Клімат б’є по ягоді: як у нових реаліях зберегти лохину, малину та суницю садову
«Сонячний інжир» на Закарпатті – нішева культура для внутрішнього ринку
Як розвивається сімейний бізнес біля Ужгорода, де випробовують понад 100 сортів інжиру
У господарстві «Сонячний інжир», що на околиці Ужгорода, уже понад 15 років вирощують нішеву для України культуру – інжир. Для бізнесу обрали один основний сорт – Червоний Ізраїль, а ще понад 100 сортів випробовують. Загалом плантація інжиру невелика – 30 соток. Проте щороку приносить стабільний прибуток. Засновник господарства Павло КАРПЕНКО розповідає, що ідея започаткувати бізнес на вирощуванні інжиру в промислових масштабах народилася, коли побачили особливості цієї культури після випробування на невеликій площі та зрозуміли, що в Україні немає конкуренції в цьому напрямку діяльності. Детальніше про особливості вирощування інжиру в кліматичних умовах України читайте далі.
ПЕРЕВАГИ ІНЖИРУ ЯК БІЗНЕС-КУЛЬТУРИ
Головне для бізнесу, зазначає Павло Карпенко, обрати вдалий сорт інжиру. В господарстві «Сонячний інжир» за основний сорт обрали Червоний Ізраїль. Причин цього декілька, і їх пояснює засновник господарства:
– Обираючи сорти, ми вирішили сконцентруватися насамперед на кліматичних умовах України, зокрема на морозо- і зимостійкості. Також важливе значення мають смакові властивості інжиру. А ще – гарні великі плоди, транспортабельні й лежкі.
Ці характеристики притаманні сорту Червоний Ізраїль.
Важливим нюансом у виборі сорту стала стійкість до підвищеної вологи. Інжир достигає восени, і в кліматичних умовах Закарпаття у цей період зазвичай ідуть рясні дощі. Інші сорти, за спостереженнями Павла Карпенка, розтріскуються. Натомість плоди сорту Червоний Ізраїль відмінно тримають структуру.
Сорт Червоний Ізраїль не потребує запилення, він партенокарпічний, і це ще одна його перевага. Наприклад, сорти, які вирощують у Туреччині, потребують запилення. Для цього використовують спеціальних ос-бластофагів, які після запилення залишаються всередині квітки.
– Плід інжиру – це, фактично, квітка, яка розкривається не назовні, а всередину. Коли плід достигає, це квітне квітка, утворюючи всередині тисячі дрібних квіточок, – ділиться засновник бізнесу.


КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ АГРОТЕХНОЛОГІЇ
Біля Ужгорода, де працює господарство «Сонячний інжир», важкі суглинисті ґрунти. Проте це не завада для вирощування цієї культури. Адже інжир, за спостереженнями Павла Карпенка, може рости практично на всіх різновидах ґрунтів. Тому для його вирощування придатна вся територія України.
– Інжир має потужну кореневу систему, тому може рости і на вапняках, і в кам’янистій місцевості. Єдине, чого варто уникати у вирощуванні цієї культури, – закислених ґрунтів і застою вологи. Якщо ґрунти закислені, то перед посадкою інжиру їх треба розкислити. Якщо ж виникає застій вологи (а це поширене явище в осінньо-зимовий період), коріння інжиру починає гнити. У нас траплялося, що так гинули кількарічні міцні кущі. Щоб цього уникнути, ми садимо інжир на пагорбах.
У господарстві вирощують інжир за двома схемами: на одній плантації – 3*1,5 м, на іншій – 2*1 м. Власник бізнесу пояснює, що так він експериментує, яка схема краща для умов, у яких працює господарство. Адже, за його словами, у світі застосовують різні схеми вирощування інжиру. Наприклад, від 0,75*1,5 м до 9*9 м. Після посадки саджанців повноцінний урожай збирають на другий рік. На першій рік можуть бути подекуди сигнальні плоди.

Саджанці інжиру купували за кордоном. За словами Павла Карпенка, в Україні важко знайти якісний садивний матеріал, і це найбільша складність, із якою довелося зіштовхнутися на початку бізнес-шляху:
– Бували ситуації, коли ми шукали певний сорт, а натомість придбані саджанці виявилися іншого сорту. Або ж інколи продають дикий інжир чи сіянець. Недобросовісні продавці часто продають навіть дикорослі дерева під виглядом інжиру. Загалом, фермери в Україні не мають великого досвіду вирощування інжиру, наукова база теж недостатня. Тому багато експериментуємо, шукаємо відповіді на запитання в наукових статтях японських, корейських та бразильських інститутів. Японія та Корея схожі за кліматом до України, тому вцілому орієнтуємося на їхній стиль вирощування інжиру, – пояснює Павло Карпенко.
Інжир можна формувати як кущ і як дерево. Фермер розповідає, що зимо- та морозостійкі сорти можна формувати як дерево. Проте в господарстві все ж формують кущі.
– Кущі інжиру скидають листя після перших морозів. Тоді гілки повністю обрізають і накривають агроспаном, щоб максимально зберегти кущі. Особливість сорту Червоний Ізраїль полягає в тому, що він менш стійкий до морозу, натомість більш транспортабельний. А є сорти, у яких навпаки, плоди менш транспортабельні, а кущі – більш морозостійкі. Укриття знімаємо в березні. До травня кущі ростуть у мініпарниках, – каже фермер.


ЗБЕРЕГТИ ВОЛОГУ
На плантації інжиру встановлена система краплинного зрошення. Засновники господарства монтували її самостійно. Павло Карпенко каже, що бувають дуже посушливі роки, і без системи зрошення ніяк не обійтися.
Раніше насадження мульчували соломою. Цього року спробували використати чорну агротканину. За словами Павла Карпенка, вона дуже добре утримує вологу й перешкоджає росту бур’янів та розвитку грибкових захворювань. Ще одна перевага – завдяки агротканині плоди чисті.
– Загалом, інжир стійкий до захворювань. Зрідка погодні умови сприяють появі гусені або кліща. Цього року насадження взагалі не обробляли фунгіцидами та інсектицидами. Якщо подекуди бачили гусінь, по збирали її вручну. Тому наш інжир, по суті, – екологічно чистий, – зазначає фермер.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНЖИР – ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ
За очікуваннями засновника господарства, нинішній сезон інжиру буде продуктивним. Кущі заклали гарні плоди. Минулий рік же був не дуже врожайним: на перешкоді стала холодна весна із заморозками, які пошкодили молоді пагони. Гілки відновлювалися дуже важко і врожай дали пізно.
– Цього року сподіваємося зібрати кілька тонн урожаю. Збираємо плоди вручну. Інжир достигає поетапно, а плоди краще обривати зранку, коли на вулиці прохолодно. Із збором урожаю справляємося самостійно. Немає потреби залучати найманих працівників. Зібрані плоди поміщаємо в холодильник і транспортуємо на ринок. Для цього використовуємо пластикові ящики. Із супермаркетами поки що не працюємо, бо не можемо забезпечити необхідних обсягів поставок. Продаємо вроздріб, – каже Павло Карпенко.


Інжир відправляють і «Новою поштою» у картонних коробках з пінопластовим термоконтейнером і холодовим пакетом. Так плоди завжди доїжджають свіжі до замовників у всі куточки України.
– Ми орієнтовані на внутрішній ринок, адже ми – невелике господарство. Масштабуватися в умовах війни важко. До того ж ще не до кінця випробували всі агроприйоми. Коли досконало все відпрацюємо, зможемо думати про розширення плантації до кількох гектарів, – ділиться Павло Карпенко.

Читайте також: «ВІАН 2021» три сезони по тому: як ягідне господарство на Закарпатті стало технологічним лідером
Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах.
Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).
Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com
Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com
Оформити передплату на друкований випуск журналу «Ягідник» на 2026 рік або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся:
Тел.: 097 897 20 99 Ящук Єва
або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com
Не пропустіть нагоди бути в курсі останніх тенденцій та отримувати ексклюзивну інформацію, яка допоможе вам досягти успіху у вашій справі!













