Ціни виростуть, а попит – ні: як експерти оцінюють цьогорічний сезон черешні

 Ціни виростуть, а попит – ні: як експерти оцінюють цьогорічний сезон черешні

Збирання ранніх сортів черешні вже йде в Узбекистані, Таджикистані і Туреччині. Стартував сезон черешні й у південних країнах ЄС: Іспанії, Італії та Греції.

Аналітики  EastFruit вже оцінюють перспективи розвитку ринку черешні з урахуванням потенційних змін у попиті та пропозиції внаслідок коронавірусу, низьких цін на нафту і заморозків.

Аналітики кажуть, що майже у всіх країнах Європи були проблеми з заморозками і морозами, які суттєво знизили потенціал виробництва черешні. Проблеми були і в країнах Центральної Азії, однак там, збиток був незначним, так як снігопади швидше допомогли врятувати урожай, ніж вплинули негативно.

Узбекистан  – найбільший виробник і експортер черешні в цьому році втратить від 15 до 20% врожаю черешні,  за попередніми оцінками . Ця країна входить в трійку світових лідерів за обсягом виробництва черешні, поступаючись лише Туреччині і США. Постраждають найбільше пізні сорти черешні, які експортуються, як правило, в червні. Тобто, це на руку Україні і Молдові, так як перетин по сезону буде меншим. До речі, незважаючи на зниження врожайності в Узбекистані, загальне виробництво може навіть і не зменшиться, тому що в плодоношення вступають нові черешневі сади. 

Іран  виробляє, за даними ФАО, близько 140 тис. тонн черешні в рік. Не виключено, що навіть більше. Однак офіційною статистикою світової торгівлі вдається зафіксувати лише малу частину іранського експорту – близько 5 тис. тонн. В цьому році не очікується будь-яких значних втрат врожаю черешні в Ірані, а значить, її пропозиція буде не меншою, ніж зазвичай.

Таджикистан і Киргизстан  – експортують черешню, переважно, в Росію. Збиток від заморозків в цих країнах був невеликий. Іншими словами, пропозиція черешні з цих країн, швидше за все, істотно не зміниться.

Молдова – також недорахується частини врожаю черешні. Тут заморозки пошкодили врожай дуже нерівномірно.  За попередніми оцінками, втрати складуть близько 30-40%, так як Молдова зазвичай експортує близько 8-10 тис. тонн черешні, при цьому, трейдери фруктів вважають, що частина цієї черешні – це реекспорт з Польщі та України, то, наймовірніше, доступних для експорту фруктів буде менше приблизно на 2-3 тис. тонн. При цьому очікується, що більше черешні з Молдови може бути експортовано в цьому році в країни ЄС.

Україна – в цьому році, швидше за все, втратить до 70% врожаю черешні. У деяких садах урожай черешні  втрачений практично повністю . Тобто говорити про якийсь системний експорті, найімовірніше, не доводиться. А ось імпорт цілком може виявитися рекордним в 2020 році, незважаючи на зниження доходів населення.

Польща –  також є значним регіональним експортером свіжої черешні. Однак і тут заморозки сильно знизили потенціал врожайності – в деяких регіонах навіть більше, ніж на 50%. В цілому по країні втрачено третину від потенційного виробництва. А значить, експорт може бути порівняно невеликим.

Туреччина  – це найбільший виробник черешні нашого регіону, що експортує щорічно до 80 тис. тонн свіжої черешні. Цього року сезон тут почався в середині квітня, і перші партії черешні вже були відправлені на експорт. На відміну від інших країн регіону, Туреччина не мала ніяких проблем з заморозками, тому цілком може отримати рекордний урожай черешні і скористатися неврожаєм цих кісточкових фруктів в інших регіонах.

Сербія  – за різними оцінками втратила до 30-40% врожаю черешні внаслідок тих же заморозків, які пошкодили сади в Італії в кінці березня-початку квітня. Якщо не враховувати обсяги реекспортних фруктів, то щорічно Сербія продає на експорт близько 3 тис. тонн власної черешні, переважно на ринок Російської Федерації. Можливо, в цьому році обсяг експорту знизиться, при цьому, сербам буде вигідніше продавати черешню в ЄС, тому їх експорт в країни ЄС може вирости. 

В Італії  заморозки, за попередніми оцінками, знизять урожай черешні на 30-40%. Особливо сильно постраждали ранні сорти. При цьому Італія є нетто-імпортером черешні (імпорт досягає 8-11 тис. тонн, а експорт – близько 5-10 тис. тонн), так що, теоретично, імпорт черешні в цю країну може бути на рівні торішнього або трохи нижче, якщо , звичайно, попит не знизиться ще більше, ніж виробництво.

В Іспанії  виробники черешні уникли істотних втрат від заморозків. Щорічно країна експортує більше 30 тис. тонн черешні. Очікується, що в цьому сезоні, експорт може залишитися на такому ж рівні, якщо вдасться зібрати весь урожай, враховуючи проблеми з робочою силою, і якщо не буде проблем з попитом в країнах, куди черешня зазвичай експортується. 

Греція,  яка експортує до 20 тис. Тонн черешні в рік, схоже, уникла істотних втрат цих фруктів від заморозків. Тому пропозиція черешні з Греції в 2020 році, швидше за все, істотно не зміниться.

Що стосується попиту, то у країнах Євросоюзу він впаде. При цьому зниження доходів населення матиме мінімальний вплив на цей показник, так як черешня більшості жителів буде як і раніше доступною за ціною. А от зниження кількості туристів надасть вирішальний вплив на попит. Тому, не виключено, що і тут падіння попиту буде перевищувати втрати від заморозків. А значить, постачальникам не вдасться продати черешню дорожче і в цьому напрямку. Зауважимо, Близький Схід навряд чи допоможе врятувати становище, так як попит на черешню там теж різко знизиться.

Сезон черешні, незважаючи на втрати від заморозків, швидше за все не обіцяє високий попит і високі ціни. Майже напевно головні країни-експортери зіштовхнуться з серйозними логістичними проблемами і необхідністю пошуку нових каналів збуту. При цьому відсутність тематичних плодоовочевих виставок, торгових форумів, конференцій і можливості поїхати на зустрічі з клієнтами, сильно обмежить можливості пошуку нових покупців і ще більше погіршить проблему збуту.

Загальні втрати експортерів черешні цього року можуть скласти від $ 700 до $ 900 млн. Приблизно настільки знизиться світова торгівля черешнею. А ось у переробників в цьому році, ймовірно, не буде відбою від бажаючих реалізувати черешню для виробництва соків і концентратів, і вартість сировини може виявитися досить прийнятною.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *