Розвиваємо український агробізнес разом із медіаресурсами «Ягідник» та «Садівництво та Овочівництво»
Холодоагенти: переваги, недоліки та правильний вибір
Процес переробки в ягідній галузі неможливо організувати без якісного та сучасного холодильного обладнання. Однак перш ніж обрати таке устаткування, варто детально ознайомитися з його особливостями та різновидами й обов’язково врахувати тип холодоагента, який використовується в таких агрегатах.
Холодоагент – робоча речовина в холодильній машині, залучена до теплообміну. Кожен тип холодоагенту має певні переваги, а також недоліки, зокрема й з огляду на його вплив на глобальне потепління та озоновий шар атмосфери. На цей чинник варто звернути особливу увагу. Адже сучасне холодильне обладнання має бути не лише ефективним, а й енергоощадним та безпечним для середовища.
Що варто знати про холодоагенти, які з них використовуються у сучасній холодильній техніці, та на яких різновидах такого обладнання варто зупинити вибір, читачам нашого журналу розповів технічний директор компанії «Коріел Груп» Ігор КОРНІЄНКО, фахівець з понад двадцятирічним досвідом роботи у сфері проєктування промислових холодильних установок, представник компанії «UNIDEX», і Ян КАНЬЯ, засновник компанії UNIDEX.
ПЕРЕХІД ДО ЕКОЛОГІЧНОГО – СВІТОВА ТЕНДЕНЦІЯ
У сучасній промисловості основними холодильними агентами переважно є вуглекислота, аміак та фреони. Саме фреони досі залишаються робочими холодоагентами багатьох охолоджувальних механізмів. Це синтетичні гази, різні за хімічним складом і, відповідно, з різною температурою кипіння. Ці характеристики визначають сферу їхнього використання: у камерах зберігання, фризерах, камерах заморожування та ін.
Однак у сучасних умовах, коли світова спільнота звертає особливу увагу на захист довкілля, широке застосування фреонів у холодильній промисловості дуже непокоїть екологів та інших фахівців з огляду на вплив цих газів на глобальне потепління. Адже фреони – це сполуки, що швидко підіймаються догори та руйнують озоновий шар. А розділяючись на менші сполуки, вони збільшують коефіцієнт глобального потепління.
У світі вже давно занепокоєні критичними для планети наслідками глобального потепління і пропагують зменшення викидів парникових газів у навколишнє середовище та їхнього впливу на озоновий шар. Задля скорочення таких викидів на міжнародному рівні унормовують використання фреонів, скорочуючи його і натомість звертаючи увагу на природні холодоагенти. На відміну від фреонів, вони мають низький коефіцієнт глобального потепління і не мають негативного впливу на довкілля.
Залежно від того, за якої температури відбувається кипіння холодоагентів при атмосферному тиску, вони поділяються на: високотемпературні для систем кондиціонування (вище ніж 0 °С), середньо- та низькотемпературні температурні (-0–50 °С) та кріогенні (нижче ніж -50 °С).
Наразі перехід на природні холодоагенти – це загальносвітова тенденція. Проте такі холодоагенти також різняться між собою. Так, досі у промисловості застосовують аміачні холодильні установки, з яких свого часу розпочався розвиток технологій промислового холоду. Однак їхня тривала історія є радше недоліком, аніж перевагою, зазначає фахівець.
– Фактично, пік розвитку аміачних холодильних установок уже минув, тож потенціалу в них залишилося дуже мало. До того ж такі агрегати мають дуже суттєвий мінус: вони споживають дуже багато енергоресурсу, оскільки зазвичай це досить громіздке обладнання. Серед інших недоліків аміачного устаткування – вибухонебезпечність і токсичність, та, відповідно, відсутність змоги встановлювати його в житлових зонах. Працювати з такими агрегатами може тільки кваліфікований персонал, у якого наявні всі потрібні допуски. До речі, в Україні кожен, хто має намір встановити аміачний агрегат, повинен отримати аж 28 різних дозволів, – розповідає Ігор КОРНІЄНКО.
МАЙБУТНЄ – ЗА СО2
Зважаючи на низку мінусів аміачного обладнання та суттєву шкоду, яку спричиняють для довкілля фреони, у двотисячних роках у світі серйозно замислилися над тим, як захистити навколишнє середовище та водночас продовжити активний розвиток виробництва. Виходом зрештою стало застосування в цій сфері вуглекислого газу – сполуки, що є у складі повітря.
Вуглекислота (CO2 ) – це природний холодоагент, який забезпечує стійке та енергоефективне охолодження, не впливаючи на коефіцієнт глобального потепління і не руйнуючи озонового шару. До того ж CO2 має низку теплофізичних властивостей, що роблять його ідеальним холодоагентом. Серед них – високий коефіцієнт теплопередачі та вміст енергії, відносна нечутливість до втрат тиску.
Щоправда, обладнання, де холодоагентом є вуглекислий газ, складніше, ніж устаткування з фреоном чи аміаком. Тож встановлювати його повинен кваліфікований персонал. У такому устаткуванні вищий тиск, проте він регульований і чітко контролюється. Натомість після монтажу агрегатів на виробництві вже не потрібно мати великого штату працівників для їхнього обслуговування. Така система цілком автономна, працює за певними принципами, а контролювати його роботу можна через віддалені системи моніторингу та диспетчеризації.
– Вуглекислота не токсична та не вибухонебезпечна. Про ймовірність пожеж також не йдеться, адже вона не горить, а навпаки, сприяє гасінню. Єдине, що може спричинити певні труднощі, це фіксація витоку газу. Цього неможливо зробити без спеціальних приладів, які визначають збільшення концентрації вуглекислого газу у повітрі. Якщо вміст вуглекислоти у повітрі зростає, людина стає млявою та сонною, доки її організм знову не насититься киснем. Однак ніяких інших наслідків, як то втрата свідомості, не відбувається.
У холодильних системах вміст СО2 настільки низький, що навіть за повного його витоку концентрація у приміщенні не зросте до граничної. Зрештою про витік попереджають датчики, якими обладнується устаткування. Звісно, холодильні установки на вуглекислоті не є повністю екологічно чистими, адже в процесі експлуатації використовуються витратні матеріали, електроенергія. Однак вони – екологічно нейтральні, бо не впливають на атмосферу, ґрунт та довкілля загалом. У порівнянні з вуглекислотою аміак – це значно небезпечніше. Аміак – токсичний, горючий та вибухонебезпечний газ, що потребує організації додаткових заходів безпеки на виробництві.
За показниками енергоефективності холодильні агрегати на вуглекислому газі суттєво переважають фреонові. До того ж фреони, з огляду на їхні фізичні характеристики, не надто ефективно працюють в аспекті рекуперації тепла, тобто його повторного використання. Сучасні тенденції до енергоефективності спонукають активно застосовувати рекуперацію тепла на виробництві. І такі можливості надає встановлення саме вуглеводних холодильних агрегатів
Продовження статті читайте безкоштовно в журналі “Ягідник” на на сайті.
Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на 2025 рік або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).
Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com
Триває передплата журналу “Ягідник” на 2025 рік!
Читайте також: Заморожування малини у флюїдизаційних тунелях UNIDEX
UNIDEX: інноваційні рішення для заморожування ягід
