Суничні поля та лохинові теплиці: як у ФГ «Гадз» розвивають ягідний напрямок

 Суничні поля та лохинові теплиці: як у ФГ «Гадз» розвивають ягідний напрямок

Уже багато років поспіль у фермерському господарстві «Гадз» впевнено рухаються шляхом зростання, розвитку та охоплення нових напрямків аграрного виробництва. Розпочавши свого часу з яблуневого саду, на підприємстві поступово втілили в життя амбітні проєкти з перероблення продукції. Водночас впровадили й нові напрямки, розпочавши вирощувати овочі та ягідні культури. Ягідництво у ФГ «Гадз» вважають перспективною сферою діяльності, зважаючи на попит на ринку, а також потреби для перероблення на власних потужностях.

Фермери з Тернопільщини застосовують сучасні технології вирощування ягід та роблять ставку на високу якість врожаю. Понад те, мають власний розсадник, де культивують високоякісні саджанці суниці садової. Зараз на площах фермерського господарства вирощують кілька ягідних культур. На 60 гектарах росте смородина, ще 10 гектарів займає суниця садова, насадження якої цьогоріч мають намір розширити вдвічі. А нещодавно фермери розпочали ще один амбітний проєкт із вирощування лохини у закритому ґрунті. Про особливості вирощування ягідних культур та перспективи розширення цього напрямку розповів директор із садівництва ФГ «Гадз» Тарас МЕЛЬНИК.

СМОРОДИНА: ДЛЯ ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА СВІЖОГО РИНКУ

Перші 30 гектарів смородини у господарстві висадили вже після початку повномасштабної війни – у 2023-му. Наразі смородина росте на 60 гектарах. Висаджували її механізованим способом за схемою 4 на 0,4 метра, що передбачає механізований збір врожаю. На такий спосіб збирання налаштовувалися одразу, передбачаючи проблеми із забезпеченням потрібної кількості робочих рук на період збору.

Найближчим часом у господарстві планують придбати комбайн для збору смородини. Така спеціальна техніка забезпечує ефективне збирання врожаю та відмінну якість плодів. Комбайни для збирання ягід уже гарно себе зарекомендували, демонструючи хороші результати в склад них умовах. Вертикальні струшувачі, що використовуються в цих машинах, дбайливо ставляться до кущів, дозволяючи збирати кілька врожаїв протягом сезону плодоношення. Ідеально синхронізована система накриття та ущільнення запобігає втраті плодів, а ефективний очисний модуль гарантує отримання плодів дуже високої якості.

Читайте також: «Ягідно-овочевий бізнес: технології та інновації»: міжнародна науково-практична конференція відбудеться 18–19 вересня в Рівному і на Волині

Щоб згодом зібрати якісний врожай, у господарстві застосовують комплексний підхід до захисту та стимулювання вирощування смородини. Це дає змогу не лише отримувати стабільні та високі врожаї, а й мінімізувати вплив несприятливих погодних умов. У період активної вегетації та цвітіння особливу увагу приділяють превентивним заходам та своєчасному застосуванню ефективних препаратів.

– Перед тим, як висаджувати смородину, у ґрунт внесли перегній та фосфорні добрива. Завдяки високій якості садивного матеріалу та ефективному живленню вже на другий рік після висаджування кущі смородини добре сформувалися. Зараз важливо забезпечити ефективний захист рослин та стимулювати її розвиток. У період цвітіння вносимо препарат, що оптимізує процес цвітіння, покращує запилення і завдяки цьому суттєво збільшує врожайність. Коли смородина відцвітає, застосовуємо засоби захисту від хвороб – борошнистої роси, антракнозу та сірої гнилі. Від цих захворювань рослину ефективно захищає препарат Луна Сенсейшн від Bayer. Натомість для контролю брунькового кліща смородини вносимо засіб Вертимек від Syngenta. Бруньковий кліщ – дуже небезпечний шкідник, що за рік здатен повністю знищити смородинову плантацію. А для захисту від впливу весняних приморозків використовуємо препарати-антистресанти, – розповідає Тарас Мельник.

Висаджуючи смородинові плантації, у ФГ «Гадз» орієнтувалися передусім на забезпечення сировини для власного переробного напрямку. Утім, збут залежить від сезонних особливостей. Тому за наявності попиту смородину мають намір реалізувати також на свіжому ринку.

Лохину у закритому ґрунті вирощують методом субстратної гідропоніки. Головною перевагою цієї технології є раннє дозрівання ягід. Вирощена таким способом лохина у теплицях достигає на 2–3 тижні раніше порівняно з тією, що росте у відкритому ґрунті.

До слова, у господарстві вирощують також ягоду, що наразі є найменш поширеною у секторі ягідництва України – порічку червону та порічку білу. У Європі ця ягода зараз активно набуває популярності: там з неї не лише виготовляють соки та пюре, а й охоче споживають у свіжому вигляді. Щоб отримати великі та якісні грона, порічку вирощують штамбовим та шпалерним методом. А загалом у ФГ «Гадз» технологія вирощування цієї ягоди практично ідентична тій, яку застосовують на смородинових площах.

ЛОХИНА: ЗАКРИТИЙ ҐРУНТ ТА РАННЄ ДОЗРІВАННЯ

Тим часом у теплицях господарства розвиваються лохинові кущі. Фермери вже заклали півтора гектара плантацій такого типу. А в майбутньому планують інтенсивно розвивати цей напрямок.

Лохину у закритому ґрунті вирощують методом субстратної гідропоніки. Головною перевагою цієї технології є раннє дозрівання ягід. Вирощена таким способом лохина у теплицях достигає на 2–3 тижні раніше порівняно з тією, що росте у від критому ґрунті.

– Технологія, яку ми використовуємо, заснована на кількох важливих елементах. Передусім це використання плівкових теплиць, у яких створюється мікроклімат, що сприяє швидкому початку вегетації рослин. Другий елемент технології – пластикові дренажні горщики, в яких коренева система лохини прогрівається значно швидше, аніж у відкритому ґрунті. Кущі висаджені у кислий волокнистий торф з рівнем кислотності 4–4,5 рН. Це важливо, оскільки лохина росте лише на кислих ґрунтах. Торф створює органічне середовище для інтенсивного утворення кореневої системи. У його складі – 30 % волокнистого торфу. Така суміш є най кращою для вирощування лохини. І третій важливий елемент технології – це вибір сорту. У наших теплицях росте Дюк, ранній сорт лохини, і це дасть змогу зібрати врожай ягід як найшвидше. Саджанці лохини цього сорту придбали у ТОВ «ФруТек», – зазначає фахівець.

У всіх теплицях передбачена система крапельного зрошення. Її встановлення забезпечують спеціалісти компанії «Евкаліпт Р», врахувавши всі індивідуальні особливості та вимоги проєкту.

Співзасновниця медіагрупи «Технології та Інновації» Надія Ящук та консультант компанії «Евкаліпт Р» Наталія Бєліхіна

– Ми маємо значний досвід у втіленні таких проєктів. Після того, як в Україні з’явилася можливість отримати гранти на встановлення теплиць і вирощування плодово-ягідних насаджень як у відкритому, так і в закритому ґрунті, наша компанія почала надавати послугу проєктування для цих грантових програм. Уже на цьому етапі ми підбираємо все необхідне обладнання для ефективного вирощування. У всіх теплицях передбачено систему моніторингу, а також автоматизовану систему зрошення та подачі добрив. Це дозволяє фермерам уникати більшості помилок і водночас суттєво заощаджувати ресурси. Наші фахівці завжди пристосовують систему поливу під певну культуру та особливості її вирощування, враховуючи розміри плантації, її розташування, рельєф та інші чинники. Зрештою замовник отримує зручну та зрозумілу систему зрошення та фертигації, – розповідає консультант компанії «Евкаліпт Р» Наталія БЄЛІХІНА. Добрива у вигляді розчину, що містить кислоти, макро- та мікроелементи, до кожного куща лохини також подаються через систему крапельного зрошування. Завдяки високій технологічності догляду у господарстві сподіваються отримувати максимальний врожай лохини.

У ФГ «Гадз» вирощують також ягоду, що наразі є найменш поширеною у секторі ягідництва України – порічку червону та порічку білу. У Європі ця ягода зараз активно набуває популярності: там з неї не лише виготовляють соки та пюре, а й охоче споживають у свіжому вигляді. Щоб отримати великі та якісні грона, порічку вирощують штамбовим та шпалерним методом. А загалом у ФГ «Гадз» технологія вирощування цієї ягоди практично ідентична тій, яку застосовують на смородинових площах.

СУНИЦЯ САДОВА: ВИСОКА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ВЛАСНІ САДЖАНЦІ

Ще одним перспективним напрямком у ФГ «Гадз» вважають вирощування суниці садової. Свого часу зайнятися цією культурою фермерів спонукала потреба розширити робочий сезон для працівників. Перші її плантації у господарстві засадили касетною розсадою з Нідерландів, обравши для поля площею 10 гектарів найбільш врожайні сорти. Після висаджування восени площі замульчували соломою. Мульчування проводили з допомогою розкидачів соломи від компанії Heuling Maschinenbau, застосування якого дає змогу суттєво зменшити потребу у робочих руках і швидко та якісно виконувати поставлені задачі. Мульчування міжрядь – важливий етап догляду за суничним полем, що забезпечує виконання одразу кількох важливих функцій, наголошує Тарас Мельник.

– Перший етап мульчування про водили для того, щоб на 7–10 днів відтягнути вегетацію рослин та уникнути збитків від весняних приморозків. А наступного року мульчували площі соломою вдруге, аби створити бар’єр для проростання бур’янів та запобігти швидкому випаровуванню вологи з ґрунту, – розповідає директор із садівництва ФГ «Гадз».

Щоб підготувати рослини до цвітіння та зміцнити їх, суницю підживлюють водорозчинними азотними, фосфорними та калійними добривами. Вносять їх методом фертигації. Особливо важливі для суниці фосфорні добрива, що сприяють актив ному розвитку кореневої системи та поділу клітин.

Щоб підготувати рослини до цвітіння та зміцнити їх, суницю підживлюють водорозчинними азотними, фосфорними та калійними добривами. Вносять їх методом фертигації. Особливо важливі для суниці фосфорні добрива, що сприяють активному розвитку кореневої системи та поділу клітин.

Насадження суниці потрібно не лише вчасно підживлювати, а й правильно захищати від небезпечних захворювань – червоної плямистості листя, білої плямистості листя та борошнистої роси. Для цього у ФГ «Гадз» застосовують комбінацію препаратів Зато Zato від Bayer та Мерпан від Adama. Вносять також інсектицид, що дає змогу ефективно контролювати різні види кліщів. Навесні насадження обробляють мідьвмісними препаратами, а перед цвітінням вносять антистресанти та препарати бору.

Влітку у господарстві планують висадити ще 10 гектарів суниці садової. Фермери сподіваються на високу врожайність культури, досягнути якої планують завдяки частій заміні насаджень. Адже для того, щоб ягоди були великими, а кущі – рясними, важливо замінювати насадження на молоді раз на 1–2 роки. Тому у господарстві, де паралельно розвивають напрямок розсадництва, заклали маточник для вирощування суниці садової методом вегетативного розмноження. Розсаду культивують у теплицях, де укорінюють вуса суниці. Таку технологію свого часу «підглянули» за кордоном, зазначає Тарас Мельник:

– Ця технологія вирощування передбачає використання теплиць плівкового типу. Всередині них створюються оптимальні умови для вирощування посадкового матеріалу: там завжди стабільна температура та відносна вологість повітря. До того ж теплиці захищають розсаду від несприятливих погодних умов та збудників поширених захворювань і шкідників.

Цьогоріч у господарстві планують виростити до 2 мільйонів якісних саджанців суниці садової, наступного – 3–5 мільйонів. Близько мільйона саджанців передбачають використати для власних потреб, інші – реалізуватимуть.

Маточні рослини вирощують методом субстратної гідропоніки. Їх висаджують у кокосові мати (спресований кокосовий субстрат), які розташовують на спеціальних стелажах. Кокосові мати – це органічне аероване середовище, у якому коренева система активно розвивається. Воно не містить поживних речовин, тому поживні речовини надходять до рослин системою крапельного зрошування через спеціальні емітери. Система поливу у теплицях повністю автоматизована, і зрошування вмикається близько 20 разів на добу.

– Усі ці аспекти – важливі складники технології, проте основний її елемент – використання якісних безвірусних маточних рослин, здатних давати садивний матеріал найвищої якості. Якісні маточні рослини – запорука по дальшого інтенсивного вегетативного росту розсади. Саме тому, купуючи саджанці, варто цікавитися у виробників, чи мають вони якісні маточні рослини. Але нерідко вуса для розмноження беруть з суниці, що росте у полях. А вони далекі від належної якості і, понад те, можуть бути заражені хворобами, – зазначає фахівець.

Цьогоріч у господарстві планують виростити до 2 мільйонів якісних саджанців суниці садової, наступного – 3–5 мільйонів. Близько мільйона саджанців передбачають використати для власних потреб, інші – реалізуватимуть. Адже у ФГ «Гадз» прагнуть не лише вирощувати врожай якісної ягоди, а й забезпечувати потреби українських ягідівників у садивному матеріалі найвищого ґатунку.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах.

Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник»«Садівництво та Овочівництво. Т.І.»«Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Не пропустіть нагоди бути в курсі останніх тенденцій та отримувати ексклюзивну інформацію, яка допоможе вам досягти успіху у вашій справі! Для оформлення передплати на 2026 рік, або придбання журналів, виданих впродовж минулих років звертайтеся за контактами наданими вище.

Читайте також: Учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Ягідно-овочевий бізнес: технології та інновації» відправляться у бізнес-тур перспективними господарствами Рівненщини та Волині

Журнал «Ягідник»

Останні статті