Вимоги ЄС до залишків пестицидів у ягодах стали суворішими

 Вимоги ЄС до залишків пестицидів у ягодах стали суворішими

Європейський Союз суттєво посилив контроль за якістю імпортної ягідної продукції. Традиційна (конвенційна) ягода за рівнем чистоти має фактично відповідати стандартам органічної. Для українських експортерів та фермерів це означає нові правила гри та необхідність перегляду системи захисту рослин. Про це розповіла співвласниця ТДВ «Рівнехолод» Валентина Устянчук — одного з провідних українських виробників та експортерів заморожених ягід у Європу під час 48-ї Міжнародної науково-практичної конференції Fruit&Nut Ukraine 2026 — кісточкові, зерняткові та горіхи

Довідково: Європейський Союз затвердив Регламент 2026/215, який з 19 лютого 2026 року суттєво посилює вимоги до вмісту залишків пестицидів у плодоовочевій продукції. Нові правила встановлюють технічний «нульовий залишок» для димоксистробіну, а також змінюють допустимі рівні для етефону та пропамокарбу. Зміни безпосередньо стосуються експортерів, які постачають фрукти та овочі на європейський ринок. Окрім цього, ПЛАН/2024/2763 з новими MRL планується опублікувати в липні 2026 року/ Передбачається, що нове регулювання буде діяти з січня 2027 року, і ймовірно, що з дати набрання чинності НЕ буде використання продуктів, які не відповідають новим MRL. MRL Carbendazim, Benomyl та Thiophanat-methyl будуть знижені для всіх фруктів та овочевих продуктів до межі визначення 0,01 мг/кг.

Запроваджені Євросоюзом нові ліміти щодо вмісту хімічних речовин у продуктах харчування безпосередньо зачепили ягідний сектор. Якщо раніше аналізи були прерогативою органічного сегмента, то зараз ЄС вимагає мінімізації або повної відсутності залишків пестицидів у будь-якій ягоді.

— Тому зараз надзвичайно актуальним є питання: як вирощувати продукцію, що не просто відповідає чинним нормам, а й випереджає очікування ринку? Відповіддю на цей виклик є перехід до мінімізації або повної відмови від використання хімічних пестицидів. Я говорю про це не лише від імені нашої компанії, а й від імені всіх українських експортерів. Контроль пестицидів — це не наша особиста примха, це вимога часу та європейських покупців, — повідомила Валентина Устянчук.

Протягом останніх двох років Україна за обсягами експорту малини випередила таких потужних гравців, як Польща та Сербія, посівши перше місце. А тому, як зазначає Валентина Устянчук, увага та контроль щодо нашої продукції з боку ЄС лише зростатиме. Українським фермерам потрібно думати не просто про те, як виростити й продати, а про те, щоб це була бездоганно чиста та якісна ягода.

Читайте також: Чиста ягода – успішний експорт: підсумки семінару-практикуму в Рівному

Окрім того, ще одним викликом для українських фермерів є те, що найпоширеніші речовини (такі як карбендазим, гліфосат чи дифеноконазол) неможливо виявити візуально. Вони накопичуються у ґрунті та плодах через порушення графіків обробок або термінів очікування, а виявляються лише лабораторно.

При цьому технічні можливості більшості українських лабораторій, як зазначила співвласниця ТДВ «Рівнехолод», дозволяють визначити в середньому лише до 200 видів пестицидів. Щоб гарантувати безпечність, провідні експортери змушені відправляти зразки продукції до європейських лабораторних центрів. Сучасне закордонне обладнання здатне фіксувати ультранизькі сліди речовин — умовно, одну ложку цукру, розчинену в цілому басейні.

— Тому, якщо на полі пожовтіло листя чи з’явилися плями на малині, не можна безконтрольно використовувати перші ліпші хімікати. За порушення регламентів обробок, термінів очікування або графіків поливу хімічні речовини накопичуються в ґрунті та рослинах, — зазначила Валентина Устянчук.

Читайте також: «AgroBerry&Veg 2026: ягідно-овочевий бізнес та переробка» — Міжнародна науково-практична конференція відбудеться 16–18 вересня в Рівному

Хорохоринський феномен: як волинське село перетворилося на ягідний епіцентр України

Журнал «Ягідник»

Останні статті