Садивний матеріал суниці садової типу «фріго» в сучасних технологіях вирощування

 Садивний матеріал суниці садової типу «фріго»  в сучасних технологіях вирощування

Олег БОСИЙ, керуючий партнер ТОВ «ФруТек»

Фріго – загальнопоширена скорочена назва холодильника (франц. frigorifique; італ. frigorifero), яка стала загальним іменником для одного з типів садивного матеріалу. Щодо саджанців термін «фріго» означає, що їх зберігають у холодильнику за температури нижче 0 °C. В таких умовах рослина може впродовж значного часу перебувати в стані спокою. Мінусова температура не дозволяє активно розвиватись мікроорганізмам, зокрема пліснявим (цвілевим) грибкам. Окрім розсади суниці, так можна зберігати саджанці малини, ожини, лохини та інших ягідних культур як із відкритим коренем, так і в субстраті (в касетах/горщиках). Проте найчастіше назву «фріго» використовують саме щодо розсади суниці садової з відкритим коренем.

Ще в першій половині минулого століття виробники експериментували з варіантами зберігання саджанців суниці садової з метою розширення сезону збору продукції. Тоді якісних ремонтантних сортів суниці садової ще не існувало, а традиційний суничний сезон тривав лише 2–3 тижні (згодом він збільшився до 4–5 тижнів завдяки використанню найбільш ранніх та максимально пізніх сортів).

Виробники дорощували вкорінені розетки, щоб до пізньої осені отримати велику рослину з декількома сформованими ріжками, а потім викопували її та зберігали в погребі або канавах із льодом, вкритих торфом чи соломою. Коли такі рослини висаджували, наприклад, у середині травня, вони віддавали врожай орієнтовно через 55–60 днів після цього, тобто в другій половині липня, коли на ринку продукції зі звичайних суничних плантацій уже не було.

Звичайно, навіть короткочасне зберігання в канаві з льодом було досить ризикованим, адже складно утримувати оптимальні умови, і результат далеко не завжди був очікуваний. Тому в шістдесятих роках минулого століття виробники й науковці у країнах Європи та США розпочали досліджувати та розробляти комерційні технології зберігання розсади суниці садової з метою отримання так званого «програмованого врожаю».

Одним із напрямків досліджень було визначення оптимальних термінів викопування рослин. Як правило, в північних країнах викопування проводили не раніше як у другій половині листопада. Адже виявилось, що коли рослини викопували раніше, то вони значно гірше зберігалися. А це впливало на їхнє приживання після висаджування та подальшу продуктивність.

Протягом осінніх місяців, в умовах помірних температур та скорочення тривалості світлового дня, рослини отримують сигнал про те, що невдовзі настане зима. Для успішної перезимівлі вони накопичують вуглеводи. Науковці визначили, що рівень накопичення цукрози в ріжках та коренях безпосередньо впливає не лише на успішність зберігання, але й на ріст, розвиток та продуктивність рослин у наступному сезоні. Рослини розпочинають готуватись до зимівлі, коли середньодобова температура знижується до +15–10 °С. Було встановлено, що вуглеводи накопичуються найбільш інтенсивно за температури +7,0 °С. Якщо температура далі знижується, то цей процес сповільнюється і практично припиняється за умови зниження температури до 0 °С.

Експериментально було визначено, що рослинам сорту Елсанта (упродовж досить тривалого часу це був найпоширеніший у Європі червневий сорт суниці садової) необхідно щонайменше 600–800 годин низьких температур (від + 1 до +7 °С), щоб накопичити 100–140 мг цукрози на грам сухої ваги кореня. З таким вмістом запасних речовин рослини можна буде тривалий час зберігати та отримати максимальну продуктивність після висаджування.

Науковці розробили декілька різних підходів до підрахунку так званих «холодних годин», розробили складні моделі з коефіцієнтами від +14 °С до 0 °С. Але для практичного застосування цілком достатньо просто налаштувати погодну станцію на підрахунок годин, коли температура тримається в межах від 0 до +7 °С.

Сорти суниці садової, що призначені для вирощування в умовах континентального клімату (тобто в умовах України), потребують щонайменше 500–600 «холодних годин». Вони належать до так званої групи HC (Highchilling). Якщо рослини не отримали достатньої кількості «холодних годин», а отже, не накопичили достатньо поживних речовин, вони гірше переживуть тривале зберігання, а після висаджування розвиватимуться з затримкою та в результаті матимуть значно нижчу продуктивність.

Як правило, в центральних та північних регіонах України реально набрати 500–600 «холодних годин» до третьої декади листопада. Після цього розсаду необхідно оперативно, поки дозволяє погода, викопати, відсортувати та закласти на зберігання. Для закладання на тривале зберігання з рослин необхідно видалити листя. Як правило, це роблять у полі, перед викопуванням. Так знижується втрата вологи в процесі транспортування та сортування, зменшується ризик розвитку плісняви під час зберігання та покращується адаптація рослин після висаджування, особливо якщо рослини висаджують у травні-червні, за високих температур повітря.

Коли рослини сортують, із них обтрушують ґрунт, видаляють залишки старого листя, вуса та сортують за товщиною ріжка (кореневої шийки). Саджанці складають у поліетиленові пакети, щоб уникнути дегідратації рос лин під час швидкого охолодження та подальшого зберігання. Перед закладанням садивного матеріалу на зберігання рослини в пакетах обробляють фунгіцидом широкого спектра дії.

Пакети з саджанцями розміщують у відкритих шпонових або пластикових ящиках. Важливо, щоб між ящиками залишався простір для циркуляції холодного повітря. Розсаду викопують та сортують, як правило, в період помірних температур. Проте навіть за таких умов значна частина рослин із температурою +8– 10 °С охолоджуватиметься повільно, що може негативно вплинути на їхній стан та подальше зберігання. Тому більшість розсадників спочатку розміщують розсаду в камері швидкого охолодження. Після того як температура знижується до +2–0 °С, розсаду переміщують до камери зберігання за температури -2,0 °С.

Варто розглянути параметри товарної якості самої розсади.

За сортовими категоріями садивний матеріал поділяють на вихідний та базовий (обидві зазначені категорії використовують для закладання маточників), а також сертифікований (раніше мав назву «Еліта», використовується для закладання родючих насаджень). У країнах ЄС садивний матеріал також може бути стандартним (в Україні поки що сертифікаційна схема не передбачає такої категорії).

Щодо товарних показників якості, основний з яких – товщина ріжка (кореневої шийки), то чітких загальноприйнятих правил насправді не існує.

Кожен розсадник визначає свої калібри й розміри. Так, окремі підприємства сортують для продажу лише два калібри (напр., А та А+), а решту розсади утилізують чи використовують для подальшого дорощування. Є розсадники, які сортують розсаду на 4–5 калібрів, кожен з яких має чітко визначений діаметр кореневої шийки та, відповідно, призначений для окремих технологій вирощування.

Якісне сортування за певним калібром – досить трудомісткий, проте важливий процес. Адже так є можливість отримати однотипний садивний матеріал, під який можна буде адаптувати виробничий процес.

Нижче наведемо калібри саджанців, що трапляються у європейських розсадниках.

В-

Товщина кореневої шийки – 3–5 мм, кількість рослин у стандартному ящику – 1000–1500 шт. Такий калібр пропонують до продажу лише окремі розсадники і, як правило, в такому калібрі доступні лише окремі сорти. Саджанці такого калібру потребують особливої уваги під час висаджування. Їх можна висаджувати як у відкритий ґрунт, так і в касети/контейнери для подальшого дорощування. У відкритий ґрунт рослини висаджують із середини березня по кінець квітня, коли температури ще відносно помірні. Якщо висаджувати пізніше, може знадобитись система поливу дощуванням, щоб створити на полі відповідний мікроклімат. Навіть такі рослини можуть дати один квітконос, який, звичайно ж, варто видалити, щоб рослина мала більше ресурсів для розвитку. За умови ранньовесняного висаджування та належного догляду плантація вступає в повне плодоношення у наступному сезоні.

В

Товщина кореневої шийки – 5–7 мм, кількість рослин у стандартному ящику – зазвичай 1000 шт. Терміни висаджування та догляду відповідають калібру В-.

А-

Товщина кореневої шийки – 7–9 мм, кількість рослин у стандартному ящику – 600–800 шт. Розсаду такого калібру можна висаджувати не лише навесні, але й у літні місяці. Рослини можуть «викинути» до 2–3 квітконосів, які теж бажано видалити.

А

Товщина кореневої шийки – 9–12 мм (залежно від розсадника, вона може варіюватися в межах 8–14 мм). Кількість рослин у стандартному ящику – 400–600 шт. Розсаду калібру А можна висаджувати з метою збору врожаю в рік посадки. Потенціал однієї рослини в перший сезон (50–60 днів після висаджування) становить 100–150 г ягоди. Повний урожай рослини сформують у наступному сезоні.

А+

Товщина кореневої шийки – 12–16 мм, кількість рослин у стандартному ящику – 250–300 шт. Такі рослини висаджують у ґрунт чи субстрат. Потенціал однієї рослини в рік висаджування становить 200–400 г товарної ягоди.

А++

Товщина кореневої шийки – 14–18 мм, кількість рослин у стандартному ящику – 200–250 шт. Такі рослини дають у рік висаджування практично повний урожай, 400–600 г товарної ягоди з рослини.

Як правило калібри А+ та А++ використовують, щоб отримати програмований урожай у субстратних технологіях вирощування суниці садової в закритому/захищеному ґрунті.

Виробники можуть отримати від розсадника (або замовити незалежну експертизу) підрахунок кількості квітконосів та квіток (flower mapping), щоб завчасно отримати індикатив майбутньої врожайності.

Загалом, окрім можливості отримати програмований врожай, садивний матеріал суниці садової типу «фріго» має багато інших переваг. Адже працювати з іншими типами садивного матеріалу суниці садової, такими як касетні рослини, які вегетують, та свіжа розсада з відкритим коренем, складно і ризиковано. Рослини, які мають зелене листя, що транспірує, окрім правильного температурного режиму, потребують світла та вологи. Тобто такі саджанці можна транспортувати без ризику втрати якості максимум упродовж декількох діб. Водночас садивний матеріал, що зберігається за технологією «фріго», за умови дотримання температурного режиму, може перебувати в транзиті навіть 1–2 місяці. Це означає, що розсаду можна відправляти морським/ наземним транспортом практично в будь-яку країну світу.

Також варто звернути увагу на зручність зберігання та логістики такого садивного матеріалу. Наприклад, одна європалета (800 х 1200 х 2200) розсади «фріго» калібру «А» – це 20 тис. саджанців, яких цілком достатньо, щоб висадити близько 0,5 га плантації у відкритому ґрунті. Така ж кількість касетних саджанців, що вегетують, займатиме в десять разів більше місця.

Після тривалого зберігання за температури нижче як 0 °С розсада досить швидко починає рости, тому в ідеалі такі саджанці необхідно висадити протягом 2–3 діб після розмерзання. Саме ж розморожування бажано проводити поступово, залишивши ящики в затінку або прохолодному складі на 20–30 годин. Після цього рекомендується замочити рослини на 1–2 години в холодній воді або розчині інсектициду та/або профілактичного фунгіциду.

Більше інформації та актуальні цінові пропозиції у нас на сайті.

office@ft.ua

+38 043 260 30 80

+38 067 260 30 80

+38 099 260 30 80

ТОВ ФруТек: Вінницька обл., Літинський р-н., с. Микулинці

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Ягідник» № 2 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2024 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник»«Садівництво та Овочівництво. Т.І.»«Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92, oksana.buh.ti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Ягідник» на 2024 рік!  Журнал «Ягідник» містить актуальну інформацію про нові технології в ягідництві та садівництві. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

Вартість журналів:

Назва комплектуКть журналів у рікЦіна комплектуза 2024р, грнЦіна комплектуза 2023р, грнЦіна комплектуза 2022р, грнЦіна комплектуза 2021р, грн
Комплект №1 – повний.
Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» – 5 шт. + Журнал «Ягідник» – 5шт +
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 3 шт.
 132150 1300 1300 1100
Комплект №2 – АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 5шт  + Журнал «Ягідник» – 5 шт 101500 1300 1300 1000
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт 3750   450
Журнал «Ягідник»5 шт5850750750650
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник»5 шт 5 850 650 650 450
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України1100

Журнал «Ягідник»

Останні статті