20 мільярдів доларів на відновлення чорноземів після війни

Війна в Україні завдала не лише непоправних людських втрат та руйнувань інфраструктури. Її наслідки глибоко вразили родючі сільськогосподарські ґрунти, зокрема славнозвісні чорноземи Харківщини. За оцінками дослідження Wageningen University & Research (WUR), відновлення українських сільськогосподарських угідь після війни коштуватиме щонайменше 20 мільярдів доларів.

Харківський регіон, відомий своїми надзвичайно родючими ґрунтами, які годували як внутрішній, так і світовий ринки зерном, став одним з епіцентрів руйнувань, пише Wageningen University & Research (WUR). Після російського вторгнення у 2022 році виробництво пшениці в області впало більш ніж удвічі. Понад 160 тисяч гектарів землі зазнали безпосереднього впливу бойових дій, а ландшафт регіону буквально поцяткований 420 000 кратерами.

Разом з колегами з українських та нідерландських університетів, Вілфред Дольфсма, професор управління бізнесом та організації в Wageningen University & Research (WUR) провів оцінку вартості відновлення сільськогосподарських ґрунтів Харківщини. Дослідники використали супутникові знімки високої роздільної здатності для аналізу пошкоджень ландшафту – метод, який раніше застосовувався в зонах конфліктів, таких як Сирія та Дарфур. Подальші розрахунки показали, що лише на обстеження та розмінування ґрунту, засипання кратерів та інші першочергові заходи для відновлення сільського господарства Харківщини знадобиться щонайменше 2 мільярди доларів.

Читайте також: Повернення до життя: аграрії освоюють понад 1100 гектарів розмінованих земель

Харківщина – лише одна з десяти областей України, які зазнали значних руйнувань. Вілфред Дольфсма та його команда припускають, що витрати на відновлення в інших дев’яти регіонах будуть співмірними, враховуючи розподіл збитків між найбільш постраждалими (Донецька, Херсонська області) та менш ураженими територіями. Таким чином, загальна сума на відновлення сільськогосподарських ґрунтів України сягає 20 мільярдів доларів, що становить близько 15% довоєнного ВВП країни. Проте, як зазначає Дольфсма, реальна вартість, ймовірно, буде ще вищою, оскільки ця оцінка не враховує витрати на обладнання, паливо та робочу силу, а також вартість видалення забрудненого ґрунту, яка залежить від багатьох непередбачуваних факторів.

Щоб зрозуміти масштаб завданої шкоди, варто звернути увагу на унікальні властивості українських ґрунтів. Чорноземи, що займають значну частину території країни, особливо на сході та півдні, відрізняються винятковою родючістю завдяки високому вмісту органічної речовини. Як пояснює викладачка біології ґрунту WUR Джулія Бонджорно,

«Темний колір чорнозему свідчить про високий вміст органічної речовини. Рослинний матеріал, що розклався, мікроорганізми та інші форми органічної речовини дуже важливі для родючості ґрунту. Вони виконують багато функцій: утримують і вивільняють такі поживні речовини, як азот, фосфор і калій, утримують воду, покращують структуру ґрунту тощо».

Повномасштабне російське вторгнення стало нищівним ударом по цим багатим ґрунтам. Дослідник WUR, українець Сергій Сидоренко, зазначає, що:

«Війна має різний вплив на ґрунти. Вплив може бути механічним, як стиснення ґрунту важкою військовою технікою або утворення окопів і кратерів. Воно також може бути хімічним, наприклад, забруднення ґрунту важкими металами та ракетним паливом».

Сергій Сидоренко також наголошує на тому, що деякі території можуть назавжди втратити свою сільськогосподарську цінність

«В Україні ми розуміємо, що деякі території не можна просто повернути сільському господарству. Є поля, які не можна легко розмінувати, і багато полів містять нерозірвані боєприпаси глибоко в землі. Тому ми навіть обговорюємо можливість перетворення деяких земель на заповідні території»

Історичний досвід Фландрії, де фермери досі знаходять нерозірвані боєприпаси часів Першої світової війни, є тривожним нагадуванням про довготривалі наслідки війни для землі.

Географічний розподіл чорноземів, значна частина яких знаходиться вздовж лінії фронту на сході та півдні України, також ускладнює процес відновлення. «Більшість із них сильно пошкоджені, забруднені або окуповані Росією», – констатує Сидоренко.

Читайте також: Квітнева «зима»: чому Україну засипало снігом та як врятувати майбутній врожай