Впровадження стандартів HACCP і BRC: очікування та реальність

 Впровадження стандартів HACCP і BRC: очікування та реальність

Безпечність продуктів і процесу виробництв у харчовій промисловості – одне з найважливіших питань діяльності будь-якого підприємства. Це, зокрема, стосується і ягідного сектора. Адже мета кожної компанії полягає не в тому, аби просто виростити/ зібрати/переробити/продати ягідну продукцію, а передусім гарантувати її БЕЗПЕЧНІСТЬ. І допомогти в цьому можуть стандарти безпечності харчової продукції, зокрема НАССР і BRC. У чому вони полягають, що потрібно для їхнього запровадження та які переваги вони гарантують, журналу «Ягідник» розповіла експертка з сертифікації, начальник виробництва компанії Tecofood Тетяна ЛУК’ЯНОВА.

Tecofood – компанія, яка з 2011 року виготовляє основний асортимент замороженої органічної та традиційної продукції: чорницю, малину, суницю садову, ожину та інші ягоди та фрукти. Продукція Tecofood відповідає найвищим європейським вимогам якості й сертифікована за стандартами ISO 9001, ISO 22000 HACCP і BRC.

ЩО Ж ТАКЕ HACCP?

За словами Тетяни Лук’янової, система управління безпечністю харчових продуктів НАССР – це частина будь-яких стандартів харчової безпеки:

– І неважливо, це ISO 22000, FSSC 22000 чи BRC, у будь-якому разі НАССР – це основа, на якій базується безпечність і гарантія безпеки харчових продуктів. Сертифікація НАССР обов’язкова для всіх підприємств України, які працюють із харчовими продуктами, а також у сфері харчування.

В чому ж полягає суть системи НАССР? Якщо втиснути суть у декілька слів, то це критичний аналіз усіх процесів на виробництві. Абревіатура HACCP – скорочення англійських слів Hazard Analysis and Critical Control Point, тобто аналіз ризиків і визначення критичних контрольних точок. Стандарт складається з блок-схем виробництва й аналізу небезпечних чинників на кожному етапі виробництва.

– Є процес виробництва, і відповідно до HACCP потрібно проаналізувати кожну його складову, те, наскільки небезпечною вона може бути в готовому продукті, а також визначити, як можна створити та гарантувати безпечність продукту на цьому етапі. Тобто це важелі керування виробництвом і те, як ними керують, – зазначає начальник виробництва компанії Tecofood.

Як це працює на практиці? На підприємствах ягідного сектора процес системи HACCP розпочинається із закупівлі та приймання сировини, тому потрібно проаналізувати, які небезпечні чинники можуть виникати на цьому етапі. До прикладу, вона може бути несвіжою, тому для гарантування безпечності продукції потрібно провести вхідний контроль. При цьому якщо компанія має власні плантації, то і на вирощування, і на переробку потрібні окремі сертифікації.

– Виробництво нашої компанії розпочинається саме з приймання сировини. І цей процес може бути набагато простішим, якщо виробник надав нам усі документи про вирощування ягід і ми в них впевнені, – розповідає Тетяна Лук’янова. – Натомість коли ми працюємо з лісовими ягодами, то відбувається набагато більше етапів перевірки, ніж під час прийому ягід від виробника.

Як відбувається контроль дотримання НАССР? Представники НАССР системи перевіряють підприємства залежно від того, який саме стандарт вони запровадили. Якщо це, до прикладу, ISO 22000, то раз на 4 роки проводиться сертифікаційний аудит, а кожного року – технагляд. Сертифікаційний аудит – це більш розширена процедура за всіма пунктами стандарту, а технічний нагляд полягає в одноденному аудиті, коли представник НАССР приїжджає подивитися на виробничий процес, а також щоб перевірити вибірково деякі пункти стандарту.

BRC: В ЧОМУ УНІКАЛЬНІСТЬ І ПЕРЕВАГИ?

BRC – це стандарт якості продуктів Британського консорціуму роздрібної торгівлі (British Retail Consortium). Його особливість полягає в тому, що він порівняно з іншими стандартами набагато детальніше описує вимоги до виробничого процесу, умов на виробництві та до приміщень загалом.

– До прикладу, в ISO 22000 чи FSSC 22000 такі вимоги також є, але вони не настільки чіткі та деталізовані. У BRC конкретно вказано, як мають бути побудовані виробничі приміщення, якою має бути підлога, плінтуси, стіни, стеля тощо. Крім того, там чітко зазначено, з якою періодичністю потрібно перевіряти систему якості та документи, як часто необхідно аналізувати всі виробничі процеси, як правильно розділити зони на виробництві та інше. Для гарантування цих всіх цілей у стандарті є дерево прийняття рішень, – зазначає начальник виробництва компанії Tecofood.

За словами Тетяни Лук’янової, BRC – це настільки продумана система забезпечення якості, що виробникові потрібно просто зробити все згідно зі стандартом, і тоді він отримає якісний і безпечний продукт. На будь-якому виробництві є багато ризиків, але заздалегідь продуманими кроками цього стандарту вони повністю нівелюються.

– Над цією системою багато працювали, стандарт написаний доступними словами, легко та зрозуміло. Навіть якщо виробник не збирається сертифікуватися, то зможе в ньому знайти багато корисної інформації для свого виробництва, – переконана начальник виробництва компанії Tecofood.

Однією з головних особливостей сертифіката є те, що у випадку, коли на підприємстві постачальника продукції, зокрема і ягідної, впроваджений стандарт BRC, то згідно з його вимогами зовнішній аудит там можна не проводити.

– Наприклад, наша компанія має певну кількість постачальників ягідної продукції. І у всіх, хто не має сертифікатів BRC, ми повинні самостійно проводити аудити, щоб бути впевненими в тому, що продукцію, яка для нас критично важлива, виготовлено відповідно до вимог – наших і BRC, – розповідає Тетяна Лук’янова.

Стандарт BRC зарекомендував себе саме завдяки жорстким вимогам щодо гарантування безпеки продукції. Так, у світі є дуже мала кількість органів, які проводять аудити BRC, а відповідних аудиторів – ще менше, при цьому отримати кваліфікацію аудитора BRC досить складно. Тому, за словами експертки, це так званий стандарт довіри: якщо постачальник має BRC, то проводити там зовнішні аудити немає необхідності:

– До запровадження стандарту BRC 4 роки тому на компанію Tecofood приїжджало дуже багато наших клієнтів і їхніх аудиторів, аби побачити, як працює виробництво. Адже чимало закордонних компаній дещо не довіряє українським сертифікатам ISO 22000, оскільки, на жаль, є приклади, коли підприємства запроваджують системи безпечності, але не дотримуються їхніх вимог. На деяких вітчизняних компаніях вимоги недотримані навіть з огляду на конструкції будівель. Також у нас дуже мало виробництв, на яких функціонує якісна система захисту від гризунів, застосовуються інсектицидні лампи від мух тощо.

Звісно ж, запровадження стандартів безпечності харчової продукції відкриває двері на зовнішні ринки. Зокрема і на ринок Великобританії, адже туди може потрапити лише та продукція, яка має сертифікат BRC. Окрім того, його вимагає і низка мереж супермаркетів, проте деякі з них часто проводять і власні аудити постачальників (але це не завжди вигідно та зручно, адже постачальник може бути досить далеко).

– Компанія Tecofood розпочала впровадження стандарту BRC на прохання європейських клієнтів, – пригадує Тетяна Лук’янова. – Процес сертифікації у нас був досить складним. Спочатку ми проходили попередній аудит для того, щоб ґрунтовно вивчити нашу ситуацію. Потім ми рік готувалися до сертифікації, зокрема документально, переробляли деякі конструкції на заводі тощо. І лише після цього нас сертифікувала польська фірма ISOQAR. До речі, в Україні є офіційний аудитор BRC, а також орган, який видає сертифікат, – компанія TUV NORD, з якими працює офіційний представник – фірма IMS.

Одна з основних особливостей BRC, порівняно з іншими стандартами, полягає в тому, що кожну сертифіковану компанію власник стандарту реєструє на офіційному сайті. Тобто будь-хто може зайти на цей сайт і перевірити наявність чи відсутність у певної компанії стандарту або отримати список підприємств певного напрямку, які впровадили систему безпечності BRC. Окрім того, на сайті можна отримати і звіт про аудит у компанії, інформацію про те, коли він був проведений, які були невідповідності та зауваження фіксувалися, а також побачити, яких результатів вдалося досягнути.

Аби гарантувати ще більшу безпечність продукції, стандарт BRC вводить з 2020 року незаплановані аудити, які будуть проводитися на всіх підприємствах раз на 4 роки.

– Загалом я вважаю, що на виробництві має функціонувати будь-яка система безпечності харчової продукції, і неважливо, яка саме – це ISO 22000, FSSC 22000, BRC чи НАССР. Це не повинна бути низка зібраних документів і людина, яка постійно їх заповнює або намагається переробити. Передусім це має бути розроблена система, яка справді функціонує. І люди, які працюють на виробництві, повинні розуміти, яку роль вони виконують у цій системі, як саме своїми обов’язками вони забезпечують безпечність продуктів тощо. В іншому разі це все просто не має сенсу, – переконана Тетяна Лук’янова. – Впровадження будь-якої системи безпечності харчових продуктів позитивно вплине на кожне виробництво. І я вважаю, що в майбутньому впровадження цих стандартів неминуче, адже всі хочуть купувати та споживати якісні продукти харчування.

Автор: Оксана МАРЧУК

Контакти: компанія Tecofood

Тел.: контрактні закупи в Україні – +38 067 499 11 77

Контрактні закупи в Польщі – +48 5100 5100 1

Більше матеріалів читайте у друкованому журналі «Ягідник».

Оформити передплату журналу «Ягідник» можна за телефонами:

Альона Данчук, тел.: +38 097 528 36 46

Ірина Петронюк, тел..: +38 096 491 66 92

Лариса Товкач, тел..: +38 097 96 89 516

Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 759 25 83, reklama.nti@gmail.com

Ірина Калюжна, тел: +38 096 45 87 682

Директор проєкту: Надія Ящук, співзасновник медіа-групи «Технології та Інновації», тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Автор ідеї – Катерина Конєва, шеф-редактор/ співзасновник медіа-групи «Технології та Інновації», тел..: +38 067 238 18 51 kateryna.koneva@gmail.com

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

Останні статті