Як правильно побудувати завод із заморозки: поради експертів та досвід ягідників

 Як правильно побудувати завод із заморозки: поради експертів та досвід ягідників

Мабуть, в Україні складно знайти аграрія, який би не хотів мати власні потужності для заморожування ягід, овочів та фруктів.

Але будівництво навіть невеликого підприємства – справжнє випробування: треба знати, як будувати, з ким і, головне – де дістати для цього чималі гроші? Щоб розставити всі крапки над «і», редакція журналу «ЯГІДНИК» поспілкувалася з фахівцями, котрі поділилися інформацією, що допоможе аграріям правильно розпочати процес будівництва.

ЧОТИРИ «МОДНИХ» ПРИЧИНИ – І ГРОШІ НА ВІТЕР

Як зазначає Олег ЯКИМЕЦЬ, експерт ринку плодово-овочевої заморозки, є чотири основні причини, чому українські підприємці хочуть будувати заводи із заморожування продукції. Перша: є сировина і бажання заробляти на переробці, оскільки дешево продавати свою продукцію в сезон – недоцільно, а споживачів, котрі змогли би вчасно купити вирощене – бракує. Друга і третя причини – це наявність порожніх приміщень та вільних коштів для інвестування в переробку, бо це модна нині справа, і на цьому тренді можна заробити. Ну, і четверта причина в тому, що підприємці знають, кому продати заморожену продукцію, і хочуть мати додатковий прибуток.

Як підкреслює експерт, усі ці причини – правильні, але принципово відрізняються від класичного методу, що дозволяє залучати інвестиції в усьому світі. Бо зазвичай спершу треба провести маркетингове дослідження ринку, зробити бізнес-план, вибрати місце для будівництва заводу, замовити проект тощо.

– У 2018 році, працюючи з клієнтами, котрі хотіли побудувати заводи для заморожування продукції, я зіткнувся із ситуацією, яку називаю «гроші на вітер». Підприємці передусім звертаються до «холодильщиків». Нічого не маю проти, серед них багато професіоналів своєї справи, але «холод» – це маленька, хоча й вартісна частина проекту, – пояснює Олег Якимець. – А для будівництва заводу статичної заморозки потрібні чотири основні приміщення: цех попередньої заморозки, цех статичної заморозки, сортувальний цех та склади для продукції. Ось «холодильщики» і будують їх, як знають. А потім проблеми стають очевидними: для робітників потрібен туалет, роздягальня, потрібна вантажна рампа і так далі. Отже, виникає потреба додавати нові приміщення, розширювати інфраструктуру.
І тут підприємці починають розуміти, що побудований цех, який морозить, скажімо, 1,5 тонни продукції на добу, взагалі нікуди не годиться – треба зводити щось інше… І подібних нюансів виникає чимало.

КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ: ЩО БУДЕМО ЗАМОРОЖУВАТИ?

Нерідко експерт спостерігає й таку картину: підприємці збираються заморожувати тільки один вид продукції, а потім, прораховуючи окупність проекту, приходять до висновку, що треба мати потужності в два рази більшої продуктивності, і спектр переробки розширюється, скажімо, від суниці до яблука. Після чого приймається рішення, що на виробництві потрібен бланширувач і кісточковибивальні машини для вишні. Отож, проект
докорінно змінюється…

Замороженные ягоды для ЕС: тенденции 2018 года

Ще одна типова історія: замовник проекту збирається ґрунтовно займатися переробним бізнесом, але не має всієї необхідної суми грошей. Тоді він приймає рішення будуватися поетапно, маючи при цьому завершений проект. Процес розтягується на довгих чотири-п’ять років, хоча не виключено, що в підсумку все-таки з’явиться інвестиційно привабливий об’єкт. Напрошується висновок: щоб зберегти свої нерви та гроші, аграріям, перш ніж будувати завод, потрібно визначитися – який продукт і в якій кількості буд заморожуватися.

ОСНОВНІ ПОМИЛКИ ПРИ СТВОРЕННІ ЦЕХІВ, І ЯК ЇХ УНИКНУТИ
Є декілька основних моментів, на які варто звернути увагу при будівництві заводу із заморожування продукції.
Правило №1: чим краще буде прописано технічне завдання для проектування заводу, тим якісніше напишуть проект, – відповідно, вартість будівництва знизиться. У технічному завданні необхідно врахувати декілька аспектів: які саме потрібні приміщення (якої площі, з
якими фундаментами і підлогою), якою буде електрична потужність цехів, скільки води потрібно для функціонування заводу, яким має бути водовідведення. Не менш важливо відразу продумати огороджувальні конструкції та їх висоту, зручність під’їзних шляхів і рампи, та врешті-решт – необхідні на об’єкті комунікації – все це прораховується до дрібниць.

– В Україні існує багато проектних організацій, але по факту знаю тільки одну, яку можна не контролювати – вони мають досвід і кваліфікований персонал, – зазначає Олег Якимець. – Усі інші не спеціалізуються на подібних завданнях, і якщо замовник проекту матиме справу з професіоналами (у кращому разі) – йому задаватимуть питання, на які він як аграрій не знатиме відповіді. В гіршому випадку взагалі обійдуться без питань і зроблять проект на свій розсуд за нормами УРСР. Ще один важливий нюанс: жодна вітчизняна проектна організація не готова розробляти розділ «Технологічні рішення», втім, є інститути, які можуть його прописати.
Для довідки: технологічні рішення включають схему виробництва, технологію для кожного продукту, технологічне обладнання, потребу в енергоносіях, відходи під час виробництва, кількість персоналу. До речі, типових проектів заводів із заморожування продукції немає і бути не може – все розраховується індивідуально.

– Що стосується загальнобудівельних завдань, то зазвичай вони не викликають запитань, крім субпідрядів на монтаж «сендвічів» та укладку підлоги, – тут необхідно прискіпливо вибирати, кому це можна доручити. Передусім це мають робити фірми, що знаються саме на будівництві морозильних камер. Проте є багато технічних нюансів. Наприклад, металоконструкції обраховуються в тоннах, і ціна виставляється за тонну: чим вища металоємність, тим більша вартість. Якщо порівнювати з Польщею, то в Україні металоємність вище на 10-25%, – додає експерт.

УСІ ЗАЦІКАВЛЕНІ В ЯКОСТІ
Важливо розуміти, що для різних ягідних культур технологія заморозки є різною, і насамперед, це пов’язано з якістю готової продукції. Фермери повинні знати, що відбувається з продуктом у процесі заморозки, які вимоги до якості замороженої сировини висувають покупці тощо. Зокрема, як вважають фахівці, експортувати багато видів заморожених ягід, овочів та фруктів просто неможливо без використання тунелів шокової заморозки.

Андрій МАРУЩАК, компанія «Incools Engineering»: – Ми працюємо на теренах України вже десять років – в галузі зберігання, заморожування фруктів, овочів та ягід: розробляємо проекти «під ключ» і постачаємо обладнання, монтуємо і обслуговуємо його – для підприємств зі всієї України. Пропонуємо виробникам два види заморозки: морозильні камери і тунелі для шокової заморозки. Наші фахівці не просто добирають обладнання, що підтримує необхідну температуру або вологість, а враховують, які саме технології охолодження чи заморозки потрібні для конкретного типу продукції. Ми знаємо весь «холодний ланцюг», який повинні пройти ягоди, фрукти чи овочі, – починаючи з охолодження на полі (якщо це потрібно) і закінчуючи зберіганням. Обладнання, що ми пропонуємо, переважно голландських і німецьких виробників. Його економічно доцільніше
встановлювати на великих підприємствах. На жаль, для маленьких підприємств, що мають 1-5 гектарів ягідних плантацій, це буде дороге задоволення. З кооперативами
наша компанія поки що не працювала, але маємо сподівання, що такий досвід буде, оскільки кооперативний рух в Україні розвивається.

ЦІНА ПИТАННЯ І ОКУПНІСТЬ
І, нарешті, розгляньмо орієнтовні цифри на будівництво цехів та заводів із заморожування продукції, що наводить експерт. Наприклад, цех із заморожування малини продуктивністю 2,5 тонни на добу обійдеться в 120 тисяч євро. Щоб окупити такий проект за п’ять років,
необхідно заробляти 800 тисяч гривень на рік. Якщо заморозити 80 тонн продукції, тільки на окупність піде 10 грн на кілограм готового товару. Будуючи завод із заморожування, треба врахувати такі витрати: оптимальна вартість підготовки технічного завдання – 2,5 тисячі євро, проект – 40 тисяч євро (статистичні втрати складуть 10 тисяч євро), будівництво – 700 тисяч євро (втрати – 30 тисяч євро), закупка обладнання – 900 тисяч євро (втрати – 50 тисяч євро), запуск виробництва – 10 тисяч євро (втрати – 5 тисяч євро). Разом: 1 млн 650 тисяч євро (втрати – 95 тисяч євро, ≈6%).

Де ж узяти гроші? Експерти пропонують звернути увагу на такі варіанти: державні програми на безповоротній основі, міжнародні програми (EBRD, USAID), іноземні банки, щ підтримують експорт, українські банки та кооперація.
– Це реально працює – тільки меншою мірою з боку держави, більшою – з боку європейських та американських фондів, – ділиться досвідом Іван ПУГАЧОВ, технічний
директор компанії «Холод Інжиніринг»,
що вже багато років проектує, монтує та запускає системи холодопостачання в Україні. – Коли до нас звертаються представники кооперативів, ми готуємо технічне рішення, робимо попередню
оцінку вартості і реалізації проекту. Далі замовники самостійно подають до іноземних фондів документи для затвердження, і впродовж декількох місяців питання вирішується. Але треба пам’ятати, що, наприклад, керівники європейських фондів зацікавлені в тому, щоб на новому виробництві використовувалося європейське обладнання. Є ще один варіант: власники будують інфраструктуру за свої гроші, а після завершення будівництва подають документи для компенсації. Приїжджає комісія, яка визначає, що працює саме виробник, а не перекупник, і після цього витрати на будівництво комплексу відшкодовують. Але сьогодні в Україні мало хто може осилити такі проекти, тому вихід – це об’єднання фермерів. Цілком реально – спільними зусиллями збудувати переробне підприємство (нехай невеликої потужності, але його вистачатиме всім) і при цьому отримувати продукцію гарної якості.

МОЖЛИВОСТІ КООПЕРАЦІЇ
В Україні перший кооперативний цех із заморозки ягід побудував кооператив «Файна поляна» на Тернопільщині, що з 2015 року об’єднує 28 учасників. На підприємстві є два приміщення з камерами шокової заморозки продуктивністю 3 тонни на добу і камери зберігання, що дають можливість одночасно складувати 60 тонн продукції.
– Ми побудували цех із заморозки на початку сезону збору ремонтантної малини у 2018 році, – розповідає про власний досвід у сфері заморожування Ігор НОВОСЯДЛИЙ, співзасновник СОК «Файна поляна». – У нас стаціонарна заморозка, про флюїдизаційні тунелі мова поки не йде – це дороге задоволення: обладнання для них коштує більше мільйона євро. Але, на мій погляд, у тунелях малина заморожується не настільки якісно, як під час стаціонарної заморозки – якщо, звичайно, робити це за всіма правилами. Свою продукцію ми продали доволі вигідно. Дочекавшись кінця сезону, ми отримали значно кращу ціну, коли попит на неї зріс. Плюс додана вартість від процесу заморозки.

Створити цех із заморозки ягід СОК «Файна поляна» допомагав також Агрохолдинг «МРІЯ», що активно підтримує розвиток кооперативного руху в Західній Україні. При створенні кооперативу в 2015 році компанія посприяла у придбанні садивного матеріалу за кордоном та техніки, але що найважливіше, зі слів учасників кооперативу, – це допомога із навчанням основ кооперації та технології вирощування ягідних культур. У 2018 році «МРІЯ» надала поворотну фінансову допомогу для спорудження цеху в розмірі 500 тисяч гривень терміном на два роки. Проте варто зазначити, що більша частина коштів, витрачених на реалізацію. проекту – це все ж таки пайові внески самих членів СОК «Файна поляна».

– Компанія «МРІЯ» підтримує створення кооперативів у тих населених пунктах, де вона працює. Для нас це виключно соціальні проекти, покликані створювати робочі місця для наших пайовиків, котрі хочуть працювати в сільській місцевості, – розповідає Василь МАРТЮК, директор Благодійного фонду Агрохолдингу «МРІЯ». – Зараз ми робимо ставку на популяризацію ягідництва, бджільництва та молочарства – напрямки, що потребують в основному ручної праці і тому дозволяють забезпечити самозайнятість та створення
робочих місць у сільській місцевості. Ми розуміємо, що другим етапом після створення та організації заготівлі продукції в кооперативах має бути створення доданої вартості, яка забезпечить збільшення прибутковості для учасників СОК. Це може бути як розвиток певного бренду для свіжої продукції, так і переробка їх сировини. Варто також додати, що, окрім нашої програми, у 2018 році в Україні почала працювати і державна програма
підтримки СОК. «Файна поляна» подала грамотно підготовлену заявку і по суті першою з ягідних СОК отримала в Україні компенсацію близько 800 тисяч гривень на придбання обладнання.

СВІТОВИЙ ТРЕНД – БЕЗПЕРЕРВНА ЗАМОРОЗКА
– В усьому світі все більшої популярності набувають апарати для заморожування продуктів, а також сублімаційні сушки (ліофілізатори), оскільки саме заморозка та сушіння дозволяють зберігати продукти максимально швидко і якісно, не жертвуючи смаковими якостями, – розповідає Горан ОБРАДОВИЧ, директор італійської компанії PIGO srl., що займає провідну позицію в світі у сфері розробки та виробництва високотехнологічного обладнання для таких процесів. Сьогодні великим попитом на ринку користуються флюїдизаційні морозильні камери EASY Freeze, розроблені спеціалістами компанії PIGO srl. Це ідеальне рішення для індивідуальної швидкої заморозки (IQF) найрізноманітніших ягід, фруктів та інших видів продукції. Ці спеціальні тунелі безперервно заморожують різну сировину швидко і якісно. Користувач може регулювати швидкість обертання вентиляторів, пересування стрічок і навіть спостерігати за процесом зсередини через відеокамеру. Майбутнє, яке вже настало – це сублімаційні продукти. Easy Freeze Dryer забезпечує сушку вже замороженого продукту в вакуумі нижче «потрійної точки». Наша технологія дозволяє зберегти тонкий аромат, смак, форму, колір і всі вітаміни під час сушки заморожених продуктів у вакуумі, виробляючи якісний продукт преміум-класу. Тим самим сублімований продукт не вибагливий до температурних режимів зберігання протягом багатьох років. Також компанія PIGO srl. виробляє PG 103 і PG 104 – машини для видалення кісточок. PG 103 має продуктивність на 50-100% вищу, ніж її аналоги. Важливо, що всі установки та лінії PIGO виготовлені з нержавіючої сталі, за стандартами харчової промисловості ISO і HACCP.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті