Дрони, ШІ та прецизійні обприскування у вирощуванні лохини високорослої – підхід Polska Borówka

Вирощування лохини високорослої сьогодні належить до найбільш технологічно розвинених напрямів ягідного садівництва. Водночас вирощування лохини – чутливе до локальних умов середовища та короткочасних погодних епізодів. На практиці це означає, що навіть в межах однієї ділянки можуть існувати суттєві відмінності у темпі росту, життєздатності та реакції рослин на агротехнічні заходи.

Експерти польської компанії Polska Borówka наголошують, що основними причинами цього є, зокрема, мінливість ґрунту, різний рівень зволоження, мікрорельєф, нерівномірна доступність поживних елементів, а також локальні умови провітрювання і сонячного освітлення. Тож у сезони з підвищеним тиском хвороб, інтенсивними опадами або періодами посухи зростає значення швидкої діагностики та гнучкого планування захисту.

Точне землеробство як практичний інструмент у вирощуванні лохини

У класичній моделі управління плантацією рішення щодо обробок часто ґрунтуються на спостереженнях у кількох контрольних точках або на досвіді та інтуїції. Такий підхід може бути достатнім у невеликому масштабі, однак у великих господарствах він здатний призвести до ситуацій, коли обробка виконується запізно, неточно або з нормою, що не відповідає локальним потребам рослин.

У Polska Borówka застосовують підхід, заснований на даних, у якому дрони, аналіз зображень та алгоритми штучного інтелекту використовуються передусім для підготовки й виконання обприскувань більш точно, повторювано та операційно безпечно. Мета полягає у поєднанні технологій з агрономічною практикою – так, щоб цифрові інструменти реально підвищували ефективність захисту, обмежували втрати та стабілізували якість виробництва.

Роль штучного інтелекту в моніторингу плантації та підготовці обприскувальних місій

Штучний інтелект (ШІ) в аграрних застосуваннях дедалі частіше виконує роль практичної підтримки в аналізі даних та прийнятті операційних рішень. У випадку лохини, де рослини формують ряди зі щільною структурою, а фон (міжряддя, ґрунт, мульча) може бути сильно різнорідним, ШІ дозволяє впорядкувати зображувальні дані та перетворити їх на інформацію, яку можна використати для планування обробки.

Одним із ключових застосувань ШІ є сегментація зображення, тобто відокремлення зони кущів від фону. На практиці вимірювання стану рослин на основі даних з дрона може спотворюватися бур’янами, дерниною в міжряддях, змінною вологістю ґрунту, тінню, елементами інфраструктури та різницями в експозиції. Алгоритми сегментації дозволяють обмежити вплив цих факторів, завдяки чому карти стану стосуються переважно рослин, а не оточення.

ШІ також може допомагати у виявленні аномалій – ділянок, що відхиляються від норми для даної квартали. У лохині такі ділянки можуть бути наслідком водних проблем (перезволоження або пересушення), ушкоджень після заморозків, локальних дефіцитів елементів живлення, недостатньої ефективності зрошення чи фертигації, а також ранніх осередків хвороб і шкідників. Суть підходу полягає не в автоматичному «діагнозі», а в пріоритизації польового огляду: технологія вказує місця, які потребують уваги, що скорочує час реагування та знижує ризик пропустити проблему.

Під час підготовки обприскувальних місій ШІ та алгоритми планування маршруту допомагають у розробці геометрії обробки: визначенні меж площі обприскування, створенні буферних зон, врахуванні перешкод і обмежень місцевості, а також оптимізації напрямків проходів.

Для робіт дроном особливо важливо обмежити кількість зайвих розворотів, підвищити повторюваність покриття та зберегти стабільну висоту польоту над рослиною. Добре спроєктована місія означає коротший час виконання, кращу ефективність використання батарей і більш передбачувані параметри обприскування.

Збір даних з дрона: ортофотоплани, моделі висот та вегетаційні індекси

У практиці управління плантацією дані з дрона є відправною точкою для створення зональних карт і планування заходів. Основним продуктом є RGB-ортофотоплан, який дозволяє швидко розпізнати нерівномірний ріст, порожні місця, відмінності у щільності рослин та неоднорідність забарвлення насаджень. Ортофотоплани є також зручним інструментом для документування змін у часі та порівняння ефектів агротехнічних заходів.

Другим важливим елементом є моделі висот (DEM), які показують мікрорельєф. У лохині навіть невеликі перепади висоти можуть спричиняти довготривалі проблеми, зокрема застої води, різні темпи прогрівання ґрунту та неоднакові умови провітрювання. DEM дозволяє пов’язати ослаблення рослин з рельєфом і краще планувати коригувальні дії.

За потреби використовуються мультиспектральні дані, які дають змогу розраховувати вегетаційні індекси для кількісної оцінки стану рослин. Найчастіше практично корисними є індекси, пов’язані з біомасою і життєздатністю (наприклад NDVI), а також індекси, що краще реагують на зміни хлорофілу в період інтенсивної вегетації (наприклад NDRE). Ці дані особливо цінні для виявлення ділянок, які починають відхилятися від середнього стану квартали ще до того, як проблема стане видимою з рівня землі.

CDA – ControlledDropletApplication (контрольоване нанесення краплі) у дронових обробках

CDA (Controlled Droplet Application) – це технологія, суть якої полягає у контролі розміру та розподілу крапель робочого розчину під час обробки. У захисті рослин розмір краплі безпосередньо впливає на рівномірність покриття, ризик зносу та здатність розчину проникати в крону. У традиційних обприскувачах ці параметри переважно залежать від підбору форсунок і тиску. У рішеннях CDA припускається більша стабільність нанесення та можливість точнішого узгодження характеристик краплі з умовами та ціллю обробки.

У лохині контроль краплі особливо важливий через щільну структуру куща і необхідність доставки робочого розчину не лише на поверхню верхніх листків, а й усередину крони. Дрібніша крапля зазвичай покращує покриття, але підвищує ризик зносу вітром і може знижувати ефективність осідання. Більша крапля є стабільнішою в погодних умовах, але може обмежувати рівномірність розподілу на поверхні. На практиці цей параметр добирається з урахуванням виду препарату, метеоумов і фази розвитку рослин.

Як працює обприскування дроном – механіка обробки та фактори ефективності

Обприскування дроном – це обробка з повітря, під час якої безпілотна платформа переносить робочий розчин у баку та наносить його автоматично відповідно до запрограмованої місії. На відміну від наземних обприскувачів, дрон не заїжджає в міжряддя, що зменшує ущільнення ґрунту й усуває ризик механічного пошкодження рослин. Це рішення особливо добре працює в лохині, де плантації часто мають вузькі проїзди, нерівний рельєф і періоди обмеженої прохідності після опадів.

Основою повторюваності обробки є підтримання сталих параметрів: швидкості польоту, висоти над рослинами, перекриття робочих смуг і стабільної подачі рідини. Норма витрати в літрах на гектар випливає зі співвідношення між витратою розчину, швидкістю польоту та робочою шириною проходу. Система керування може коригувати подачу при зміні швидкості, щоб зберігати задану норму на одиницю площі.

Важливою особливістю дронового обприскування є додатковий аеродинамічний ефект від гвинтів (downwash) – потік повітря, спрямований вниз. На практиці він допомагає «втиснути» краплі в рослини і покращує проникнення в крону. У лохині, де листова маса може створювати бар’єр для розчину, цей ефект полегшує доставку в глибші зони куща, що особливо важливо під час захисних обробок у фазі інтенсивного росту.

Ефективність дронового обприскування залежить від правильного підбору параметрів нанесення та умов виконання. Найважливіші фактори: швидкість і напрям вітру, температура та вологість повітря, які впливають на знос і випаровування. За несприятливих умов зростає ризик зниження ефективності, тому планування обробки вимагає оцінки «погодні вікна» та добору розміру краплі й параметрів польоту.

VRA – VariableRateApplication (змінна норма) у лохині – практичний підхід і переваги

VRA (Variable Rate Application) – це підхід, за якого норма внесення не є сталою для всієї квартали, а адаптується до умов у її різних частинах. У точному землеробстві VRA застосовується як у живленні, так і в захисті рослин. У лохині особливо важливо використовувати цю технологію в позакореневих й «інтервенційних» обробках, де метою є швидке вирівнювання стану рослин або локалізація осередків проблем.

У лохинових плантаціях повна однорідність квартали трапляється рідко. Навіть за однакових сортів, віку насаджень і програми живлення рослини можуть суттєво різнитися через локальні умови: структуру і водопроникність ґрунту, мікрорельєф (застої чи пересихання), провітрювання, а також історію ділянки, якість садивного матеріалу чи локальні механічні пошкодження.

За “рівномірного” підходу обробка виконується однією нормою для всієї площі, що означає: частина рослин отримує надлишкову дозу, а частина – недостатню. Економічно це веде до неефективного використання ресурсів, а з погляду рослин – до нерівномірного ефекту і додаткового навантаження на рослини у стресі.

VRA полягає у поділі квартали на оброблювані зони. Зони визначаються на основі: RGB-ортофото, вегетаційних індексів, DEM, польових оглядів та історії ділянки. Найчастіше виділяють щонайменше три рівні інтенсивності: зона з нормальним станом (стандартна обробка), зона, яка потребує підтримки (підвищена норма), та проблемна зона (інтервенційна або спрямована обробка). Іноді формуються зони, що виключаються з обробки (відсутність рослин або недоцільність нанесення).

Ключовим елементом VRA є перетворення зональних карт у виконавчі параметри. У дронових обробках змінна норма може реалізовуватися різними способами (залежно від системи): через зміну подачі робочого розчину, корекцію швидкості польоту або інші налаштування, що впливають на кількість рідини на одиницю площі. Оператор працює з готовою картою, а дрон виконує її автоматично.

Важливо: VRA не означає автоматичного «лікування слабших місць більшою кількістю рідини» у кожному випадку. Гірший стан може бути наслідком причин, які не вирішуються збільшенням норми препарату. Тому в Polska Borówka ми сприймаємо VRA як інструмент точного впливу, але завжди в поєднанні з агрономічною інтерпретацією і польовою перевіркою.

З погляду економіки VRA дозволяє зменшити витрати там, де додаткової користі немає, і підсилити дію там, де це обґрунтовано та може поліпшити здоров’я або вирівняти стан насаджень. Додаткова перевага – підвищення повторюваності управління плантацією: рішення, засновані на даних, легше порівнювати у часі, «вчитися» на результатах і коригувати дії в наступних сезонах.

Операційний workflow у Polska Borówka – від даних до дронового обприскування

Щоб дронові технології та аналіз зображень давали реальний ефект, потрібен чітко визначений операційний процес. Найважливішим є перехід від даних до рішення, а потім до правильно виконаної обробки. У Polska Borówka ми використовуємо поетапну модель, де кожен крок має конкретну мету, вхідні дані та очікуваний результат.

Етап 1 – Планування польоту та мети операції

Визначається ціль: моніторинг, пошук зон стресу, оцінка наслідків заморозків, підготовка карт VRA або контроль після обробки. Обирається тип даних (RGB/мультиспектр), параметри польоту та умови виконання.

Етап 2 – Збір даних у полі

Виконується політ за заданою сіткою. Важливо зберігати повторювані умови і коректну геоприв’язку для порівняння результатів у різні дати.

Етап 3 – Обробка даних і створення ортофото

Знімки об’єднуються в ортофотоплан, який дає загальний огляд квартали.

Етап 4 – Зональний аналіз і підготовка карт стану

Виконується сегментація кущів, аналіз вегетаційних індексів і формування зон пріоритету.

Етап 5 – Агрономічна інтерпретація і польова перевірка

Вказані зони перевіряються в полі. Дані зіставляються з історією обробок, погодою, зрошенням і живленням. Мета – встановити причину та обрати правильну дію.

Етап 6 – Підготовка карти VRA

На основі результатів створюється карта зон з параметрами обприскування. Враховуються виключення та буферні зони.

Етап 7 – Приготування робочого розчину і параметрів CDA

Підбирається препарат, об’єм робочого розчину на гектар і параметри краплі. Перевіряється «погодне вікно» та безпека.

Етап 8 – Виконання обприскування дроном

Дрон виконує місію відповідно до плану. Контролюється стабільність польоту і метеоумови.

Етап 9 – Документація і оцінка ефективності

Після обробки ведеться документація, за потреби виконується контрольний політ та порівняння результатів, після чого вносяться корекції.

Висновки з вищесказаного можуть бути наступні. У дронових обробках типові норми робочого розчину у садівництві й ягідництві значно нижчі, ніж у традиційних обприскувачів. На практиці – залежно від мети, фази розвитку, густоти кущів і препарату – можна працювати орієнтовно в межах 10–30 л/га. Для порівняння, у лохині при обробках тракторним обприскувачем часто застосовують 200–500 л/га, а в окремих програмах і умовах навіть більше. Це означає у рази менше споживання води та значно коротший час підготовки розчину (наповнення, змішування), що у великому масштабі реально пришвидшує роботу та збільшує площу, яку можна захистити в короткому «погодному вікні».

У сезон, а особливо в період плодоношення, ключовим обмеженням класичних обприскувачів стає логістика в’їзду в міжряддя. Після опадів ґрунт часто надто м’який, проїзди непрохідні або спричиняють колії й ущільнення. Крім того, у лохині при високій листовій масі та навантаженні ягодами зростає ризик механічних пошкоджень, осипання ягід, а також забруднення у зоні збору. На практиці це означає, що наземну обробку часто відкладають не через відсутність рішення, а через відсутність умов для безпечного проїзду. Дрон дозволяє виконати обробку без заїзду на плантацію, і в багатьох ситуаціях саме це вирішує питання своєчасності захисту.

Ефективність дронового обприскування визначається не лише «меншою кількістю води», а поєднанням стабільного нанесення, контрольованої краплі (CDA), точного ведення проходів та аеродинамічного ефекту (downwash), який покращує осідання і проникнення в крону. У результаті зростає ймовірність доставки розчину до зон, де виникають проблеми – всередину крони, у зону молодих приростів і на нижній бік листка.

Найважливіша операційна відмінність – це час виконання. Дрон дозволяє швидко перейти від даних до обробки: від польоту і карт стану, через визначення зон, до виконання місії. Завдяки цьому захист стає більш реактивним, а за тиску хвороб або шкідників – виконується «вчасно», до того як проблема охопить значну частину квартали.

Отже, поєднання дронів, аналізу зображень, штучного інтелекту та підходу VRA стає в Polska Borówka практичним інструментом, а не «гаджетом». У підході Polska Borówka дронові технології та ШІ є елементом системи управління плантацією: вони дозволяють діяти швидше, точніше і більш повторювано, водночас зменшуючи операційні втрати, пов’язані з погодою, умовами місцевості та труднощами виконання обробок у критичні періоди сезону.

У довшій перспективі найбільша цінність – це стандартизація процесу: побудова workflow, документування обробок і можливість порівнювати ефекти у часі, що забезпечує стабільніше виробництво та кращу якість ягід.

Контакти:

Polska borówka sp. z o .o.

Розсадник: 21-210 Wohyn, Polna 5a

info@polskaborowka.eu

+48 695 195 816, +48 516 414 152

Увага! Наступна міжнародна науково-практична конференція Fruit&Nut Ukraine 2026: КІСТОЧКОВІ, ЗЕРНЯТКОВІ КУЛЬТУРИ ТА ГОРІХИ відбудеться 27 травня за участі міжнародних та українських експертів та практиків.

Академія Berry&Fruit відбудеться у місті Вінниця 26 травня 2026 року, напередодні конференції Fruit&Nut Ukraine 2026: КІСТОЧКОВІ, ЗЕРНЯТКОВІ КУЛЬТУРИ ТА ГОРІХИ. Організаторами була обрана тема, з урахуванням маржинальності культур за прогнозами 2026 року. «Яблуко, груша, вишня, черешня та ягоди: сорти, технології вирощування і можливості переробки».

Бізнес-тур на провідні підприємства регіону ТОВ «ДУДІКОВ» та ТОВ «Фруктона ВН» відбудеться 28 травня 2026 року.

Реєстрація на міжнародну науково-практичну конференцію

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах.

Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

Лариса, тел: +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна, тел: +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Оформити передплату на друкований випуск журналу  «Ягідник» на 2026 рік  або купити підбірку видань минулих років, звертайтеся:

Ірина, тел: +38 096 49 166 92 oksana.buh.ti@gmail.com

або надіслати заявку на e-mail: oksana.buh.ti@gmail.com

Не пропустіть нагоди бути в курсі останніх тенденцій та отримувати ексклюзивну інформацію, яка допоможе вам досягти успіху у вашій справі!

Читайте також: Фермерам виплатять 124,1 млн грн: Уряд продовжив програму підтримки