Міжнародний консультант із вирощування ягід Ганна ЛУЦЬКО: «Грузинським фермерам є чого повчитися в українців»

Грузія – країна гостинних людей та потужних гастрономічних традицій. Проте грузини не лише поважають традиційне, а й прагнуть до нового. Нині у країні активно розвивають напрямок ягідництва, зокрема – вирощування лохини. Свого часу ця ягідна культура набула популярності в різних регіонах Грузії. Однак грузинські ягідівники поки що вивчають технологічні нюанси цього бізнесу, а також пристосовуються до особливостей регіонів, у яких висаджені поля лохини. Прикметно, що допомагають їм у цьому наші фахівці, беручи на озброєння український досвід. А він у багатьох українських виробників лохини дуже вагомий, стверджує міжнародний консультант із вирощування ягід Ганна ЛУЦЬКО. Фахівчиня, яка нещодавно повернулася з Грузії, нині надає консультаційні послуги п’ятьом тамтешнім підприємствам. Яких успіхів вдалося досягти за кілька років та чим грузинські лохинові реалії відрізняються від українських, Ганна Луцько розповіла засновниці медіагрупи «Технології та Інновації» Катерині КОНЄВІЙ.

Для початку розкажіть нашим читачам про традиції вирощування лохини у Грузії: вони взагалі існують, чи для грузинів ця культура – нова й незвідана?

Свого часу, років 15 тому, лохину до Грузії завезли із США. Перші де монстраційні площі були дотаційними – їх висаджували коштом програм американського народу, Європейського Союзу. Тоді все це відбувалося дуже швидко. Але зараз ці плантації стали нікому не потрібні. Частина з них гине, інші викорчовують або ж продають. Тобто системного підходу до вирощування цієї культури раніше не було.

Зараз усе змінилося. У країну вже завезли потужні сорти – від компанії Fall Сreek та інших виробників. Є також якісні добрива іспанського виробництва ТМ FORCROP, зростає рівень технологічності вирощування.

Взагалі ж Грузія – дуже цікава країна: її територія відносно невелика, а от кліматичних зон багато. Особливі кліматичні умови панують практично в кожному регіоні, адже на клімат впливає висота місцевості над рівнем моря, наявність поблизу гір та інші аспекти. Тому певний сорт лохини може цілковито по-різному «поводитися» навіть на відстані 50 кілометрів між плантаціями. Особливості має практично кожне поле. Скажімо, в Кутаїсі постійно дують вітри, які обдувають лохину, і вона залишається сухою. Натомість у Зугдіді й Озурґеті, навпаки, увесь час йдуть дощі. У рік там випадає до 2000 міліметрів опадів, тоді як в Україні цей показник в середньому становить 600 міліметрів. Тому ягоди вологі впродовж тривалого часу. Це погано, бо ще звечора хороша ягода через нічний дощ вранці може змокріти і втратити якість. Тому в таких регіонах потрібно висаджувати сорти з нескупченими ягодами на гронах, щоб лохина встигала висихати.

На більшості території країни чудова вода з оптимальною концентрацією солей. Ґрунти кислі, але важкі, глинисті. До речі, свого часу я завезла зразки їхнього ґрунту на аналіз до України, оскільки у Грузії досі немає лабораторій, де б проводили справді якісні дослідження. Результати цього аналізу стали для грузинів відкриттям, адже у ґрунті містилася не глина, а мул. Тому у ґрунт потрібно вносити органічні добрива. Загалом агрономічних особливостей, на які потрібно зважати, є досить багато.

Розповідаючи про особливості господарювання в цій країні, варто зауважити й те, що у грузинів досить особливий менталітет. Вони звикли, що в країні є багато принад для туристів, тому живуть повільно, нікуди не поспішаючи. Добре це чи погано – хтозна…

Як і чому ви почали співпрацювати з грузинськими фермерами?

Свого часу грузинський фермер Самсон знайшов мене, побачивши на одному із записів фахової конференції. Уже згодом він зауважував, що тоді вперше почув, що агроном так фахово про щось розповідає. Це було ще до повномасштабного вторгнення. Ми поспілкувалися, і фермер попросив, щоб я приїхала до нього у Грузію. Він мав невелику плантацію в Озурґеті, – близько 2,5 гектара, і насадження на той час катастрофічно втрачали у врожайності. Сам фермер був прогресивним, тож добре розумів, що йому негайно потрібно виходити на інший рівень.

Тоді я поїхала до Грузії. Площі справді були проблемними, адже кущі там обрізували зовсім неправильно, і тому суттєво втрачали у врожайності. Я допомогла обрізувати насадження – і повернулася до України 19 лютого, практично напередодні вторгнення…

Вжиті заходи подіяли: якщо до нашої співпраці на цьому полі збирали 2,5 т/га, то після правильного обрізування врожайність зросла вдвічі. Наступного року Самсон збирав уже 10 тонн лохини з гектара. А цьогоріч уже сподіваємося на 15 тонн. Щоправда, фермер дещо інтенсивніше обрізав кущі, сподіваючись збільшити розмір ягід. Тому побачимо, що вийде.

• 

• 

Результати цієї співпраці зацікавили й інших грузинських фермерів. Тоді я вже працювала з Ltd West Group – досить перспективним підприємством. Компанія «ПрофПолив», представників якої я запросила співпрацювати, облаштувала для них автоматизований полив. Зараз у них все досить добре. Я ж наразі консультую уже п’ять підприємств: Memoberi, «ГеоОрганік», LTD WEST GROUP, «Фішляндія» та фермер Самсон із Озурґеті.

То виходить, що у Грузії лохину вирощує досить багато господарств?

Насправді лохини там росте чимало. Проте врожайність залежить від погодних умов. Цього року на сході країни, де висаджено досить багато лохинових плантацій, умови були досить несприятливими. Під час цвітіння кущів випав град, згодом, коли ягоди вже дозрівали, розпочався сезон дощів. Негативно вплинули на майбутній урожай і суттєві перепади температур: вночі подекуди стовпчик термометра опускався до 5 °С, а за високої вологості для ягід це катастрофічно. Зрештою деякі підприємства втратили до 70 % урожаю. Примхи погоди призвели до того, що на багатьох площах почали поширюватися хвороби. Звісно, що із захворюваннями потрібно боротися. Однак поширеною проблемою серед грузинських фермерів є неправильне використання засобів захисту рослин. У них досить мало справді фахових агрономів. Натомість правильний підхід до справи може суттєво покращити ситуацію. У цьому я переконалася на власному досвіді. На ягідних площах «моїх» підприємств також йшов град та дощі, однак наші втрати значно менші. Допомогла правильно вибудувана схема захисту. Я намагалася підібрати препарати так, щоб передусім зміцнити імунну систему рослин. Тому навіть попри проблеми з погодою наші фермери задоволені результатом. Подекуди вони спостерігають за своїми ягідниками й навіть не вірять, що вони можуть так активно рости й давати хороший урожай.

На основі досвіду, отриманого під час співпраці з грузинськими фермерами, вочевидь, ви можете дати певні поради й нашим ягідівникам.

Варто пам’ятати про те, що імунітет рослини – це дуже важливо. Перше, на що звертаю увагу ягідівників, – застосовувати мікроелементи й організовувати правильне живлення. Пестициди використовую дуже рідко. Три етапи застосування мікроелементів здатні замінити одну обробку хімічними пестицидами. Якщо вдатися до аналогії, то це як профілактичне вживання вітамінів для людини, яка це робить правильно і почувається здоровою.

Звісно, коли град оббив усі ягоди, то в такому разі вже нічого не вдієш. Якщо ж рослина та плоди пошкоджені, раджу застосовувати амінокислоти, які допомагають «залікувати» рани. Натомість до пестицидів варто ставитися з обережністю. У перший рік роботи в Грузії я перевіряла технологічну карту в агронома одного з господарств. Там були зазначені щотижневі обробітки насаджень, один раз – фунгіцидами, інший – інсектицидами. Коли ж запитала, для чого це все, то отримала відповідь: для профілактики. Якщо провести аналогію з людиною, то це – наче дитині від народження давати антибіотики для того, щоб вона не захворіла…

Тож у перший рік співпраці ми взагалі відмовилися від пестицидів. На перше місце поставили живлення, на друге – роботу над покращенням імунітету росин. Варто усвідомлювати, що жоден пестицид не впливає позитивно на здоров’я рослини.

Продовження розмови безкоштовно читайте в журналі «Ягідник» № 2  тут

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на 2025 рік або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92, oksana.buh.ti@gmail.com

Все буде Україна!

Триває передплата журналу “Ягідник” на 2025 рік!

Вартість журналів:

Назва комплекту	К-ть журналів у рік	Ціна комплекту за 2025р, грн	Ціна комплекту за 2024р, грн	Ціна комплекту за 2023р, грн
Комплект №1 – повний. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» – 4 шт. + Журнал «Ягідник» – 4шт + Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 2 шт.	10	2100	2150	1300
Комплект №2 – АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 4шт  + Журнал «Ягідник» -4 шт	8	1600	1500	1300
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт	2	600	750
Журнал «Ягідник» 4 шт	4	950	850	750
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник» 4 шт	4	950	850	650
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України	1	100	100
Вартість примірника «Напої та ПИВО. Технології та Інновації»	300 грн
Вартість примірника «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник»	237,5 грн
Вартість примірника «Ягідник»	237,5грн

ДОСТАВКА ЖУРНАЛІВ ВКЛЮЧЕНА У ВАРТІСТЬ УКРПОШТОЮ.