Вплив сукупної дії природних факторів на розвиток і поширення шкодочинних об’єктів у ягідних насадженнях

 Вплив сукупної дії природних факторів на розвиток і поширення шкодочинних об’єктів у ягідних насадженнях

Шкідники, хвороби і бур’яни завдають відчутної шкоди сільськогосподарським культурам. Дія шкідливих речовин на рослини веде до пригнічення росту, зниження врожайності й погіршення якості продукції. За підрахунками фахівців, у всьому світі щорічні втрати врожаю з цих причин становлять 25–35 відсотків.

Задля мінімізації та регулювання чисельності шкодочинних об’єктів, у тому числі й у насадженнях ягідних культур, необхідно дотримуватися загальновідомих норм і правил вирощування, а саме: дотримання сівозміни; використання оздоровленого, безвірусного, ліцензованого садивного матеріалу; використання адаптованих до конкретних умов вирощування, стійких до патогенів сортів; правильний вибір ділянки; високий рівень агротехніки; застосування дозволених пестицидів із дотриманням рекомендованих доз і періодів їхнього внесення тощо. Такі заходи дозволяють знизити ризики щодо суттєвих втрат врожаю та отримання продукції низької якості.

Проте в масштабах промислового виробництва не вдається повністю вирішити цю проблему лише дотриманням і використанням комплексу перелічених вище заходів. Адже, як відомо, найбільш поширені шкодочинні об’єкти (грибкові та бактеріальні хвороби, а також спеціалізовані шкідники ягідних культур) мають здатність з’являтися за відповідних погодних умов, їхній розвиток і розмноження в умовах відкритого ґрунту зупинити надто складно, навіть з допомогою хімічних методів контролю. З іншого боку, несприятливі для розвитку патогенів і шкідників погодні умови виступають у ролі вагомої перешкоди їхнього поширення в насадженнях ягідних культур.

Дані таблиці вказують на те, що оптимальні температури для різних збудників різні, від низьких +10 до високих +30 °С. Деякі з небезпечних хвороб (сіра гниль, борошниста роса тощо) розвиваються при тих же температурах, що й суниця садова – +18…+27 °С. Проте для розвитку вищезазначених патогенів потрібна вологість, вища за середню. Тому, зважаючи на те, що у Київському регіоні останні три роки були дощовими та перезволоженими, ці хвороби стрімко поширювались на насадженнях суниці садової в період вегетації рослин.

Боротьба зі шкідниками і хворобами ягідних культур у промислових насадженнях набуває все більшого значення. Виробники з кожним роком стикаються з новими проблемами, які потребують негайних рішень. Чим краще фермер буде ознайомлений із причинами виникнення проблеми й матиме дієві заходи для її подолання, тим матиме більше шансів отримати запланований урожай високої якості.

Враховуючи все вищезазначене, проблема потребує детального вивчення, зокрема поширення основних шкодочинних об’єктів у насадженнях ягідних культур залежно від умов конкретного року, які визначаються дією сукупності погодних факторів. Тому ми розробили, запровадили, протестували і застосовуємо у виробництві нову smart-технологію, що фіксує та записує в історію показники погодних умов (температура і вологість ґрунту, температура і вологість повітря, сила вітру, сонячне випромінювання тощо), а також фіксує стан рослин за допомогою систематичного моніторингу, дані якого також залишаються в базі програмного забезпечення.

Польові дослідження проводили в сезоні 2020 року на полях Ягідного кластеру «Агровесна», що в Макарівському районі Київської області (уздовж траси Київ – Чоп, 65-й км). На виробничій ділянці розміщувались насадження суниці садової сортів нейтрального дня: Сан Андреас та Мурано. Насадження були другого року життя і плодоношення. Схема посадки 1,5 м (між грядами) на 0,3–0,4 м, технологія – класична для суниці, а саме: вирощування ягоди садової на грядах із використанням плівки та крапельної стрічки зі штучним поливом. Площа дослідної ділянки – 40 000 м2.

Основними шкодочинними об’єктами, які проявили свою активність у 2020 році, були:

Сіра гниль (Botrytis cinerea), або ботритіс – грибкове захворювання.

Антракноз – грибкове захворю- вання (гриб роду Colletotrichum).

Кутаста плямистість – збудником хвороби є бактерії Lachrymans Voung, et al. Хвороба проявляється на надземних органах рослин протягом їхньої вегетації.

Коренева гниль може бути викликана розвитком грибка Rhizoctonia, Pythium і Phytophthora. У суниці найчастіше зустрічається різновид цього захворювання – фітофтороз.

Фітофторозна шкіряста гниль – збудник Phytophthora cactorum (Leb. et Cohn.). Надмірна кількість опадів упродовж травня, червня і липня може призвести до серйозних утрат урожайності ягоди та погіршення її якості.

Трипси, або ж пухироногі, чи бахромчатокрилі (Thysanoptera) – ряд комах. Ідеальна температура для активної життєдіяльності трипсів +20…+28 °С.

Павутинні кліщі (Tetranychus urticae Koch.) – родина підкласу кліщі, включає близько 1600 видів. Умови, які сприяють розвитку шкідника, – вологість повітря 35–55%, температура +29…+30 °С.

Совка (Euplexia lucipara L.) – метелик з розмахом крил близько 33 мм.

Оленка волохата (Tropinota hirta) – жуки, які виїдають з квіток тичинки і маточку, обгризають пелюстки.

Лігус, або сліпняк польовий (Lygus pratensis L.) – широкий поліфаг з піком активності у червні – липні. Висмоктує клітинний сік з листя, бутонів, суцвіть, що призводить до формування потворних зав’язей.

Аналізуючи умови виникнення та розмноження шкодочинних об’єктів у насадженнях, зафіксували, що тривала висока вологість ґрунту і низький індекс вологості й температури повітря (від 0 до 1000 од.) призвели до розвитку кореневих хвороб – кореневої гнилі та фітофторозу. В сукупності таких погодних умов важливу роль відіграє і склад ґрунтів, оскільки досліджувані ґрунти достатньо важкі за складом, при відповідних погодних умовах це також сприяє розвитку згаданих хвороб на суниці.

У цей же період зафіксовано появу павутинного кліща, що абсолютно не притаманно біології розвитку цього шкідника, оскільки сприятливі для нього умови – висока температура повітря (вище від 30 градусів) та висока вологість повітря. Припускаємо, що тепла, безсніжна і без тривалих морозів зима спричинила появу цього шкідника в ранні строки вегетації культури.

Часті опади у червні, висока вологість ґрунту та високий індекс температури і вологості повітря (від 1,5 до 2 тис. од.) призвели до розвитку таких хвороб, як кутаста плямистість та антракноз, а також насадження суниці в цей же час стрімко почали заселяти лігуси (суничні клопи). Проте дослідна ділянка мала густу рослинність у міжряддях, що в поєднанні з погодними умовами, які склалися, сприяє безперешкодному розвитку цього шкідника.

Починаючи з кінця липня періодичні опади і високий індекс вологості (від 1,5 до 2 тис. од.) сприяли систематичним спалахам сірої гнилі та антракнозу, які вдавалося в таких умовах тимчасово стримувати відповідними препаратами.

У цей же період помічено масову появу трипсів, чисельність яких регулювати було надто складно. І повністю вирішити цю проблему не вдавалося доти, поки температура повітря суттєво не знизилась.

У вересні, коли індекс почав поступово знижуватися, на полях суниці зафіксували появу совки.

Оленку волохату, яка зазвичай з’являється у фазу цвітіння першої хвилі (квітень – початок травня), в сезоні 2020 року не помітили. Припускаємо, що аномально низькі температури у цей період стримали розвиток популяції цього шкідника.

Проаналізувавши виникнення шкодочинних об’єктів залежно від сукупної дії природних факторів, можна зробити такі висновки:

  • Сукупність природних факторів суттєво впливає на появу, розвиток та розмноження шкідників і хвороб у насадженнях суниці.
  • Хвороби суниці бактеріального та грибкового походження інтенсивно розвиваються за умови високої вологості ґрунту. Періоди виникнення кожної хвороби залежать від температури повітря.
  • Через низьку температуру повітря на початку вегетації не було виявлено активності шкідника оленка волохата.
  • Аномально теплі умови зимового періоду сприяли зростанню популяції павутинного кліща на початку вегетації, що нетипово для цього шкідника, який зазвичай масово заселяє насадження суниці з середини травня – на початку червня.

За допомогою програмного забезпечення та спеціального обладнання нам вдалось визначити і проаналізувати сукупну дію, взаємодію та ступінь впливу нерегульованих факторів на появу, розвиток і масове заселення насаджень шкодочинними об’єктами, що в подальшому дало можливість змоделювати торішні умови й зробити прогноз на наступні роки.

Детальне вивчення умов розвитку шкодочинних об’єктів за допомогою фіксації достовірної історії погодних умов відкриває можливість з’ясувати і деталізувати особливості розвитку та поширення шкідників і хвороб у насадженнях ягідних культур. Використання новітньої технології дозволяє створити модель розвитку й розмноження шкідників залежно від умов конкретного року вирощування.

Що більше дослідних років, то більше моделей розвитку подій із подальшим їхнім використанням у прогнозуванні на майбутнє. Таким чином, виробник зможе отримувати достовірний прогноз появи шкідників та хвороб заздалегідь, що допоможе вчасно, раціонально і правильно вживати профілактичні заходи і, як результат, значно зменшити пестицидне навантаження, зберегти урожай та отримати продукцію високої якості.

І. Т. БАРЗО, кандидат сільськогосподарських наук, ФОП «БАРЗО», директор; В. М. РОЖКО, кандидат сільськогосподарських наук, НУБіП України, доцент; В. І. РОЖКО, кандидат сільськогосподарських наук, ТОВ «Агро-Юкрейн», виконавчий директор

Більше матеріалів читайте у друкованому журналі «Ягідник».

Оформити передплату журналу «Ягідник» можна за телефонами:
Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126, sad2017@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел. +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Лариса Товкач, тел.+38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Ірина Калюжна, тел.: +38 096 458 76 82, reklama.nti@ukr.net
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

Останні статті