключові аспекти розвитку ягідної галузі у 2025 році, перспективи просування українського ягідництва на міжнародній арені, зорієнтувала у світових тенденціях, що, без сумніву, допоможе обрати правильний напрям для розвитку бізнесу.
Асоціація «Ягідництво України» існує з 2017 року. Це галузева асоціація, яка об’єднує всіх професійних гравців плодово-ягідного ринку. Членами є юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які спеціалізуються на вирощуванні та переробці ягід і кісточкових фруктів, постачанні посадкового матеріалу, ЗЗР, МТР тощо, кооперативи, громадські організації, освітні заклади та інші представники сектору. Головні цілі діяльності – це просування і диверсифікація експорту української ягоди та фруктів і продуктів їх переробки. Формування іміджу України на міжнародній арені, як надійного постачальника якісної продукції. Стимулювання українських господарств до сертифікації виробництва відповідно до міжнародних стандартів, дотримання вимог пакування та брендування продукції.
На сьогодні, головними українськими ягодами на світовій арені лишаються лохина, малина, смородина та дикорослі ягоди. Суниця садова лишається культурою для внутрішнього ринку, і, на жаль, з об’єктивних причин Україна не зможе стати потужним експортером цієї ягоди. Адже на світових ринках перемагають країни, які мають можливість вирощувати суницю садову 8 місяців на рік.
ЛОХИНА
– Останніми роками об’єми торгівлі цією ягодою на міжнародних майданчиках стабільно зростають, і жодних передумов до спаду наразі не спостерігається, – зауважила Ірина КУХТІНА.
До речі , таких стрімких показників реалізації не демонструє жодна інша ягода. І всі найбільші країни-експортери лохини, окрім Нідерландів, займаються власне і вирощуванням ягоди.
Останніми роками найбільший вплив на зростання ринку зробила Республіка Перу. Саме ця південно-американська країна за останні 7 років збільшила плантації лохини, наростила виробництво і має стабільно зростаючий попит на свою ягоду.
Зрозуміло, що в аналізі світового ринку лохини, вітчизняних виробників найбільше цікавить сусідня Польща. Адже країна близька до України за природно-кліматичними умовами, відтак є прямим конкурентом для української лохини.
– За останні роки Польща збільшила об’єми експорту цієї ягоди в 2,3 рази, в коштах це збільшення відбулося в 2,5 рази. Це свідчить про зростання попиту, водночас вказує на іншу проблему – ціна на лохину практично не змінюється. І це в умовах постійної інфляції, зростання собівартості продукції. Відповідно попри нарощення виробництва прибутки від продажу лохини не збільшуються. Тому культура стає менш привабливою для виробників, і це поступово стає загальносвітовою проблемою, – наголосила експертка.
МАЛИНА, ОЖИНА, СМОРОДИНА
Об’єми реалізації малини і відповідно ожини, які об’єднанні одним митним кодом, хоч не так швидко, як лохини, але зрости останніми роками на 50%.
– Цікаво, що у 2024 році змінився світовий лідер з постачання цієї ягоди. Королівство Марокко випередило всіх свої конкурентів і посіло перше місце. До речі, в тричі збільшила експорт малини і Португалія, – розповіла Ірина КУХТІНА.
Цікава ситуація з експортом малини у сусідній Польщі. Адже вона кардинально відрізняється від лохини. Попри те, що країна лише на 30% зменшила об’єми постачання цієї ягоди, у грошовому еквіваленті цей показник зріс аж у 2 рази.
– Польща вийшла на зовсім інший рівень вирощування малини. В країні активно розвивається контрактне виробництво нових комерційних сортів. Тобто малина вирощується за контрактом від власника сорту, і потім врожай продається саме цьому власнику, або платяться роялті за користування сортом. Наприкінці літа під час відрядження до Польщі, ми мали нагоду познайомитися з вирощуванням нових сортів малини. Плоди у них настільки великі, що на руці поміщається не більше трьох ягід, які також дуже солодкі, – поділилася враженнями Ірина Кухтіна.
Вона також розповіла, що нині європейський споживач на свіжому ринку надає перевагу ягодам малини світлого кольору, що дещо незвично для нас, однак саме такі сорти сьогодні у трендах. Виробники у Польщі це швидко підхопили, ще активно перейшли на вирощування культури у закритому ґрунті.
– Польська малина, яка реалізується на свіжому ринку і та, яка використовується для заморозки, – це зовсім різні сорти малини. Бо якщо років 15 тому на заморозку йшло те, що лишалося від свіжого ринку, то зараз це не так, – наголосила Ірина КУХТІНА.
Нині Україна посідає перше місце за експортом замороженої малини, посунувши попереднього лідера – Сербію. Щоправда це вдалося зробити лише за рахунок нижчої ціни, яка подекуди у двічі менша за середньосвітові.
– На жаль, собівартість української малини зростає швидше, ніж в європейських країнах. Це пов’язано зі здорожчанням ресурсів, складною логістикою в умовах війни тощо. Тому ми не можемо собі дозволити грати у демпінг, нам потрібно грати у якість, – переконана експерка.
За її словами, на сьогодні українські виробники замороженої малини тримають лідерство на європейському ринок лише за рахунок низької ціни. Хоча й мають чимало проблем. Не рідко іноземні партнери не хочуть напряму працювати з українськими компаніями через випадки невідповідності продукції заявленій специфікації, проблеми з термінами поставок тощо.
Тим часом у світі об’єми реалізації замороженої малини залишаються на рівні 500 тис тонн. У 2022-2023 роках відбулося їх зменшення, однак нині попит відновлюється.
Відносну стабільність демонструє ринок смородини. Через несприятливі погодні умови було падіння виробництва у 2019-2020 роках, однак на сьогодні об’єми вже відновилися, а ціна на ягоду зросла у 3 рази.
– Вітчизняна галузь ягідництва – це експортно орієнтований бізнес, адже Україна продає на міжнародний ринок 43% вирощених ягід, – зауважила Ірина КУХТІНА.
ПРОБЛЕМИ ЯГІДНИЦТВА
Водночас нині ягідникам доводиться долати чимало проблем, серед найактуальніших для всіх – це нестача працівників. На цьому також наголосили учасники дискусійної панелі «Сучасні тенденції у торгівлі ягодами і овочами. Ефективні продажі в Україні і закордоном» – представники торговельних мереж, ягідних і овочевих господарств, заготівельних організацій і заморожувальних комплексів: Сергій СУХИНА – керівник компанії «Артика Біо», Віталій Сидоренко – директор компанії «Ярофрут», Віталій Захарчук – керівник компанії «Вест Норд», а також головний організаційний партнер конференції, голова ГС «Укрсадвинпром» Володимир ПЕЧКО.
Аграрії гостро відчувають нестачу не лише сезонних робітників, а й фахівців вищої ланки – інженерів, технологів ті інших. На жаль через війну частина з них змінила місце проживання та фах. Серед шляхів вирішення цієї проблеми – це більша механізація всіх процесів та застосування нових технологій, однак це потребує значних інвестицій у техніку та виробництво.
І тут фахівці, зокрема модератор дискусійної панелі Ірина Кухтіна, радить звернути увагу на програми грантової підтримки іноземних держав, які реалізуються в Україні та державне фінансування.
- Нам необхідно розвивати співпрацю в середині країни, вивчити досвід кооперації між виробниками, який успішно працює у сусідній Польщі. Усе це дозволить вийти на новий рівень та якість роботи, – переконана Ірина Кухтіна.
- Цьогоріч бачив використання про зборі врожаю вишні спеціального комбайна, якій замінив 70-80 працівників. Саме на таке обладнання нам потрібно зараз звертати увагу, адже механізація всіх процесів – це єдиний шлях для подальшого розвитку в нинішніх умовах, – переконаний Сергій СУХИНА – керівник компанії «Артика Біо», – тому потрібно брати участь у державних чи грантових програмах з підтримки агровиробників, які можуть суттєво допомогти з придбанням техніки.
Голова ГС «Укрсадвинпром» Володимир ПЕЧКО наголосив, що державна підтримка садівників та ягідівників помітна та відчутна, однак для того, щоб вона була ефективнішою потрібна системність у цій роботі, чітке визначення спільних векторів та напрямів:
«Є позитивні зміни, включаючи продовження державної бюджетної програми на 2026 рік з фінансуванням 1млдр 300 млн та її розширення на овочівництво і овочесховища. Також до постанови №739 було включено післязбиральна доробка, що сприятиме експорту продукції. Проте, викликає занепокоєння щодо нереалізованих законодавчих змін щодо нестачі робочої сили для збору врожаю, на жаль, центри зайнятості не визнають проблему».
На його думку, на нинішньому етапі українське ягідництво потребує підсилення маркетингу, впровадження активної стратегії з популяризації в світі бренду «Українська ягода».
Ягідно-овочевий сектор України у 2025 році поєднує аграрні традиції та сучасні технології. Інновації стають не лише фактором підвищення ефективності, але й ключем до глобальної конкурентоспроможності українських виробників, – зауважив Володимир ПЕЧКО.
РИНОК ОРГАНІЧНИХ ЯГІД
– Українські органічні ягоди експортуються та активно споживаються на внутрішньому ринку. Найбільшим попитом користуються малина та суниця садова, тим часом лише органічна лохина експортується у свіжому вигляді. Інші ж ягоди – виключно заморожені, сушені сублімовані, було кілька відправок пюре,– розповіла експертка з зовнішньоекономічних питань по супроводу експорту органічної продукції компанії “Органік стандарт” Ірина ФЕДОРЧЕНКО.
До речі, всі дикороси також експортують з України у замороженому чи сушеному вигляді.
– Обсяг експорту української органічної малини у минулому році склав 2,7 тис тонн. Частково це відбулося за рахунок замороженого вражаю минулих років, адже виробництво становило 2,5 тис тонн. До речі, на внутрішньому ринку органічна малина теж користується попитом, хоча дещо менше ніж лохина, – зауважила Ірина ФЕДОРЧЕНКО.
Також цікавиться споживач органічними кавунами, динями, персиками, нектаринами. Цьогоріч Україна навіть експортувала невелику партію кавунів.
Попит на органічні ягоди в світі і Європі, зокрема, стабільно зростає. Україна поступово збільшує експортні партії малини та суниці садової, однак не завжди може забезпечити потреби ринку.
– У Чехії та Польщі працюють спеціальні хаби, які розмитнюють в себе органічні ягоди, використовують їх у переробці і реалізовують далі. З України поки ж йде лише сировина, – констатувала Ірина ФЕДОРЧЕНКО.
До речі, наша країна також імпортує певні позиції з органічної продукції: сублімовані ягоди, сушені фрукти, ягідні порошки та концентрати. Тим часом, їх активно виробляють в Польщі, Чехії, Сербії нерідко з української сировини. Тому це також один з можливих напрямів розвитку для української переробної промисловості.
Власне для отримання такої інформації, обміну думками, пошуку ідей для подальшого розвитку медіагрупа «Технології та Інновації» постійно організовує Міжнародні конференції. Адже найцінніше – це досвід та знання, які успішно застосують у своїй роботі та незламні українські виробники.
У новому випуску журналу «Ягідник», який невдовзі вийде друком, можна детально ознайомитися з аналітичним дослідженням тенденцій, трендів та інноваційних підходів зразка 2025 року до вирощування, збору врожаю та зберігання МАЛИНИ.
Не пропустіть нагоди бути в курсі останніх тенденцій та отримувати ексклюзивну інформацію, яка допоможе вам досягти успіху у вашій справі! Для оформлення передплати на 2026 рік, або придбання журналів, виданих впродовж минулих років звертайтеся за контактами:
Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com
Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com
