Експорт – перспективний шлях розвитку лохинового бізнесу
Вимоги до якості експортної ягоди й тенденції ринку – в інтерв’ю з головою Спілки виробників та експортерів лохини Олегом Шишмарьовим
Ринок лохини в Україні впевнено розвивається, і виробники спрямовують зусилля на розвиток свого експортного потенціалу. Якщо ягода хорошої якості, але обсяги виробництва господарства недостатні для формування партій для зовнішнього ринку – ефективне рішення – об’єднатися у спілку. Так у 2024 році з’явилася Спілка виробників та експортерів лохини, яка об’єднує фермерів, котрі вирощують лохину для зовнішнього ринку. Про тенденції у вирощуванні лохини, вимоги до якості ягоди, а також про виклики та перспективи читачам журналу «Ягідник» розповів голова спілки Олег ШИШМАРЬОВ.
Розширення ринків збуту
Щоб успішно постачати лохину за кордон слід дотримуватися вимог до її якості, розміру та особливостей вирощування.
– Ми зобов’язані обробляти насадження лише дозволеними засобами. Є перелік ЗЗР, заборонених для обробки лохини. Якщо якісь вимоги змінюються – ми отримуємо інформацію від наших партнерів та інформуємо членів спілки. Кожен фермер, який є членом нашої спілки, формує технологічну карту догляду за лохиною відповідно до цих вимог, – каже Олег Шишмарьов.
Члени спілки погоджують технологічні карти один з одним. Як пояснює очільник спілки, це важливо, щоб використовувати однакові засоби для догляду за рослинами.
– Коли розпочинається перший збір ягоди, лохину з кожного господарства надсилаємо до сертифікованої лабораторії за європейським стандартом. Минулого року перевіряли якість урожаю в польській лабораторії. І впевнилися, що лохина, яку вирощують члени нашої спілки, відповідає європейським стандартам якості, і її можна експортувати без проблем, – зазначає фахівець.
Спілка виробників та експортерів лохини об’єднала однодумців, які мають невеликі площі лохини, 10 – 30 гектарів, що обмежують вихід виробників на зовнішній ринок. Мета заснування спілки – допомогти фермерам реалізовувати лохину за кордоном завдяки формуванню спільних партій продукції. Нині до складу Спілки виробників та експортерів лохини входять такі господарства: «Українська ягода», «Беррі гарден», «Краща ягода», «Ягодинка» та «Волоки».
Члени Спілки виробників та експортерів лохини активно розвивають свої господарства, проте власних сучасних ліній сортування поки що не мають. Тому й на великі розвинуті ринки ще складно пропонувати свою продукцію, каже Олег Шишмарьов:
– Постачаємо лохину на ринки країн із менш вибагливими вимогами до якості сортування. Працюємо з Сербією, Молдовою. Цьогоріч плідно розпочали співпрацювати з Румунією. Там нашу ягоду сортують, калібрують на сучасному обладнанні, поки в нас тимчасово такої можливості немає. Загалом, цьогоріч наша спілка експортувала приблизно 250 т. Плануємо досягнути 500 т.
Вимоги європейців до якості лохини
Вимоги щодо якості лохини диктує кінцевий споживач. Головне, як розповідає Олег Шишмарьов, щоб ягода не була дрібна. Оптимальний калібр – 12–14 мм і більше, залежно від конкретної країни. Важливо, щоб ягода була достатньо солодка і тверда. М’яка деформована ягода не цікавить споживачів.
– Та найголовніше – дотримуватися холодного ланцюга. Зібрана ягода спочатку потрапляє в камеру швидкого охолодження. Потім зберігається в холодильнику при температурі +2 ℃. Тоді в цій же камері лохину пакують у ящики і завантажують у фуру з рефрижератором за допомогою підйомника. Важливо уникнути температурного стрибка. Якщо охолоджена ягода потрапить у середовище з температурою +20 ℃, на ній одразу з’явиться роса, тоді – пліснява, гниль. Тобто якщо хочеш продавати якісну ягоду, то виростити її – це половина справи. Інша важлива частина – своєчасно зібрати врожай та правильно охолодити його і доставити до споживача, – наголошує Олег Шишмарьов.
Щоб дотримуватися всіх вимог, на підприємстві має бути холодильник, побудований відповідно до вимог GlobalG.A.P., каже голова спілки. Без сертифіката GlobalG.A.P. на європейський ринок не потрапиш.
Ще один важливий аспект для експорту лохини – якісна тара. Члени Спілки виробників та експортерів лохини замовили спеціальні 3-кілограмові ящики в компанії Dunapack. Серед вимог, які члени спілки надали компанії Dunapack, була якісна вентиляція, а також вологостійкий міцний картон, який не прогнеться та не спричинить деформацію плодів.
Продовження статті читайте у новому випуску журналу «Ягідник»!
Оформити передплату на друкований випуск журналу «Ягідник» на 2026 рік або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся:
+38 096 491 66 92 Ірина,
або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com
Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах.
Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).
Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com
Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com
Читайте також: Середня вартість гектара землі зросла до 73 тисяч грн
