Лохиновий бізнес та підтримка закордонних партнерів

Як побудувати бізнес із вирощування лохини та шукати фінансування для своєї справи – знають у «Добробут-Захід»

Якщо об’єднана територіальна громада має вільні землі – чому б їх не використати з метою заробітку та створення робочих місць для населення? Таке питання свого часу поставив староста села Мала Кам’янка Микола ГРИШУК і став ініціатором створення комунального підприємства «Добробут-Захід». Підприємство вирощує органічну лохину і минулого року вже зібрало перший урожай. Про те, як вдалося побудувати молоде підприємство та заручитися підтримкою закордонних програм фінансування – Микола Гришук розповідає читачам журналу «Ягідник».

КП «Добробут-Захід» було засновано наприкінці 2018 року на Івано-Франківщині, у селі Мала Кам’янка. А вже 2019 року господарство почало співпрацювати із програмою USAID DOBRE. Плідна співпраця триває досі, адже програма й далі фінансує комунальне підприємство. Зокрема, зараз завдяки цьому фінансуванню в господарстві встановлюють потужне холодильне обладнання та сортувальну лінію. Як зазначає Микола Гришук, спочатку потрібно було пройти відбір, щоб почати співпрацювати із програмою DOBRE. «Наша команда від сільської ради та місцевого самоврядування успішно захистила проєкт, і нас відібрали для підписання угоди про співпрацю», – каже староста села, який допомагав створювати комунальне підприємство.

Одні з перших засновників КП «Добробут-Захід»: староста села Мала Кам’янка Микола ГРИШУК, депутат села Мала Кам’янка Наталія ГНАТИШИН і директор підприємства Уляна ГАЙДЕЙЧУК.

– У нашій громаді були землі, які пустували впродовж 14 років. У 2018 році ці землі нашій громаді передав Держгеокадастр, і їх зареєстрували за сільською радою. Земля у громаді не буває зайвою. Тому ми створили комунальне підприємство й передали йому ці площі в постійне користування. Вирішили закласти плантацію лохини. Як-то кажуть, ризикнули. І не прогадали. Ми започаткували господарство як комунальне сільськогосподарське підприємство, яких в Україні дуже мало. Схоже господарство ще знайшли в Запорізькій області, але зараз воно не працює. Консультувалися з ними перед початком роботи, – каже Микола Гришук.

Значну частину коштів на початку роботи було виділено за програмою DOBRE. Ще 350 тисяч гривень громада виграла в межах X обласного конкурсу проєктів та програм розвитку місцевого самоврядування Івано-Франківської обласної ради. Наразі цей проєкт не працює через брак коштів внаслідок повномасштабної війни. Завдяки цим коштам у господарстві придбали садивний матеріал – 6250 саджанців.

– Коли ми працювали над проєктом нашого підприємства, то думали насамперед про місцевий економічний розвиток. Основне, що передбачав проєкт, – це створення робочих місць, щоб люди могли заробляти в себе вдома, а не їхати за кордон. Адже людей у селі й так мало, і не вистачає робочих рук. Коли ми розробляли проєкт, то не були дуже  обізнані про лохину. Нами керувало бажання вирощувати високомаржинальну культуру, котра буде давати великі надходження, і до догляду за якою треба залучати працівників. Обрали лохину – і почали відвідувати господарства в різних регіонах України: на Івано-Франківщині, Київщині, Закарпатті. Пізніше ми зрозуміли, що лохина – важка у вирощуванні культура, за якою потрібно пильно доглядати. Але ми не розчарувалися й бачимо, що треба багато вчитися і працювати, – каже староста села.

1 млн 340 тис. грн, які надала програма DOBRE на початку створення підприємства, витратили, зокрема, на придбання новітньої помпової станції з автоматичним вузлом фертигації і контролем рН.

 – У нас встановлена сучасна й надійна поливна система «ПрофПолив», всі комплектуючі якої дуже якісні. Впевнені, що краще одразу придбати обладнання належної якості, щоб по – тім спокійно працювати й не витрачати кошти на ремонт. Система зрошення автоматизована, із самоочисними фільтрами. Нею облаштували 2 квадрати насаджень по 2,4 га, 3-й квадрат досаджуємо, – каже Микола Гришук.

Для розвитку місцевого економічного розвитку у КП «Добробут-Захід» залучають до співпраці інвесторів, котрі готові вкладати кошти в ягідний бізнес.

– Як це працює? Гроші повинні робити гроші. Тому якщо інвестор має кошти й хоче співпрацювати з комунальним підприємством – укладається відповідний договір. Відповідно до того, як розподілені вкладені кошти між інвестором та підприємством, визначається відсоток, за яким розподіляються прибутки. Наприклад, якщо в один гектар інвестор вклав 300 тис. грн, а комунальне підприємство – 200 тис. грн, то після збирання врожаю відмінусовуються витрати на утримання кущів на плантації і вираховувається чистий прибуток, який розділяється у співвідношенні відповідно до договору. У нас уже є подібний досвід роботи. Зокрема, коли інвестор вкладав 75 % від потрібної суми, – пояснює Микола Гришук.

Із сезонними працівниками укладають цивільно-правові угоди. За очікуваннями старости села, цього року для збирання врожаю потрібно буде приблизно 15–20 працівників. КП «Добробут-Захід» важливе для економічного розвитку громади, адже сплачує 1,5 мільйона податків у бюджет. Також тут турбуються і про благоустрій громади, адже надають послуги трактором JCB безплатно. Також працює 3 наймані людини з усіма потрібними засобами, які відповідальні за благоустрій територіальної громади.

• 

ЛОХИНА: НЕ ВСЕ ТАК ЛЕГКО?

Площа насаджень, які вже почали родити, у КП «Добробут-Захід» становить 6 гектарів. Минулого року посадили майже 1 гектар (21 ряд) лохини під плівку. Загалом для створення насаджень відведено 16 гектарів. З них 2 гектари – це дороги для роботи на транспорті.

– Вирішили експериментувати з плівкою. Ми консультувалися з фахівцями, і зрозуміли, що гряди потрібно періодично додатково мульчувати, підсипати, адже ґрунт із часом розсувається. До того ж без плівки гряда дуже заростає. А, відповідно до органічної технології, бур’яни ми можемо тільки виполювати або просапувати. Це дуже важка робота для працівників, яких і так не вистачає. Тому спробували використати плівку на нових насадженнях. Обрали плівку товщиною 60 мікронів. Вона стійка. Коли термін експлуатації плівки вичерпається, то будемо досипати гряди, мульчувати, – ділиться Микола Гришук.

Лохина в КП «Добробут-Захід» висаджена за схемою 3,5 х 1 м. Висадили сорти різного терміну достигання, щоб був конвеєр роботи: Еліот, Блюголд, Блюкроп, Дюк. Саджанці купували в розсаднику «Долина Агро». За словами Миколи Гришука, якістю садивного матеріалу задоволені. Сорти обирали, орієнтуючись на досвід досвідчених колег-ягідівників, господарства яких відвідували. За словами Миколи Гришука, кожен із сортів має свої особливості. Наприклад, Дюк має великі та солодкі ягоди, а особливість Блюкропа в тому, що його кущ дуже розростається, тому його треба добре обрізувати. У господарстві розуміють, що грамотне обрізування – основа врожайності, тому також навчаються цього.

– Спочатку ми думали разом із лохиною вирощувати малину. Але, порадившись із нашим агрономом-консультантом Ганною Луцько, вирішили, що краще не розпорошувати увагу на різні культури, а сконцентруватися лише на лохині, щоб досягнути хороших результатів, – ділиться Микола Гришук. Староста села розповідає, що висаджуванню лохини передують тривалі підготовчі роботи: потрібно підготувати ґрунт, провести аналіз ґрунту, розорати землю, зробити суміш торфу й тирси, сформувати гряду тощо. Оскільки лохина любить кислий ґрунт, то в господарстві відстежують кислотність за допомогою ЕС-метра і корегують показники за потреби.

Дуже важливий етап – розроблення системи захисту й живлення. Як каже Микола Гришук, у кожній фазі розвитку рослина потребує інших препаратів.

У КП «Добробут-Захід» використовують препарати перевірених компаній. Наприклад, у системі захисту рослин добре себе зарекомендували препарати компаній «Нор-Ест Агро», «Біо-Центр» тощо. Чільне місце в системі живлення лохини займають препарати компанії Makosh. Зокрема, у господарстві використовують сульфат калію, сульфат магнію, сульфат амонію цієї компанії.

Весняні приморозки, які були цього року по всій Україні, завдали мінімальної шкоди насадженням господарства: врятували препарати, якими обробляли лохину. Але через теплу погоду ранній та середньопізні сорти зацвіли практично одночасно.

Минулого року у КП «Добробут-Захід» зібрали перший урожай. У попередні роки з кущів обривали цвіт, щоб кущ формував кореневу систему та нарощував вегетативну масу. Перший збір ягоди був доволі рясний: із плантації зібрали 4,5 тонни плодів. Цього сезону очікують на вищий урожай і планують зібрати 1–1,5 кг плодів із куща.

Продовження статті безкоштовно читайте в журналі «Ягідник» № 2  тут

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2024 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92, oksana.buh.ti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Ягідник» на 2024 рік!  Журнал «Ягідник» містить актуальну інформацію про нові технології в ягідництві та садівництві. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

• Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
• Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
• Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Вартість журналів:

Назва комплекту	К–ть журналів у рік	Ціна комплектуза 2024р, грн	Ціна комплектуза 2023р, грн	Ціна комплектуза 2022р, грн	Ціна комплектуза 2021р, грн
Комплект №1 – повний. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» – 5 шт. + Журнал «Ягідник» – 5шт + Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 3 шт.	13	2150	1300	1300	1100
Комплект №2 – АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 5шт  + Журнал «Ягідник» – 5 шт	10	1500	1300	1300	1000
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт	3	750			450
Журнал «Ягідник»5 шт	5	850	750	750	650
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник»5 шт	5	850	650	650	450
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України	1	100