Чому не варто покладатися лише на одну культуру? Досвід Ірини Барзо

Поки українські господині сумніваються, чи варто в нинішніх умовах заморожувати сезонні овочі та фрукти через загрози тривалих відключень світла та проблеми з енергопостачанням, фермерка Ірина Барзо з Київщини вже знайшла ефективне рішення. Виростивши продукцію на власних плантаціях, вона спрямовує її безпосередньо у власні морозильні камери, щоб у міжсезоння клієнти купували корисні заготовки для страв безпосередньо у виробника. Ексклюзивно для журналу «Ягідник» Ірина Барзо розповіла про специфіку непростого сезону 2026 року, гнучкі можливості диверсифікації та перші підсумки збору врожаю.

Господарство «Ягідна сторона життя» Ірини Барзо побудоване на диверсифікації виробництва. Під суницею садовою тут зайнято 2 га, з яких 1,7 га відведено під ремонтантний сорт Мурано, а 30 соток — під ранній сорт Клері. Також вирощують 30 соток лохини, близько 30 соток кущових ягід (смородина, порічка, аґрус, жимолость, ожина та малина), 10 соток спаржі, 1 га картоплі, 30 соток цукрової кукурудзи та 0,5 га овочів — томатів, перцю, огірків, кабачків, стручкової квасолі, гороху, кавунів і динь.

Сьогодні покупці можуть придбати не лише сезонний урожай від «Ягідної сторони життя», а й готові заморожені овочі, ягоди та овочеві суміші безпосередньо від виробника.

Вирішальним кроком у розвитку цього напряму стало встановлення власної морозильної камери, придбаної завдяки гранту Corteva Agriscience. Це дозволило господарству відмовитися від оренди морозильних складів, скоротити логістичні витрати, оптимізувати роботу та значно розширити можливості переробки.

Читайте також: Фермерка з Київщини завдяки гранту запустила лінію виробництва замороженої плодово-ягідної продукції

— Завдяки гранту від Corteva Agriscience наша мрія стала реальністю — ми встановили власну морозильну камеру. Для когось це просто обладнання, а для нас — можливість продовжити життя нашої продукції, розвивати господарство й дарувати людям смак літа навіть узимку. Сьогодні ми продовжуємо вирощувати ягоди та овочі, розвиваємо напрямок замороженої продукції та не зупиняємося на досягнутому. І я впевнена — це лише початок. Ми вже зробили перший важливий крок. Попереду — розвиток і масштабування у напрямку переробки, нові продукти та ще більше можливостей, щоб наше господарство працювало й розвивалося протягом усього року, — повідомила Ірина Барзо на своїй сторінці у Фейсбук.

Власна переробка дозволила повністю зняти проблему залишків свіжої продукції, яка швидко псується. Усі овочі та кущові ягоди, які не реалізували свіжими в день збору через пряму доставку клієнтам (господарство обслуговує правий берег Києва, Бучу, Ірпінь, Макарів), відправляють на заморожування. Узимку, з листопада до березня, заморожена продукція продається під власною торговою маркою. Овочі (томати, перець, кабачки, квасоля стручкова, зелений горошок) нарізають кубиками чи кільцями, фасують як монокомпоненти або у вигляді популярних сумішей.

Читайте також: Суничний бізнес під час війни: досвід фермерки з Київщини

Сезон 2026 року видався надзвичайно специфічним для овочівництва та ягідництва у відкритому ґрунті. Прохолодний і затяжний квітень суттєво змістив усі звичні графіки вегетації та збору врожаю. Ірина Барзо розповідає, що особливо відчутно це позначилося на теплолюбних овочевих культурах:

«З овочами цей сезон у нас ускладнений тим, що маємо тільки відкритий ґрунт. Я розумію, що інші виробники висаджують як мінімум розсаду з теплиць, щоб отримати ранню продукцію. У нас немає такої можливості. От тому ми просто чекаємо від погоди, коли вона нам зробить цей сезон. Все дуже затягнуто: якщо торік на цей час уже була гарна зав’язь на томатах, перці, кавунах і динях, і в кінці липня ми починали збір, то зараз — дай Боже, щоб у серпні почали збирати, бо все тільки цвіте»

Не менш примхливою виявилася ситуація і з суницею садовою. Хоча цього року фермерам пощастило уникнути руйнівних весняних приморозків, які минулого сезону знищили до половини потенційного врожаю, низькі температури все ж змусили рослини «запізнитися» в розвитку приблизно на 10 днів. Перший збір ягоди розпочався лише 30 травня (проти 23 травня у 2025 році), а повноцінний масовий збір стартував на початку червня.

«По кущових культурах теж відчувається вплив погоди. Начебто нічого й не підмерзло, але через прохолодну погоду природних запилювачів літало дуже мало. Якби була мала закладка бруньок — це одне, але ж цвіло все повноцінно. Проте за фактом ягід вийшло менше, бо чимало квіток залишилися незапиленими. По смородині та порічці ми взяли приблизно на 25% менше врожаю, ніж минулого року».

Попри непростий сезон, дефіцит працівників і погодні виклики, господарство Ірини Барзо продовжує розвиватися. У польових роботах допомагає вся родина: чоловік долучається у вільний від основної роботи час, також шестирічна донька та син.