Між енергетичними викликами та експортними можливостями: реалії галузі заморожування

Конгрес «Сила холоду: ефективні рішення для бізнесу»

Попри складні умови, в яких зараз працює аграрний бізнес, сектор заморожування в Україні впевнено зберігає статус перспективного напрямку. Попит на заморожені ягоди, фрукти та овочі зростає як на внутрішньому, так і на світовому ринку. А, отже, зростає й потреба у сучасних технологіях, якісній переробці та вибудуваному холодному ланцюжку.

Саме цим питанням був присвячений конгрес «Сила холоду: ефективні рішення для бізнесу», що відбувся у межах конференції «SmartBerry Conference: технології, інновації, успіх», організованої медіагрупою «Технології та Інновації». Його учасники обговорили ключові тенденції галузі заморожування, переробки та холодної логістики, підсумували сезон-2025 й окреслили перспективи наступного року. Окрему увагу приділили практичним аспектам – від підготовки ягід до заморожування й встановлення відповідних систем до розвитку експортного напрямку та стратегічного планування роботи в новому сезоні.

Співзасновниця медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина Конєва

Обговорення знайшло живий відгук серед учасників конгресу, адже йшлося про те, що безпосередньо стосується щоденної роботи виробників і переробників. Тому дискусії були не лише фаховими, а й надзвичайно активними: учасники ділилися власним досвідом, ставили практичні запитання та разом шукали рішення, які допоможуть галузі заморожування розвиватися навіть у непростий для країни час.

ПРАВИЛЬНИЙ СТАРТ: ЧОМУ КОНЦЕПЦІЯ І ПРОЄКТ ВИРІШУЮТЬ УСЕ

Обговорюючи реалії галузі, фахівці акцентували на тому, що успіх цього бізнесу безпосередньо залежить від правильного підходу до виробничих аспектів. Тому під час встановлення системи заморожування на виробництві варто врахувати рекомендації, перевірені часом та досвідом інших виробників.

Як зауважив директор ТОВ «Чотири Стихії» Олександр ШЕЙКО, насамперед важливо розробити чітку концепцію бізнесу, що визначить його ідею, орієнтування на певні ринки та технологічні потреби. Це дасть змогу сформулювати технологічне завдання проєктантам та підрядникам і зрештою скласти фінансову модель бізнесу.

– Проєктування майбутнього комплексу – обов’язковий і дуже важливий етап. Іноді замовник, який звертається до нас з певним запитом, не може одразу чітко сформулювати, що саме він прагне отримати в результаті. Ми ж натомість намагаємося поставити правильні запитання та спрямувати його. Адже заморожування – це бізнес, де потрібно чітко розуміти, куди саме і як ви рухаєтеся. Бізнес-план, стратегія, проєкт – це вкрай важливі етапи організації цієї справи. Все потрібно робити поетапно й при цьому довіряти справу фахівцям.

Олександр ШЕЙКО, директор ТОВ «Чотири Стихії»

Власне, як і будівництво виробничих потужностей, яким також повинен керувати професіонал. Він допоможе обрати досвідчених підрядників та оптимально скоординувати їхню роботу, забезпечить контроль відповідності бюджету і вимогам сертифікаційних органів. Зрештою такий фахівець зможе швидко ухвалювати потрібні рішення, вирішувати проблеми та комунікувати з усіма сторонами, що є запорукою успішного і вчасного практичного втілення проєкту, – зазначив Олександр Шейко.

Наголосив директор ТОВ «Чотири Стихії» і на потребі врахувати низку рекомендацій щодо організації виробничого простору, що дають змогу оптимально облаштувати його для забезпечення всіх процесів. Ці поради – результат багаторічного практичного досвіду, котрий варто брати на озброєння новачкам у цій сфері.

Андрій МАРУЩАК, комерційний директор Van Dijk Technieks:

«Хотів би окремо звернути увагу на енергоефективність обладнання та високий рівень ізоляції – це ті речі, на яких не варто економити. Саме такі рішення ми завжди пропонуємо нашим клієнтам як альтернативу. Так, вони коштують дорожче на етапі інвестицій, однак у сьогоднішніх умовах це критично важливо. Висока енергоефективність і якісна ізоляція дозволяють бізнесу працювати з меншими експлуатаційними витратами та фактично «виживати» в умовах нестабільного енергопостачання. З огляду на те, що холодильні підприємства проєктуються з розрахунком на 20–30 років роботи, такі рішення мають ключове стратегічне значення. Для прикладу: одна централізована холодильна система на п’ять камер зберігання потужністю 200 кВт із трьома компресорами виглядає простішим і дешевшим рішенням. Натомість п’ять окремих систем по 40 кВт — дорожчі. Але у випадку децентралізованого підходу їх можна заживлювати почергово від відносно невеликого генератора потужністю близько 60 кВт, замість встановлення одного генератора на 400 кВт.Аналогічна ситуація й з ізоляцією, на якій у попередні роки багато хто намагався зекономити, але сьогодні це рішення обертається значно вищими витратами».

DUTCH UKRAINIAN BERRY INDUSTRY CLUSTER (DUBIC) — НІДЕРЛАНДСЬКОУКРАЇНСЬКИЙ КЛАСТЕР ЯГІДНОГО СЕКТОРУ

Європейський ринок із високими вимогами до сталості, зокрема в межах стратегії Farm to Fork, відкриває значні можливості для України завдяки сприятливим кліматичним умовам і родючим ґрунтам. У цьому контексті сталий розвиток ягідництва є важливим чинником зростання галузі заморожування. Про один із проєктів, спрямованих на відновлювальне виробництво суниці та лохини в центральних і західних регіонах України, учасникам конгресу розповіла власниця компанії Rosetta Agro Фредеріка ФОГЕЛЬ.

Проєкт DUBIC передбачає розвиток регенеративних підходів до вирощування суниці, спрямованих на поліпшення якості ґрунтів і, як наслідок, підвищення якості та стабільності врожаю.

НАЙБІЛЬШИЙ ВИКЛИК – ЕНЕРГЕТИЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ

Нині виробники вимушені протистояти суттєвим труднощам. За умов тривалих відключень електропостачання, дефіциту кадрів та безпекових викликів доводиться оптимізувати виробництво й водночас підвищувати його ефективність. Які саме кроки здатні посприяти у цьому, обговорили учасники дискусійної панелі «Холод – нова валюта ягідного бізнесу», котру модерував директор компанії «Артика-Біо» Сергій СУХИНА.

Нестабільне електропостачання – один з найсуттєвіших викликів для підприємців, які працюють у сфері заморожування ягід. Процеси заморожування та зберігання продукції надзвичайно енергомісткі, а постійні атаки на енергосистему змушують забути про колишню стабільність. Тож будь-які перебої з електрикою безпосередньо впливають на якість кінцевого продукту та фінансовий результат підприємства.

Дискусійна панель «Холод — нова валюта ягідного бізнесу». Модератор дискусійної панелі – Сергій СУХИНА, ТОВ «АРТИКА Біо»

Під час дискусійної панелі фахівці акцентували на тому, що критичні наслідки для виробників може мати навіть не надто тривала відсутність електропостачання. Якщо холодний ланцюжок переривається на 12–16 годин поспіль, сировина втрачає якість, що суттєво знижує ринкову вартість виготовленої з неї продукції. Зрештою це може обернутися для бізнесу відчутними втратами.

Вимушеним тимчасовим рішенням стає використання дизельних або бензинових генераторів. Проте висока вартість пального збільшує собівартість замороженої продукції щонайменше двічі, кажуть виробники. Саме тому учасники конгресу наголошували на потребі системного підходу до альтернативного енергозабезпечення. На перспективу виробникам варто розглядати комбіновані рішення: встановлення сонячних електростанцій, використання акумуляторних систем накопичення енергії, гібридних схем із підключенням генераторів.

– На підприємстві ми намагаємося коригувати роботу з огляду на графік планових відключень електропостачання. Маємо сонячну електростанцію та дизельні генератори, тому розподіляємо навантаження в ті періоди, коли немає світла. Та в будь-якому разі потрібно забезпечувати виробничі процеси. Бо такі ягоди, як малина чи суниця, не чекають: з ними потрібно працювати одразу, інакше втрачається якість та ціна, – зауважив Сергій Сухина.

ЕНЕРГОСТІЙКІСТЬ ЗАМІСТЬ ТИМЧАСОВИХ РІШЕНЬ

Використання генераторів під час виробництва позначилося б на собівартості продукції не лише в Україні, а й в будь-якій іншій країні, зауважив представник компаній Vega&Unimasz Кшиштоф Штик з Польщі, що також взяв участь у дискусійній панелі.

– На підприємствах Польщі також встановлюють генератори, насамперед для енергетичної безпеки у разі можливих збоїв у електромережі. Пам’ятайте, що електроенергія, вироблена таким пристроєм, завжди коштує мінімум вдвічі дорожче.

Українські реалії мені відомі, бо я буваю тут досить часто. Вперше приїхав у  2016  році, і відтоді постійно відвідую конференції,    спілкуюся з виробниками. Нині на конференції також зустрів близько десятка тих, з ким вже доводилося співпрацювати, а також підприємців, які мають плани подальшої співпраці з нами. Я представляю польські компанії  Vega&Unimasz, що виробляють сучасне технологічне обладнання для переробки ягід, фруктів та овочів до та після заморожування. Нині маю змогу предметно спілкуватися з досвідченими представниками галузі. Адже найкращий контакт – це завжди особисте спілкування, – зазначив Кшиштоф Штик.

Використання генераторів під час виробництва позначилося б на собівартості продукції не лише в Україні, а й в будь-якій іншій країні, зауважив представник компаній Vega&Unimasz Кшиштоф ШТИК з Польщі, що також взяв участь у дискусійній панелі.

– У Польщі на підприємствах також встановлені генератори, але запускати їх немає потреби. Та енергія, генерована таким приладом, завжди мінімум вдвічі дорожча. Українські реалії мені відомі, бо я буваю тут досить часто. Вперше приїхав у 2016 році, і відтоді постійно відвідую конференції, спілкуюся з виробниками. Нині на конференції також зустрів близько десятка тих, з ким вже доводилося співпрацювати, а також підприємців, які мають плани подальшої співпраці з нами. Я представляю польські компанії Vega&Unimasz, що виробляють сучасне технологічне обладнання для переробки ягід, фруктів та овочів до та після заморожування. Нині маю змогу предметно спілкуватися з досвідченими представниками галузі. Адже найкращий контакт – це завжди особисте спілкування, – зазначив Кшиштоф ШТИК.

Через енергомісткість процесів переробки українським виробникам подекуди доводиться не лише змінювати графіки роботи, а й призупиняти виробництво, при цьому ризикуючи зрештою отримати досить суттєві збитки, зауважив представник ТМ Галичанка (TM Galfrost) Ярослав ОЛІЩУК.

– Призупинення виробництва найкритичніше для сублімаційних сушок. Вони споживають багато електроенергії. Однак коли процес сублімації переривається, то потрібно вивантажувати продукт. Інакше він псується, і тоді маємо колосальні втрати. У нас встановлені сонячні панелі, однак це вигідно лише у теплий період – з березня до жовтня. Взимку ж їхня ефективність досить низька, – розповів Ярослав Оліщук.

Учасники дискусії зійшлися на тому, що питання енергетичної стійкості для підприємств із заморожування є базовою умовою виживання й розвитку бізнесу. Тож на виклики потрібно реагувати стратегічно, а не ситуативно. Тому сонячні електростанції мають стати обов’язковим компонентом проєктів будівництва та модернізації заморожувальних комплексів. Тим більше, що наразі існують реальні фінансові інструменти, як то державна програма кредитування «5-7-9», що дає змогу встановити сонячні панелі на пільгових умовах. Додатковою перевагою є механізм «зеленого» тарифу, коли підприємство фактично сплачує лише за різницю між спожитою та виробленою електроенергією, що дає змогу суттєво знизити енергетичні витрати. В умовах війни та енергетичної нестабільності інвестиції в альтернативні джерела енергії стають запорукою безперервності виробництва. Це – нова реальність ринку заморожування, і її потрібно враховувати.

РОЗВИТОК ПОПРИ НЕСТАБІЛЬНІСТЬ

Нестабільність закупівельних цін на сировину – ще один вагомий виклик для виробників замороженої продукції. Під час обговорення учасники конгресу наголошували: саме прогнозованість цін є ключовим фактором для планування сезону й розрахунку собівартості готової продукції. Втім, у реаліях українського ягідного ринку зробити такий прогноз надзвичайно складно.

У минулому сезоні закупівельні ціни на ягоди були високими з огляду на пізні весняні заморозки, які спричинили значні втрати врожаю. І хтозна, чи подібне не трапиться в наступних сезонах, адже весняні приморозки останнім часом перестали бути винятковим явищем. Зміни клімату призвели до того, що після відносно теплої зими дедалі частіше настають різкі похолодання навесні. А це критично впливає на врожай ягідних культур. Тому виробники замороженої продукції змушені працювати в невизначеності, коли коливання закупівельних цін ускладнює довгострокове планування.

Однак навіть за таких умов в Україні нині спостерігається активний розвиток сфери заморожування. Відкриваються нові потужні підприємства, орієнтовані на переробку великих обсягів продукції. Натомість давні «гравці» цієї галузі намагаються освоювати нові ринки збуту. Тим паче що у країнах Євросоюзу спостерігається сталий попит на заморожену продукцію.

– У Європі рівень споживання ягоди навіть корелюють зі здоров’ям населення. Люди свідомі того, наскільки позитивно її споживання впливає на організм. Зростає попит і на органічний продукт, вибір якого активно популяризується. Це вже тенденція, котра простежується навіть у тому, що провідні виробники засобів захисту рослин пропонують все більше біологічних препаратів, – зазначив Сергій Сухина.

Щоб українські виробники могли на рівних конкурувати з європейськими компаніями, важливими є не лише ціна чи обсяги, а й технологічність виробництва, виважений маркетинг і здатність об’єднувати зусилля. У цьому контексті ключову роль відіграє не стільки державна підтримка, скільки готовність самих компаній системно працювати на міжнародних ринках і відповідати їхнім вимогам, зауважила президентка Асоціації «Ягідництво України» Ірина КУХТІНА.

За її словами, імідж постачальника формується насамперед через правильну зовнішню взаємодію з партнерами. Йдеться про наявність міжнародної сертифікації, активну медійну присутність і професійний міжнародний маркетинг. Саме в ці напрями виробникам варто цілеспрямовано інвестувати кошти. Важливим фактором є участь у міжнародних виставках і конференціях, де компанії мають можливість широко представити свою діяльність, налагодити контакти та заявити про себе як про надійного партнера.

– Загалом імідж країни у галузі формують саме ті, хто займається постачанням. І від виробників-експортерів залежить, що саме про Україну говоритиме світ. У глобальній конкуренції перемагає не ціна, перемагає репутація, яку ми маємо вибудовувати спільно, – підсумувала Ірина Кухтіна.

Увага! Наступна міжнародна науково-практична конференція Fruit&NutUkraine 2026: КІСТОЧКОВІ, ЗЕРНЯТКОВІ КУЛЬТУРИ ТА ГОРІХИвідбудеться 27 травня за участі міжнародних та українських експертів та практиків.

Академія Berry&Fruit відбудеться у місті Вінниця 26 травня 2026 року, напередодні конференції Fruit&NutUkraine 2026: КІСТОЧКОВІ, ЗЕРНЯТКОВІ КУЛЬТУРИ ТА ГОРІХИ. Організаторами була обрана тема, з урахуванням маржинальності культур за прогнозами 2026 року. «Яблуко, груша, вишня, черешня та ягоди: сорти, технології вирощування і можливості переробки».

Бізнес-тур на провідні підприємства регіону ТОВ «ДУДІКОВ» та ТОВ «Фруктона ВН» відбудеться 28 травня 2026 року.

Реєстрація на міжнародну науково-практичну конференцію Fruit&Nut Ukraine 2026

Читайте також: KOKAN – комбайни для збирання лохини, малини, смородини, ожини та інших ягід