Ягідна Україна: між викликами війни та вікном можливостей

Ягідний ринок живе в ритмі сезонів і водночас у ритмі змін, які останніми роками змінюються все швидше й частіше. Погодні аномалії, дефіцит робочих рук, перебої з електрикою, скорочення внутрішнього споживання – це реалії, з якими щодня стикаються українські ягідники. Але є й інший бік: іноземні інвестиційні проєкти, що заходять в Україну саме зараз, небачений попит на садивний матеріал, вільна ніша на світовому ринку лохини у червні-липні. Де насправді перебуває сьогодні вітчизняне ягідництво та куди воно рухається, журналу «Ягідник» розповіла засновниця та директорка розсадника «Брусвяна» Ліліана ДМИТРІЄВА, яка працює в галузі понад 20 років.

ДВАДЦЯТЬ РОКІВ У ГАЛУЗІ: ДОСВІД ЗСЕРЕДИНИ

Розсадник «Брусвяна» – одне з тих підприємств, що формували ягідний ринок України ще тоді, коли поняття «ягідний бізнес» для більшості звучало незвично. За два десятиліття роботи компанія пройшла шлях від виробника садивного матеріалу до повноцінного гравця з власними ягідниками, гуртово-роздрібним продажем плодових і ягідних саджанців та активним консультаційним напрямком.

З 2005 року підприємство виробляє садивний матеріал лохини, малини, обліпихи та суниці альпійської для комерційних плантацій і присадибного господарства. З 2011-го компанія стала офіційним постачальником для мережі «Епіцентр». Паралельно «Брусвяна» вирощує дерева та кущі для створення вітрозахисних смуг – спеціалізована ніша, у якій системно працюють лише одиниці.

– Уже 20 років ми працюємо на ринку як розсадник. Маємо власні ягідники – їх площі довелося скоротити, але з наступного року будемо знову розширювати, висаджуючи там нові сорти, – розповіла Ліліана Дмитрієва.

Готуючись до розмови, вона провела власний «польовий аналіз»: поспілкувалася з учасниками свіжого ринку та представниками трьох переробних підприємств із різних регіонів, щоб скласти максимально об’єктивну картину того, що відбувається.

2025-Й: СКЛАДНИЙ СЕЗОН І ДОРОГА ЯГОДА

За словами Ліліани Дмитрієвої, минулий сезон видався дуже непростим. Складні погодно-кліматичні умови знищили понад половину врожаю ще на початку сезону. Перебої з електроенергією ускладнили роботу теплиць і збереження холодового ланцюга, а дефіцит кваліфікованої робочої сили змусив господарства підіймати зарплати до рівнів, що ще кілька років тому здавалися нереальними.

– Всі ці чинники – погода, відключення електрики, нестача людей – разом змусили підвищувати зарплату, через що в підсумку суттєво подорожчало виробництво нашої ягоди. І, на жаль, ця тенденція буде тільки погіршуватися, – констатувала директорка розсадника «Брусвяна».

Цифри красномовні: середня зарплата працівника на ягідній плантації становила від 1000 грн на день. Збирачі лохини отримували 1500– 2000 грн щодня, збір суниці садової в пік сезону коштував 100–120 грн на годину, а ставка збору лохини по Україні – від 25 до 50 грн/кг залежно від регіону та господарства.

Окремою проблемою став брак фахових агрономів. Власники господарств дедалі частіше самі опановують агрономію, не довіряючи зовнішнім консультантам.

– Якщо вчасно не полити або щось не так обробити, у теплицях за пів дня може все «згоріти». Тому родині власника доводиться або фактично жити на виробництві, або ж встановлювати датчики електронного контролю. Але це не завжди доступно більшості фермерів, – зазначила Ліліана Дмитрієва.

Читайте також: Географія та генетика: як уникнути помилок при посадці малини

ОПТИМІЗАЦІЯ ПЛАНТАЦІЙ: ВИМУШЕНИЙ, АЛЕ КОРИСНИЙ ПРОЦЕС

Ще одна реалія сезону – масова оптимізація ягідних плантацій. Більшість із них у свій час закладалася не за кошти аграрного бізнесу, а за кошти з торгівлі, виробництва й інших галузей. Це добре спрацювало, поки підтримка держави та місцевих адміністрацій дозволяла вкласти 40– 50  % коштів й отримати повноцінне підприємство.

– Коли в 2014 почалася чесна підтримка держави для створення ягідних плантацій – не гранти, а саме безповоротня фінансова підтримка – це було дуже добре. Люди мали змогу вкласти 40–50 % вартості та створити собі повноцінне підприємство. Але лохина – культура, яка не так швидко «повертає» гроші. І якщо деякі фермери планували дофінансовувати з врожаю, то такий варіант не завжди можливий, і в такому випадку утримувати плантацію стає дуже важко, – розповіла директорка розсадника «Брусвяна».

Як наслідок – скорочення площ у деяких господарствах, заміна менш продуктивних сортів на більш урожайні. Утім, це не лише вимушений крок, а й можливість перезапустити плантації на якісно вищому рівні.

За словами Ліліани Дмитрієвої, у тренді залишаються такі культури, як малина, суниця садова, лохина, чорна смородина, ожина, обліпиха та малопоширені культури. Великі аграрні холдинги планують закладати нові плантації, які будуть орієнтовані на переробку, тобто передусім на заморозку, а не на свіжий ринок.

ЦІНИ ТА СВІЖИЙ РИНОК: РЕГІОНАЛЬНА ПЕРЕВАГА ТА ТУНЕЛЬНЕ МАЙБУТНЄ

Директорка розсадника «Брусвяна» навела цінову картину 2025 року: суниця садова коштувала 80– 120 грн/кг (імпортна рання – 240 грн, молдовська та турецька – 140– 180 грн), малина – 120–200 грн, ожина – 150–200 грн, свіжа лохина – 140–150 грн, сортова обліпиха – 120– 150 грн. За її словами, малина зараз переживає свій зоряний час: цієї культури не вистачало ні в Україні, ні в Європі, тож ціни на неї формують переробники.

– Щодо структури свіжого ринку, то приблизно 20 % ягід реалізовується в Україні через супермаркети та магазини, а  80 % – через місцеві та гуртові ринки. З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році через масовий виїзд українців ринок свіжих ягід у супермаркетах скоротився майже вдвічі. Натомість фермери, що працюють з постачальниками мереж мають забезпечити мінімальну партію ягід: для малини – від 500 кг, для суниці й лохини – від 1,5 тонни, – розповіла Ліліана Дмитрієва.

Цікавий нюанс: у деяких регіонах стабільний місцевий попит давав кращу ціну, ніж продаж у Києві, де конкуренція значно вища. Це відкриває можливості для невеликих господарств, що не мають ресурсів для столичної логістики.

– Якщо ягода була охолоджена на полі та довезена за температури не вище 9 °C, вона так і зберігається на ринку. Але це, мабуть, виключення, а не правило, – зазначила Ліліана Дмитрієва.

Водночас, за її словами, майбутнє свіжого ринку – за ягодою з тунелів, адже тунельне виробництво подовжує сезон, знижує залежність від погодних умов і гарантує якість. Це вже не прогноз, а напрям, у якому галузь рухається.

ЗАМОРОЖУВАННЯ: ПЕРЕРОБНИКИ ГОТОВІ ПЛАТИТИ НАПЕРЕД

Ринок заморожених ягід є де-факто ціноформувальником для всього сектора. Саме переробники значною мірою визначають, скільки коштуватиме ягода в конкретному сезоні. Й у 2025 році їхній сигнал був однозначний: ягоди не вистачало.

– Компанії, з якими я спілкувалася, вважають, що ягоди все ж таки не вистачило. І навіть зараз є дуже непогані пропозиції: всі готові укласти договір і навіть проплатити наперед партію, щоб ви змогли вкластися в добрива, хімзахист і вчасно поставити ягоди переробнику, – зазначила Ліліана Дмитрієва.

За її словами, існує рішення і для тих, хто не має власної морозильної інфраструктури: підприємства в різних регіонах надають послуги заморожування, зберігання й продажу на умовах аутсорсингу. Окрім того, з’являється й нова модель: переробники в західних областях, на Житомирщині та Київщині готові співфінансувати створення нових плантацій, щоб мати гарантовані обсяги конкретних сортів для заморожування.

– Я вважаю, що на базі переробних підприємств будуть утворювати об’єднання – чи то кооперативи, чи якісь інші юридичні утворення. Це дуже вдалий план, а як саме він реалізується – покаже час, – сказала директорка розсадника «Брусвяна».

ЕКСПОРТ: Є НІША, АЛЕ Є Й ПЕРЕШКОДИ

Свіжу лохину Україна активно вивозить до країн ЄС і Великої Британії – переважно до фасувальних центрів Іспанії та Нідерландів. Але здебільшого без брендингу, тому на пакуванні просто вказано «вирощено в Україні».

– Є лише кілька виробників, які продаються під власною торгівельною маркою. Тому я вважаю, що Україна має дуже великі експортні можливості та може надалі завойовувати ринок, – переконана Ліліана Дмитрієва.

На світовому ринку лохини є конкретна ніша: червень-липень – майже вільний «слот», який природно відповідає українському сезону збору. Частина липня та серпня також за нами, і суттєвої конкуренції в цей час немає. Україна має потенціал і в органічній суниці: якщо десять років тому перші органічні проєкти були переважно невдалими, то тепер попит на органічні ягоди всередині країни й за Показовий приклад – єгипетська суниця. Єгипет не має природних переваг перед Туреччиною чи Іспанією, але завдяки державній підтримці єгипетська суниця у 2025 році стала трендом на європейських ринках – продавалася найбільше, мала найнижчу ціну та витіснила конкурентів.

– Нас там взагалі не було і не буде в найближчі роки. Тому можлива для нас ніша – це органіка, – наголосила Ліліана Дмитрієва.

За її словами, з-поміж системних перешкод існує кілька серйозних. Перш за все це відсутність великих ягідних хабів: великі міжнародні гравці не йдуть напряму в Україну, бо не можуть знайти партнера на стабільний великий контракт, і всі угоди відбуваються через посередників. Відсутність міжнародної страхової компанії Coface, присутність якої зробила б контракти надійнішими. Різні стандарти лабораторного аналізу пестицидів і важких металів порівняно з ЄС – ягода, що пройшла контроль в Україні, може отримати зауваження при повторній перевірці в Євросоюзі. Крім того, закрите небо відрізало арабський та близькосхідний ринки. Іноземні покупці також наголошують: в кожній культурі Україна має визначити 5–6 базових сортів-стандартів, а без ягідних хабів це неможливо.

ІНОЗЕМНІ ПРОЄКТИ ОБИРАЮТЬ ЯГІДНИЦТВО

На початку 2025 року в Україну зайшло кілька іноземних проєктів підтримки ягідництва. Вони різняться географічними пріоритетами й умовами роботи: одні орієнтовані на прифронтові регіони, інші – навпаки, на відносно безпечні території.

– Зараз в Україну заходять різні проєкти. Вони діють за різними принципами, але всі спрямовані на підтримку українських виробників і переробників ягід. І для багатьох із цих проєктів саме розвиток ягідництва є визначальним, – наголосила директорка розсадника «Брусвяна». Більш детальну інформацію можна знайти, звернувшись до обласних відділів економічного та аграрного розвитку, які входять до структури обласних держаних адміністрацій.

До речі, інвестори свідомо обирають саме ягідництво. На зустрічах у Житомирській обласній адміністрації, де була присутня Ліліана Дмитрієва, міжнародні партнери один за одним обирали ягідний напрямок.

Як наслідок – різке зростання попиту на садивний матеріал, що для багатьох було несподіване. Проте в Україні зараз бракує якісного садивного матеріалу саме ягідних культур, і це відкриває додаткові можливості для розсадників.

КОНТАКТИ:

Житомирська обл.,

Брусилівський р-н, с. Костівці, вул. Польова 1

Гуртова торгівля: +38 067 411 36 91

Роздрібна торгівля: +38 067 411 36 88

e-mail: brusvyana@ukr.net

Веб-сайт: www.brusvyana.com

Facebook сторінка: Садовий центр Брусвяна

Instagram: brusvyana_garden

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах.

Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Оформити передплату на друкований випуск журналу  «Ягідник» на 2026 рік  або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся:

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com

Не пропустіть нагоди бути в курсі останніх тенденцій та отримувати ексклюзивну інформацію, яка допоможе вам досягти успіху у вашій справі!

Читайте також: Fruit&Nut Ukraine 2026 — кісточкові, зерняткові та горіхи: подія, що об’єднала галузь — від вирощування до експорту