Українські ягідівники вивчали технології заморожування в Сербії
На початку грудня 2025 року відбувся технологічний візит представників українського ягідного сектору до Сербії. Поїздку, спрямовану на вивчення новітніх методів переробки та заморожування малини, організувала Асоціація «Ягідництво України» (АЯУ) за підтримки швейцарської програми SIPPO, повідомляє пресслужба АЯУ.
Це вже друга масштабна ініціатива АЯУ цього року: навесні українська делегація відвідала Нідерланди, а грудневий тур був присвячений специфіці роботи одного з головних конкурентів України на ринку замороженої ягоди — Сербії.
До складу делегації увійшли представники п’яти компаній, що охоплюють різні ланки галузі:
- «Диво-Ягода» (Харківщина): вирощування малини та суниці.
- KB Freeze (Львівщина): експерти з шокової заморозки широкого асортименту ягід.
- INSORTEX (Полтава): розробник та виробник технологічного обладнання.
- «Фреш Беррі» (Миколаївщина): спеціалісти з переробки вишні.
- «Голдбері» (Київщина): виробники ягідної та овочевої продукції.
Програма візиту була зосереджена на ознайомленні з інфраструктурою холодної переробки. Українська делегація відвідала об’єкти різного рівня — від компактних приватних холодильників до потужних підприємств, що здатні обробляти до 30% всього сербського врожаю малини. Попри те, що Україна та Сербія є прямими конкурентами на глобальному ринку, сербські виробники продемонстрували надзвичайну відкритість, провівши детальні екскурсії своїми майданчиками та поділившись технологічними секретами. Крім практичних візитів, учасники пройшли професійний тренінг на базі Інституту садівництва в місті Чачак.
Під час туру учасники відзначили низку особливостей сербського ягідного сектору, багато з яких є близькими й для України. Малина залишається ключовою культурою переробної галузі. Переважають літні сорти (близько 80%), найпопулярніший – Вілламет, а збір ягоди в теплицях триває до кінця грудня.
Водночас виробники стикаються з гострим дефіцитом робочої сили, впливом високих температур та скороченням обсягів сировини. Майже вся малина в Сербії збирається вручну, а середній заробіток збирачів у сезоні 2025 року становив близько 50 євро на день.
Цікавим є те, що основними постачальниками сировини для переробки залишаються дрібні господарства населення із середньою площею близько 0,1 га, тоді як великі комерційні плантації рідко перевищують 30 га. Спроби масштабної кооперації виробників у Сербії поки що не дали очікуваного результату через різні технологічні підходи та неоднорідну якість ягоди.
Сербські переробники також не виключають, що в перспективі кількох років можуть бути змушені імпортувати малину через скорочення внутрішнього виробництва, що відкриває нові можливості для міжнародної співпраці.
«Ми щиро вдячні нашим партнерам за надану можливість для наших переробників почерпнути новий досвід на прикладі практичних кейсів. Учасники наочно побачили повний виробничий ланцюг: від поля до заморозки, могли ставити “незручні” запитання й порівнювати підходи різних країн. Для українських виробників і переробників це можливість не копіювати, а усвідомлено адаптувати рішення, які працюють у конкурентному середовищі, та підвищувати ефективність власного бізнесу. Сподіваємося і на подальшу плідну співпрацю із швейцарськими партнерами в рамках програми зі сприяння імпорту SIPPO», – Любов Білобрух, виконавча директорка Асоціації «Ягідництво України».
Читайте також: Перспективи грантової підтримки для українських аграріїв у 2026 році
