Аспекти, які впливають на врожайність лохини: як досягнути врожайності 16 т/га?

Досвід розсадника «Фруктовий сад АТ»

Будь-який бізнес не пробачає помилок. А ягідний, зокрема лохиновий, – і поготів. На врожайність лохинової плантації і, відповідно, на майбутні прибутки, впливає багато факторів. Про них, а також про те, як досягнути врожайності лохини 16 т/га та отримувати значно вищий дохід, ми поговоримо далі.

РИНОК ЛОХИНИ В УКРАЇНІ

 На основі спілкування з іншими фермерами можна зробити висновок, що минулий сезон у сенсі урожайності та якості ягід лохини був майже такий самий, як і сезон 2022 року. Виняток становить лише те, що через війну в 2022 році експортноорієнтовані господарства не встигли укласти контракти, не отримали кредити на добрива, і вся ягода пішла на внутрішній ринок. У сезоні 2023 року господарства вже краще підготувалися, і частину ягід експортували. Цільова аудиторія в Україні зменшилася, але ціна була стабільна і прогнозована: всі були готові, що сезон почнеться з 300 грн, а завершиться спадом ціни до 70–90 грн, тому особливих несподіванок не було.

Наш ринок «не перегрітий», і ми бачимо в ньому перспективи. Зараз в Україні вже досить багато експортноорієнтованих господарств, і після початку війни далеко не всі вони знову вийшли на зовнішньоекономічні постачання. Зараз цей процес набуває обертів. Проте поки що не всі експортноорієнтовані господарства досягнули тієї врожайності і якості, якої потребує європейський споживач. Українським виробникам на європейському ринку важко конкурувати з місцевими виробниками через лобіювання. На внутрішньому ринку дрібно му фермеру багато місця – ще буде не вистачати ягоди, якщо великі гравці зможуть повноцінно вийти на експорт.

Наприклад, знаю господарство, яке має сильну команду, змогло вийти на експортну якість, проте не могло сформувати відповідні партії. Тому вони промоніторили, які є дрібні та відповідальні фермери, відібрали серед них 3–4 з відповідною якістю і разом формували товарні партії.

СОРТИ ЛОХИНИ В ГОСПОДАРСТВІ «ФРУКТОВИЙ САД АТ»

Насамперед господарство створене як розсадник. За мірою розвитку ми зрозуміли, що лише цього недостатньо, тому що людям, які тільки приходять у цей бізнес, важливо було компетентно показати на власному досвіді весь процес від посадки – до продажу товарної ягоди. Тому ми додали до розсадника 5 га лохини для сортовивчення, відпрацьовування технологій захисту, обрізування різного типу. І так ми самі почали вирощувати ягоду на продаж. Ми посадили майже всі промислові сорти (близько десятка), придатні для промислового вирощування в Україні. Зараз задоволені власною плантацією. Цього року заклали ще 2 га новим типом насаджень і плануємо поступово розширювати площі.

Як ми бачимо з власного досвіду, абсолютно всі сорти, які є в Україні, мають право на існування, проте певний сорт можна радити фермеру, зважаючи на два основні чинники, – географічне розміщення ділянки і плани щодо реалізації врожаю.

В нашому господарстві найкраще себе демонструє Дюк: він має стабільну врожайність, добре прогнозований, не підмерзає, майже п’ять років до нього немає ніяких претензій. Проте на північному заході – у Волинській, Рівненській областях – я б його категорично не радив садити, тому що коли Дюк почне там достигати, він вже не буде ранньою ягодою, і великого заробітку досягнути не вийде. Цього року ми почали реалізовувати Дюк на свіжому ринку з ціни 375 грн/кг. Півтора-два тижні вона коливалася в межах 10–20 грн/кг. У пік сезону ціна опустилася до 80–70 грн/кг.

Також у господарстві росте пізній сорт Еліот. Для нашого регіону він не дуже придатний, бо фактично починає плодоносити й достигати, як середні сорти на півночі. Тому нам немає сенсу його вирощувати. Краще обирати ранні сорти.

ЧОМУ ВАЖЛИВА УРОЖАЙНІСТЬ ІЗ ГЕКТАРА

Середня урожайність лохини по Україні сьогодні становить близько 2–3 кг з куща – це 8–10 т/га. Тобто 8– 9 т/га – це норма для звичайного господарства. Але якщо порівняти два господарства, в одного з яких площа сягає 40 га із врожайністю 8 т/га, а в другого площа становить 20 га, а врожайність – 16 т/га, то останнє матиме більший прибуток. Бо витрати на догляд за плантацією (захист, косіння, обрізування) в господарстві на 40 га будуть у рази більшими, а врожайність – менша. Тобто треба гнатись не за обсягами площ, а за врожайністю з гектара. Якщо ви знаєте, як її збільшити, та вже продумали канали збуту, тільки тоді є сенс розширюватись.

Ми підрахували витрати на гектар лохини за умови збільшення врожайності. Єдине, що там змінювалося, – це кількість тари та витрати на збір. Але агрохімія, догляд, паливо, амортизація техніки залишались практично однаковими. Стандартна плантація лохини – це 3,3 тис. рослин на гектар. У програму фертигації добрива, засоби захисту закладаються на 1 га. Тобто кущ, який дає 3 кг або 5 кг, ви обробляєте однаково.

Змінюючи урожайність до 16 т/га, ми побачили, що собівартість 1 кг ягоди у нас становить приблизно 45 грн/кг, а за врожайності 8 т/га – 65–70 грн/кг. От і рахуйте: якщо впродовж останніх років мінімальна закупівельна ціна була 70–75 грн/кг, то при 16 т/га ми отримуємо 80 % прибутку, а в разі врожайності 8 т/га ми ледь виходимо в нуль, а той менше.

ФАКТОРИ, ЯКІ ПОТРІБНО ВРАХУВАТИ, ЩОБ ОТРИМАТИ ВРОЖАЙНІСТЬ 16 Т/ГА

У 2020 році ми встановили програмне забезпечення для обліку збирання ягоди, щоб зручніше було розраховуватися з працівниками. З того часу ведемо статистику, скільки врожаю збираємо на певній плантації та з певного сорту. Ми чітко побачили, що отримувати з куща лохини 4,5–5 кг ягід – цілком досяжна мета, тут немає нічого фантастичного. Ми стільки збирали у 2021 і у 2022 році, коли плантація вийшла на повне плодоношення. У 2023 році була трохи менша врожайність. Про це поговоримо пізніше. Ми зрозуміли, що таку врожайність можна отримувати, якщо працювати дуже системно. Йдеться навіть не про базові речі – контроль вологості субстрату, pH води для поливу, внесення добрив тощо. Є ще додаткові чинники. Це, наприклад, специфічне обрізування для кожного сорту (всі сорти не можна обрізувати однаково), внесення мікро- та макроелементів по листу (хоча деякі експерти до цього скептично ставляться), застосування біостимуляторів.

Завдяки системі обліку ми помітили, що один квартал у нас дає стабільно більшу врожайність із року в рік. На цій ділянці гряда не вкрита агроволокном чи плівкою, а відкрита. Вже впродовж 5 років восени ми регулярно мульчуємо плантацію. Якщо садити кущі під агротканину чи плівку, торф перегниває за 2–3 роки, і фактично лохина починає рости у природному материнському ґрунті, який є зазвичай на полі. Він може бути важкий за складом. У 2015 році ми посадили цей квартал, у 2018 зняли плівку – і з того часу мульчуємо її тирсою та щепою на 10–15 см. Зараз щорічно досипаємо по 5–7 см мульчі. Органічна маса дає додаткове живлення до того, яке ми даємо через фертигацію. Ці зусилля потребують додаткових затрат, але окуповуються сторицею завдяки врожайності, яку ви потім отримаєте.

Ще одна важлива операція, яку далеко не всі роблять, – листкова діагностика, яку треба робити після того, як почала достигати ягода, в липні. Як правило, у всіх є програма фертигації, але без листової діагностики важко зрозуміти, чи правильно працює ця програма і чи всього достатньо рослині. Ми проводимо листкову діагностику в середині липня. Завдяки цьому бачимо, яких мікро- та макроелементів рослині не вистачає, а яких вона отримує в надлишку. Залежно від цього агроном-технолог коригує програму. Ми свою програму коригуємо вже 6 років, а не працюємо за однією. Критичні показники змінюємо одразу в цьому ж сезоні, решту враховуємо на наступний. 2023 рік напевно став першим роком, після якого ми програму змінювати не будемо, тому що побачили після аналізу, що всі елементи збалансовані.

ЯКІСТЬ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЯГІД

У соцмережах багато дискутують, який матеріал кращий – європейський чи український. Є дуже багато скептиків останнього, особливо серед керівників великих господарств. Але я наочно порівнював європейські та українські розсадницькі господарства і дійшов висновку, що українські сьогодні нічим не поступаються закордонним. А буває й навпаки, що український матеріал кращий, ніж європейський. Це пояснюється дуже великою конкуренцією, адже в Україні не такий великий ринок, як у Європі, і доводиться сильно конкурувати між собою. Тому провідні розсадники працюють над якістю свого посадкового матеріалу.

Коли грантові програми тільки починались, вони дали поштовх для розвитку ринку, зокрема, лохинового буму. На його початку ягідівники прагнули закладати плантації матеріалом від наших сусідів-поляків. Знаю, що пізніше ці плантації корчували, а під наступні грантові програми заново засаджували вже українським посадковим матеріалом, бо польський, який зараз до нас приходить, далеко не завжди якісний. До нідерландського – претензій немає, але він вдвічі-втричі дорожчий.

ЯК ВИРОЩУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ САДЖАНЦІ

Кращий український матеріал у великих розсадниках вирощують, як правило, методом in vitro – це гарантовано здорові рослини. Ці лабораторії можуть повністю забезпечити потреби України. В Польщі, за моїми даними, in vitro вирощують одиниці з розсадників, в основному купують касетну розсаду, багато хто живцює. Різниця між рослинами, які вирощені in vitro, та живцюванням, буде очевидна через два-три роки: остання росте повільніше, пізніше вступає у плодоношення, має меншу врожайність. До того ж поляки, як правило, продають нам матеріал, який не можуть продати в себе, тобто більш низькоякісний.

Щодо українського матеріалу хочу наголосити: ні в якому випадку не слід купувати його у невідомих розсадників чи в інтернет-магазинах, які не проходять сертифікацію. Розсадник обов’язково має бути внесений до державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, обов’язково проходити щорічну сертифікацію – ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції». Тобто розсадник має бути з іменем. Провідних розсадників, які вирощують саджанці лохини в Україні, є 5–6. Є й фірми, які завозять польський матеріал, але далеко не найкращої якості. Головне для них – дешевша ціна. Є й малі розсадники, які вирощують матеріал із касетної розсади від великих компаній, але працюють «по-чорному» – не платять податки та не проходять сертифікації, тому що репутація для них не важлива, технології виробництва та захист у них на низькому рівні. Посадивши такий матеріал, можна отримати і пересорт, і хвороби. І якщо виникають проблеми на плантації, такі розсадники не можуть нічого порадити, бо вони – аматори.

Великі розсадники завжди супроводжують свій матеріал, надають консультації – це дуже важливо. Тому що у фермера одразу виникають питання, як посадити, як захистити, як живити, як продавати… Для нього розсадник, фактично, – як сімейний лікар, який консультує його впродовж тривалого часу. Такий «лікар» лохини має бути з великим багажем досвіду та знань.

Ми набували досвід і в Україні, і за кордоном, у Європі. Щорічно намагаємось виїжджати на міжнародні практичні конференції. Відвідуємо й всі ті, що відбуваються в Україні. Головне на таких заходах – спілкування в кулуарах. Раджу всім початківцям не соромитись та ставити всі питання, які їх хвилюють. На таких форумах, як правило, всі дуже прихильно налаштовані один до одного. І ні в якому випадку не слухайте блогерів. Я багато їх передивився, і зі 100 людей, можливо, лише 1–2 дає справді корисну інформацію, а від решти порад більше шкоди, ніж користі.

Лабораторія in vitro «Фруктового саду АТ» працює під Вінницею в рамках нашого сімейного бізнесу – нею керує мій батько Володимир, ми плідно співпрацюємо багато років. Батько створив велику колекцію різноманітних рослин. Більшість маточного матеріалу завезено з Європи. Він не зупиняється на досягнутому та продовжує поповнювати колекцію.

ЯК ПРАВИЛЬНО ДІБРАТИ СОРТ ЛОХИНИ

Сорт добирається, по-перше, залежно від бізнес-моделі: чи ви працюєте на свіжий ринок, чи на експорт, чи внутрішній споживач, чи перероблення. По-друге – від географії господарства, важливо враховувати, де воно розміщене. Для півдня України кращі ранні сорти: Дюк, Река, Спартан. На заході через декілька років Дюк, Спартан будуть уже не конкурентними, якщо йдеться про заробіток на ранній ягоді. Пізні сорти для півночі та заходу теж не дуже придатні. Якщо посадити Еліот біля Шацька на Волині, можна взагалі не отримати врожаю – його можуть знищити осінні приморозки та недостатня кількість теплих днів. Те ж саме стосується Аврори.

Якщо ж говорити про перероблення, то ідеальний сорт для цього – Река. Його можна збирати комбайном. Якщо вибирати сорти для присадибної ділянки, Река також буде номер 1 на смак та аромат ягоди. Але свіжий ринок цього сорту не любить: покупець насамперед купує очима, а в Реки дуже погано тримається наліт.

Якщо йдеться про стійкі сорти, які можуть витримувати незначні тимчасові недоліки у кислотності ґрунту, недополив, – то це Блю Голд, Блю Кроп, Река та Еліот. Спартан не пробачить перезволоження, Дюк – лужного ґрунту (pH 6). Тож треба добирати сорти, зважаючи на ринок реалізації та географію господарства.

Якщо полуничні господарства закінчують збирати врожай у кінці червня, а наступна культура, наприклад, обліпиха очікує збирання лише в серпні, і два місяці треба утримати працівників, вони якраз можуть садити сорти лохини, які будуть плодоносити в цьому проміжку. Є варіанти коли господарство, яке вирощує тільки лохину, садить всі сорти – від раннього до пізнього, закриваючи весь сезон. Все залежить від завдань, які ставить перед собою виробник. Наприклад, у сорту Чандлер один з найбільших розмірів ягід. Коли в середині сезону ціна просідає, починає достигати Чандлер. Завдяки великим ягодам його можна реалізувати на 10–20 % дорожче, ніж всі інші сорти цього періоду. Але треба враховувати, що термін достигання в цього сорту досить розтягнутий – його можна збирати півтора місяця, тоді як інші сорти – за 2–3 збори. Хоча для когось тривалий період збору може бути і плюсом, наприклад, для тих, хто вирощує для внутрішнього свіжого ринку і може отримати пізніше вищу ціну за розмір ягоди. Експортноорієнтовані господарства не будуть його вирощувати.

СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ ТА ЖИВЛЕННЯ ЛОХИНИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДОСЯГНУТИ ВИСОКОЇ ВРОЖАЙНОСТІ

Захист треба завжди робити профілактичним – коли рослина захворіла, її пізно лікувати. Ми вже 5 років відточуємо стратегію захисту. У нас, як і в багатьох, цього року постраждав Спартан. У травні було дуже холодно й дощило – навіть джмелі не літали та не було якісного перехресного запилення, а на початку червня був нічний приморозок. Ці фактори призвели до захворювання, які більшість фермерів прийняли за антракноз, бо крім нього, вони більш нічого не знають. Відповідно, потрібен був зовсім інший захист, ніж був закладений у програмі. Через всі ці обставини була суттєва втрата врожайності. Тож на наступний рік ми заклали в систему захисту препарати, які борються не тільки з антракнозом, а й із фомопсисом та багатьма іншими хворобами.

Шкідників на лохині не так багато – це склівка, оленка волохата, галиця та попелиця. У 2020 році було просто нашестя оленки – треба було мати 2–3 препарати, які чергували між собою. А впродовж останніх років її майже не видно. Але препарати мають бути напоготові.

У питанні живлення важливо знати, в які періоди і що давати. Середина квітня – кінець травня – інтенсивний акцент на азот, з середини травня по липень – акцент на калій, у липні додаємо кальцій, серпень-вересень – обов’язковий акцент на фосфор. Важливий також контроль вологості для внесення добрив. Лохина не пробачає пересушування, але ж і перезволоження також не любить. Важливо перевіряти цей показник тензіометром на ділянці 2–3 рази на тиждень, особливо на важких ґрунтах. Я всім своїм клієнтам зауважую: «Ви тензіометри купили, поставили, перевіряєте?» Придбали всі, поставила половина, дивляться і підлаштовують полив одиниці.

Коли у квітні-травні йдуть дощі, краще внести менше азоту, ніж ще більше залити коріння і спричинити ще більший розвиток патогенів. Лохина дуже схильна до стресів, і якщо не дотримуватися цих основних правил, можна легко ввести рослину у стрес, а виводити потім не один рік. Якщо не додати азоту, а потім наднормами наганяти, ви за рік не виведете плантацію в норму.

У клієнта постраждав Спартан у 2023 р. Однією з основних причин цього було постійне перезволоження упродовж усього сезону 2022 р., яке вони помітили на тензіометрі, але не надали цьому великого значення. Ми надали рекомендації, як оздоровити коріння у 2024 р., але результату тепер треба буде чекати 1–2 роки.

ЩО Ж ВАЖЛИВО ДЛЯ УСПІШНОЇ ПЛАНТАЦІЇ?

Коли ви посадили плантацію лохини або тільки плануєте її висаджувати, треба чітко усвідомлювати наступні пункти, якщо орієнтуєтеся на високий результат.

1. Для роботи з плантацією потрібна технологічна карта, зроблена й адаптована до вашого ґрунту, води та способу вирощування. Її складають агрономи-консультанти на основі результатів аналізів ґрунту та води. Рекомендую складати цю карту щороку, поки плантація не вийде на повне плодоношення.
2. Ваша плантація має бути оснащена датчиками вологості та рН ґрунту для контролю цих показників, адже це чи не найперша причина недоотримання врожаю на господарствах.
3. Закладати ягідник варто лише здоровим, перевіреним посадковим матеріалом з зареєстрованих розсадників. Слід також зауважити, що найякісніший український чи європейський посадковий матеріал не дасть гарантію високих врожаїв за неналежного догляду.
4. Обрізування кущів лохини варто проводити з урахуванням особливостей сорту та відповідно до термінів (ранні сорти можна починати обрізувати з листопада, пізні сорти краще лишити на лютий).
5. Не потрібно нехтувати позакореневим живленням рослин, особливо під час весняних заморозків та в посушливих періодів влітку. Використання біостимуляторів допоможе досягнути оптимальних розмірів ягоди та смакових властивостей.
6. Важливим моментом є аналіз листків рослини, який варто проводити 2 рази на рік: після цвітіння (щоб скорегувати нестачу або ж надлишок мікро- чи макроелементів) та після збору врожаю.
7. Ще на власному досвіді переконалися, що наявність на плантації свіжої органіки у вигляді тирси, щеп чи хвойного опаду має величезне значення у формуванні майбутнього врожаю. Основа будь-якої плантації та розсадника – посадковий матеріал, системна робота команди в полі, дотримання всіх технологічних процесів. Також треба просто відчувати поле, бачити, чого йому не вистачає, вчасно робити аналізи, вносити корективи, використовувати сучасні засоби виробництва. Так у нас буде зменшуватись собівартість та збільшуватись прибуток.

Контакти: с. Халеп’я, Обухівський район, Київська обл.

Тел.: +38 (096) 931-80-69, +38 (096) 958-01-39, +38 (096) 931-80-68

e-mail: sadok_prom@ukr.net, www.sadok.biz.ua, www.fruitsad.com.ua

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Ягідник» № 1 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2024 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник», «Садівництво та Овочівництво. Т.І.», «Напої. Технології та Інновації»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Ірина Петронюк, бухгалтер, тел: +38 096 49 166 92, oksana.buh.ti@gmail.com

Все буде Україна!

Нагадуємо, триває передплата журналу «Ягідник» на 2024 рік!  Журнал «Ягідник» містить актуальну інформацію про нові технології в ягідництві та садівництві. Видання пропонує новітні способи зберігання і переробки продукції садів і ягідників, презентує логістичні прийоми і новітні маркетингові підходи у продажах, зокрема на експорт. Виходить з 2014 року 5 разів на рік.

Контакти для замовлення передплати:

• Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
• Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
• Анна Панкратенкова, менеджер, +38 097 759 25 83, +38 095 607 09 04, reklama.nti@gmail.com

Назва комплекту	К–ть журналів у рік	Ціна комплекту за 2024р, грн	Ціна комплекту за 2023р, грн	Ціна комплекту за 2022р, грн	Ціна комплекту за 2021р, грн
Комплект №1 – повний. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І. / Горішник» 5 шт. + Журнал «Ягідник» – 5шт + Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» – 2 шт.	12	1900	1300	1300	1100
Комплект №2 АГРО. Журнал «Садівництво та Овочівництво. Т.І./ Горішник» – 5шт  + Журнал «Ягідник» 5 шт	10	1500	1300	1300	1000
Журнал «Напої та ПИВО. Технології та Інновації» 2 шт	2	400			450
Журнал «Ягідник» 5 шт	5	850	750	750	650
Журнал «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації/Горішник» 5 шт	5	850	650	650	450
Каталог Beer Inside. Пивна мапа України	1	100