У передчутті нового врожаю

 У передчутті нового врожаю

Незабаром – початок нового ягідного сезону. Усі ми перебуваємо в очікуванні кращого врожаю, аніж торік, стабільних цін і більшого попиту на продукцію. Сподіваюся, що цього року не лише бузина стане «зіркою світового споживання», приносячи деяким гравцям ринку мільйонні прибутки.

Уже другий рік світова пандемія впливає на глобальний бізнес. Ягідна індустрія не є винятком. Та на відміну від багатьох інших для ягідного бізнесу пандемія стала потужним поштовхом до розвитку. Як потужне джерело вітамінів та антиоксидантів ягоди посіли чільне місце у піраміді суперфуду, споживання якого значно зросло у 2020 році.

Україна давно заявила про себе як про постачальника якісних ягід. Пандемія спричинила серйозні зміни у судноплавстві в усьому світі, зростання фрахтових зборів, зупинку портів і повітряного сполучення. Споживачі змушені були переглянути традиційні регіони постачань. І не випадково їхні погляди привернула до себе Україна.

Зовнішні обставини дають нам шанс стати серйозним гравцем світового ринку, вийшовши за рамки звичного експорту ягід до країн ЄС. А для цього нам треба добре розуміти тенденції попиту і знати, що відбувається на ягідних ринках наших конкурентів. У цій статті я сфокусуюся на двох основних культивованих ягодах України: суниці садовій і малині. А особливо на тому, що відбувається у наших конкурентів і які вигоди ми можемо отримати для розвитку нашого експорту.

Полуниця (суниця садова) – найпоширеніша і найбільш продавана (у кількісному еквіваленті) ягода в світі. Традиційним експортом для наших виробників полуниці у замороженому вигляді є країни Європи. Минулий рік був не найвдалішим для основних постачальників полуниці ЄС – Іспанії та Польщі. За деякими оцінками, через погані погодні умови і порушення логістичних ланцюжків, викликаних COVID-19, обсяги виробництва полуниці в Іспанії впали на 10–15%. Аналогічна ситуація склалася і в Польщі, де рівень внутрішнього виробництва полуниці становив 160 тисяч тонн у 2020 році, що на 10% менше від сезону-2019 (оцінка Польського статистичного управління).

Однак у 2021-му обидві країни планують повернути і, можливо, наростити обсяги як вирощуваної, так і експортованої полуниці: Польща планує наростити обсяг до 180–200 тисяч тонн; Іспанія, хоч і скоротила посівні площі на 2%, цього року прогнозує зібрати заплановані 400 тисяч тонн.

Італія та Франція збільшують посівні площі на 5–10%, але більша частина вирощуваної ягоди, як і раніше, споживається на внутрішньому ринку. І ця частка буде зростати за рахунок політики протекторату внутрішнього виробництва, що впроваджується цими країнами.

Ми також змушені зважати на Північну Африку (Марокко, Алжир, Єгипет). Єгипетська полуниця покриває зимовий європейський попит на свіжу ягоду. Заморожена ягода починає надходити на європейський ринок з усіх інших країн значно раніше – із січня, забираючи значну частину продажів у виробників тієї ж Іспанії. Єгипет експортує більше ніж 20 тисяч тонн полуниці. Але виробництво постійно зростає за рахунок збільшення площ посадки та врожаю. За прогнозами Міністерства сільського господарства і меліорації Єгипту, в цьому році заплановано збільшення експорту полуниці на 20%.

Куди ж продавати українським виробникам? Європа, як і раніше, є основним і великим ринком. Німеччина з населенням у 83 мільйони споживає щорічно 250–300 тисяч тонн полуниці. Але окремо хочу звернути увагу на Великобританію, де 95%(!) ягоди імпортується з континентальної Європи. Після вступу в силу Brexit країни досі не врегулювали процедуру перевірок харчових продуктів. Це час від часу викликає затримки товару на Британському кордоні. У зв’язку з цим роль України, яка має ЗВТ з Великобританією, виглядає більш ніж цікавою. Залишилася справа за малим: впровадити GlobalG.A.P., BRC і витримувати контракти за термінами, якістю та ціною.

Наступна ягода, яка принесла Україні славу ягідної країни, – малина. 2020 рік запам’ятався скороченням посівних площ, поганим урожаєм, дуже високим попитом і, як результат, ажіотажними цінами. З іншого боку, після кількох років невиправдано низьких цін закупівлі наші фермери заслужили справедливої плати за свою працю. На цьому ринку нашими конкурентами в Європі є Сербія і Польща. Як і ми, у 2020-му вони постраждали від негоди та неврожаю. Як і ми, вони стикаються з аналогічними проблемами нестачі кваліфікованих збирачів у сезон. І хоч нам ще далеко до обсягів виробництва цих країн (урожай Польщі сягнув 116 тисяч тонн у 2020 році, за даними USDA), Україну починають розглядати як постачальника малини в країни Північної Америки, Близького Сходу та Азії. Основна причина – бажання диверсифікувати регіони поставок після катастрофічних проблем у логістиці та локдаунів 2020 року.

Виходячи на глобальний ринок, треба знати глобальних гравців. Визнаними законодавцями малинного бізнесу є країни Латинської Америки (Мексика, Чилі і в перспективі – Перу). І нам є чому в них повчитися.

У Мексиці 99% вирощуваної малини надходить на ринок США. А ринок цієї ягоди у США – це близько 1,5 мільярда доларів на рік. Чилі, завдяки державній підтримці експорту, щорічно експортують більш як 30 тисяч тонн малини (понад 80% у замороженому вигляді). Країна рівномірно розділяє частки експорту між Канадою, Європою, Австралією та Азією, не створюючи торгових залежностей.

Перу – країна, яка за п’ять років з аутсайдера стала лідером з експорту лохини й поставила малину в топ-5 пріоритетів для розвитку агросектора. І найближчим часом заявить про себе.

Мені приємно зазначити, що торік до нас регулярно надходили запити на малину зі США, Канади, Великобританії, Саудівської Аравії, Катару та інших країн, які раніше наша продукція майже не цікавила. З деякими з них у нас підписані угоди про вільну торгівлю. Інші шукають надійні регіони для забезпечення своїх продовольчих програм.

Цей і багато інших чинників відкривають перед українськими компаніями величезні можливості виходу за межі Європи і розширення географії своїх поставок по всьому світу.

Алла ПОНОМАРЕНКО, керуючий партнер Alta Kraina

(постачальник і експортер концентрованих соків, замороженої та сублімованої ягоди)

ALTA KRAINA LLC

e-mail: gm@altakraina.com

Телю: +38 (050) 392-43-70

Тел./факс: +38 (048) 737-37-12

Більше матеріалів читайте у друкованому журналі «Ягідник».

Оформити передплату журналу «Ягідник» можна за телефонами:
+38 (0362) 60 88 21,
Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126
Анна Панкратенкова, тел. +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Лариса Товкач, тел.+38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Ірина Калюжна, тел.: +38 096 458 76 82, reklama.nti@ukr.net
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692
або надіслати заявку на e-mail: sad2017@ukr.net

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *