В Англії відбудеться міжнародна зустріч виробників смородини
Україна та Нідерланди: ягідна взаємодія двох країн

Стан і перспективи
Як український ягідний ринок взаємодіє з нідерландським? Наскільки вигідна така співпраця та яке її майбутнє? Про це в інтерв’ю виданню «Ягідник» розповів представник нідерландської фірми Fresh Forward BV Антон ДОВГАНЮК.
Що змінилось у стосунках між Україною і нідерландським агробізнесом під час війни?
Багато що змінилось, обидві країни зазнали суттєвих втрат. Я працюю в галузі ягідництва вже тривалий час і бачу, наприклад, наскільки знизився рівень продажу сертифікованого садивного матеріалу з Нідерландів в Україні, скільки потенційних проєктів зараз призупинено. Через воєнні дії та невпевненість у тому, як надалі буде розвиватися ринок, українські розсадники суниці вирощують зараз менше нідерландських сортів. Високий обмінний курс та дорога логістика негативно вплинули на експорт розсади, ускладнилось обслуговування ліцензій на право вирощування сортів та ін. Водночас нідерландські компанії, такі як SVZ та інші, допомагають українським виробникам реалізувати заморожену ягідну продукцію за кордоном, не вимагають сплати роялті на період воєнного стану, допомагають українським переселенцям, влаштовують їх до себе на сезонну роботу тощо.
Чи розвиваються нідерландські технології в Україні, незважаючи на воєнні дії, які негативно впливають на світову економіку? Якщо так, то в яких напрямках?
Звичайно, селекціонери продовжують працювати над новими сортами і проводять досліди в Україні. Переробники вивчають нові продукти, які можуть бути цікаві на світовому ринку. Через глобальну кризу з енергоносіями та подорожчання хімічних препаратів і добрив більше уваги приділяється сортам, стійким до хвороб, які не потребують багато хімічних обробок у догляді. Нідерландська фірма «Солента» продовжує тестувати в Україні свої гібридні сорти картоплі, які вирощують із TPS-насіння, що в майбутньому має здешевити доставку насіннєвої картоплі та спростити фітосанітарний контроль. Досліди двох гібридних сортів картоплі ми заклали цього року в Вінницькій області разом із ТОВ «Декоплант».
Чи є продукти в Україні, які все ще цікаві для нідерландського бізнесу?
Так, звичайно. Це свіжі й заморожені ягоди, конвенційні і органічні. Суниця, малина, вишня, смородина тощо, а також дикороси – шипшина, бузина, чорниця. Особливий інтерес буде до органічної продукції, адже продажі органіки щороку ростуть, за даними Рабобанку. Ця фінансова установа, до речі, дуже допомагає українським переселенцям у відкритті банківських рахунків в Нідерландах. Інші нідерландські компанії, які мають виробничий цикл у країнах Центральної і Східної Європи, пропонують українським працівникам сезонну роботу зі збору ягід тощо.
Нідерландські компанії, що працюють у галузі агроконсалтингу, мають великий потенціал для розвитку в Україні. Такі фірми, як «Делфі», можуть успішно надавати консультації місцевим садівникам чи виробникам ягід, адже в Україні є дуже мало практиків, які могли б допомагати українським господарствам отримувати стабільно високі врожаї.
Як ви думаєте, чи буде бажання у нідерландського агробізнесу інвестувати в Україну після закінчення воєнних дій?
Сподіваємося, що так. Україна має великий потенціал, але не всім вигідно мати потужного конкурента у Східній Європі. Наприклад, ми сподіваємося, що нідерландці підтримають нашу ідею – закласти спільний розсадник суниці садової. Через війну в Україні майже всі сертифіковані розсадники або зовсім не працюють, або тимчасово призупинили свою діяльність. Тому в недалекому майбутньому відсутність якісної розсади «фріго» може негативно вплинути і на кількість ягід, що вирощують у нас, і на якість.
Якщо менше розсади – значить буде менше ягоди, і ціна на неї збільшиться. А європейські, зокрема й нідерландські, переробні компанії щороку очікують на недорогу українську ягоду для виготовлення пюре, концентратів, наповнювачів для йогуртів і морозива. Якщо в Україні буде створений потужний розсадник із провідними європейськими сортами, то розсадники з Нідерландів вже не зможуть реалізовувати тут свою продукцію у великій кількості. Як вихід із ситуації, власник сорту може обмежити кількість саджанців, яку розсадник має право виростити протягом року.
Ви казали про нові сорти, які виводить на ринок фірма Fresh Forward BV. Які саме ці сорти?
Сортів насправді багато. Найперспективніші для нашого клімату й ринку – сорт суниці садової Твіст і сорт яблуні Натіра. Надранній сорт суниці Твіст у чомусь схожий на попередні сорти, про які вже була інформація в журналі «Ягідник», – Верді, Аллегро, Румба. Він починає плодоносити набагато раніше, ніж сорти інших програм, має потенційно високу врожайність, вирівняні ягоди протягом всього сезону яскраво-червоного кольору, конусні за формою і смачні. Якщо порівнювати з іншими ранніми сортами, то Твіст починає дозрівати на 2 дні пізніше, ніж сорт Флер, і на день-два раніше, ніж Клері. Сорт має високий брікс протягом сезону і плодоніжку, яка добре відривається, що має зацікавити переробні компанії, які заморожують ягоди.
Натіра є торговою маркою сорту SQ159, яка дозволена до вирощування лише як органічне яблуко. Сорт має природну стійкість проти парші, чудовий смак і тривалий термін зберігання. Як імунний сорт, він не потребує багато обприскувань проти хвороб і має дуже хорошу лежкість. Враховуючи високу вартість препаратів і світову тенденцію на органічну продукцію, цей сорт має непоганий потенціал в Україні, тому на нього мають звернути увагу українські садівники. Конвенційне яблуко сорту SQ159 (з обмеженим використанням хімічних препаратів) дозволене для вирощування лише за умови домовленості з торговою мережею.

Якими ще новинами ви можете поділитися з читачами журналу «Ягідник»?
Нідерландські компанії постійно працюють над тим, щоб «підтягувати» своїх українських колег і партнерів до європейських стандартів. Наприклад, селекційна фірма Fresh Forward BV намагається не тільки просувати свої сорти на українському ринку та продавати саджанці своїх партнерів-розсадників, вона ще й працює у просвітницькому напрямку – пояснює, для чого треба оформлювати ліцензії на право вирощування сортів; чому нелегальне виробництво саджанців (без ліцензії) негативно впливає на ринок; у чому важливість селекційних програм як складової глобальної харчової безпеки; як країна, що справно платить роялті, може швидко отримувати селекційні новинки та передові сорти офіційно, а не через сірі контрабандні канали тощо. До речі, війна з Росією вплинула і на нідерландсько-російські відносини. Якщо до лютого 2022 року нідерландські селекційні компанії та ягідні розсадники намагались розвивати контакти, реєструвати нові сорти в Росії, експортувати матеріал тощо, то зараз практично всі проєкти або закриті, або призупинені на невизначений період.
Контакти: Fresh Forward BV, https://www.fresh-forward.nl/en
Hogewoerd 1C 6851 ET Huissen Netherlands, +38 (067) 431-55-48

Сертифіковані саджанці суниці можна замовити у таких авторизованих дилерів:
ТОВ «Адана 3»: +38 (067) 474-96-00, +38 (067) 742-97-05, http://www.adana3.com.ua/
ТОВ «Декоплант»: +38 (067) 433-37-73, (050) 464-97-64, http://www.dekoplant.com.ua
ТОВ «Розетта Агро»: +38 (067) 501-17-64, http://www.rozetta-agro.com/
СТОВ «Поділля-Плант»: +38 (096) 450-96-00, +38 (098) 479-19-02, http://www.podilyaplant.com/
Безкоштовно завантажити випуск журналу «Ягідник» № 2 можна тут.
Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2022 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник» і «Садівництво і Виноградарство. Т.І.»).
Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.
Все буде Україна!