Увага, небезпечний шкідник – дрозофіла сузукі!

Дрозофіла – це невеликі мушка, яку кожен з нас зустрічав ще з дитинства. Їхньою особливістю є дуже короткий цикл розвитку, а отже стрімке збільшення чисельності за наявності сприятливих умов та кормової бази. Чим зазвичай харчуються дрозофіли? У природі дрозофіли живляться соком рослин і залишками рослин, що гниють. Вони можуть їсти овочі, сік дерев, однак перевагу дрозофіли віддають фруктам і ягодам. Личинки харчуються бактеріями оцтовокислого бродіння. Дрозофіли чутливі до бродильних запахів, тому їх часто можна побачити в житлових приміщеннях біля зіпсованих овочів і фруктів, кислого варення, квасу, пива, меду, вина, які заграли, та інших подібних продуктів. Дрозофіли є часто біля кранів та отворів бочок, наповнених рідинами, які забродили.

Серед цих невинних мушок є дуже проблемні види, до яких належить дрозофіла сузукі (Drosophila suzukii Matsumura), яку ще називають азійською ягідною, плямокрилою. Ця дрозофіла належить до поліфагів. Вона може пошкоджувати понад 60 видів ягідних і плодових культур, таких як ожина, малина, смородина, червона порічка, суниця, лохина, вишня, черешня, абрикос, слива, нектарин, інжир, актинідія, десертні сорти винограду та ін. Рідше відмічають пошкодження (зазвичай за наявності механічного пошкодження) яблуні, груші звичайної, груші японської, персика, аґруса, помідорів і технічних сортів винограду. Є дані щодо інших можливих рослин-господарів – бузини, шовковиці, кизилу, хурми, дині. Дрозофіла сузукі насамперед пошкоджує плоди з тонкою шкіркою і тому становить значний ризик для м’яких плодів, таких як кісточкові та ягідні.

Походить цей шкідник із південно-східної Азії. Вперше його виявили в Японії у 1916 році та описали як окремий вид у 1931 році. Завдяки широкому обміну продовольчими товарами у світі, дрозофіла сузукі почала швидко поширюватися іншими країнами. У 2008 році було три одночасні спалахи розвитку цього шкідника – в Каліфорнії (США), Іспанії та Італії. Шкідника вперше знаходили поблизу портів. Імовірно, дрозофіл завезли під час поставок фруктів з Азії. У 2009 році ці дрозофіли були вже по всій Європі і Північній Америці.

Станом на 2023 рік дрозофіла сузукі є поширеною в Азії, Америці, Європі (Австрія, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Угорщина, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція).

На жаль, поки що високоефективного засобу боротьби з цією комахою не існує. Донедавна ця комаха загрожувала плантаціям Західної Європи, а зараз поширилася у її Центральній та Східній частинах, була виявлена й на території Польщі. Зараз відомо, що її поширення там призводить до втрат до 40–50 % врожаю ягідних культур у деяких фермерських господарствах. Тому українські ягідники та плодові насадження теж опиняються в зоні ризику. І виробникам плодово-ягідної продукції слід бути готовими до нової загрози.

Раніше в Україні дрозофіли сузукі не спостерігали, тому вона не є карантинним організмом, і спеціальний моніторинг щодо її виявлення не проводять. Наразі випадків виявлення цієї дрозофіли не зареєстровано. Також немає ніяких відомостей про те, що ця комаха завдала шкоди якомусь із плодових господарств країни.

У ЧОМУ Ж ОСОБЛИВІСТЬ ПОШКОДЖЕННЯ ПЛОДІВ ЦИМ ШКІДНИКОМ?

Якщо коротко, то самки фактично самі здатні створювати харчове середовище для своїх майбутніх личинок. Самки, відкладаючи яйця, роблять проколи на поверхні плодів зазубреним яйцекладом, поверхня плоду навколо проколів з часом стає м’якою, з’являється помітна пляма. Личинка харчується в ягоді до повного розвитку. З ягоди в цей час витікає сік, а в місці пошкодження починаються процеси гниття. Вторинні інфекції грибками або бактеріями можуть сприяти подальшому погіршенню якості плодів (гниттю або бродінню).

Іван Мринський, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин, Херсонський державний аграрно-економічний університет

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Ягідник» № 5 можна тут.

Продовження статті безкоштовно читайте в журналі «Ягідник» № 5 тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2024 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Ягідник» на 2024 рік!  Журнал «Ягідник» містить актуальну інформацію про нові технології в ягідництві та садівництві. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

• Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
• Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
• Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com