Суничний бізнес в умовах війни: досвід ягідного кластеру «АгроВесна»

 Суничний бізнес в умовах війни: досвід ягідного кластеру «АгроВесна»

Суниця садова – найпопулярніша культура на українському ринку, попит на яку тримається навіть у період воєнного стану. Це доводить досвід ягідного кластеру «АгроВесна», у якому на другому місці за площею насаджень перебуває саме суниця садова, яку реалізують у різних регіонах України. Детальніше про те, як вести суничний бізнес в умовах воєнного стану, як не втратити своїх споживачів та бути конкурентним на ринку, долаючи перешкоди, ми поговорили з виконавчим директором підприємства Євгеном ПИЛИПОНЧИКОМ.

Ягідний кластер «АгроВесна» функціонує у форматі кооперативу та об’єднує близько 18 суб’єктів господарювання. Загальна площа насаджень становить близько 500 гектарів, на яких вирощують суницю садову, лохину, смородину, порічку, ожину.

ДОСВІД РОБОТИ В УМОВАХ ВІЙНИ: НОВІ ВИКЛИКИ ТА СИТУАЦІЯ НА РИНКУ

Насадження ягідного кластеру «АгроВесна» розташовані неподалік від Києва – вздовж траси Київ – Чоп. Ще зовсім нещодавно там було «гаряче» – літали ворожі ракети, які нищили все на своєму шляху. Не оминула біда й підприємство «АгроВесна». Тут потрібно буде зносити їдальню й будувати заново, адже будівля сильно пошкоджена. Є вирви від розривів снарядів у полі. Також вибухи серйозно пошкодили техніку, проте її оперативно відремонтували, адже потрібно було починати весняно-польові роботи.

– Ми не мали змоги працювати впродовж 2 місяців, коли в нашій місцевості відбувалися активні бойові дії. Вийшли в поле із запізненням – 11 квітня. Тому думали, що цей сезон ми втратимо, проте це не так, – розповідає Євген Пилипончик.

Загалом, за словами директора підприємства, цьогоріч суничний сезон складніший, ніж зазвичай. Зокрема, собівартість ягід у цьому сезоні значно зросла, якщо порівнювати з минулим роком. На собівартість вплинуло кілька факторів, серед яких – збільшення логістичних витрат, подорожчання тари, добрив, засобів захисту рослин тощо.

– Багато підприємств, із якими ми працювали, або частково пошкоджені, або перемістили свої виробничі потужності у західні області України. Замовлений товар доводилось чекати 2–3 тижні замість 1–2 днів, – ділиться директор ягідного кластеру.

Враховуючи складні умови, попит на суницю садову цьогоріч, за словами Євгена Пилипончика, знизився. Херсонської суниці на ринку не було взагалі. Але й знизився рівень споживання ягід, у тому числі суниці садової. Адже основні споживачі цієї продукції, жінки та діти, або виїхали за кордон, або належать до категорії внутрішньо переміщених осіб. Купівельна спроможність людей також значно знизилася. Проте не все так критично. Середня ціна на суницю садову, за словами Євгена Пилипончика, не була дуже висока, і за рівнем продажу ця ягода обігнала лохину.

Фішка ягідного кластеру «АгроВесна» – свіжа ягода в асортименті. Тут не практикують переробку чи заморожування суниці садової, а відправляють її саме на свіжий ринок. Тому стараються, щоб весь ягідний асортимент був високої якості, транспортабельним, солодким та красивим.

– Зібраний урожай ми продаємо дистриб’юторам, які продають суницю на свіжому ринку. Також постачаємо ягоди в супермаркети. Так, цього року наша суниця знаходить своїх споживачів в основному у Київській, Львівській, Одеській та Житомирській областях. У Харківській, Запорізькій областях цьогоріч беруть значно менше ягід. Тому географія збуту трішки зменшилася, хоча минулого року постачали урожай майже у всі регіони України, – розповідає Євген Пилипончик.

З експортом суниці, за словами Євгена Пилипончика, ситуація складна. Як розповідає директор підприємства, українська суниця недостатньо транспортабельна. Зазвичай зібрана ягода перебуває в дорозі у Європу приблизно 2–3 дні. Якщо ж урахувати нинішню ситуацію на кордоні, то цей час збільшиться майже вдвічі. За цей період якість суниці погіршиться, і вона точно не зацікавить європейських споживачів, зауважує Євген Пилипончик.

– Я вважаю, що із суницею нас не чекають у Європі. Адже там багато виробників, які вирощують набагато якіснішу ягоду, ніж наша. Якщо ви знайомі з якістю європейської ягоди, то могли помітити, що вона жорсткіша, а тому більш транспортабельна. З лохиною простіше, вона не так псується під час перевезення, на противагу суниці. Тому ми не експортуємо, а працюємо на внутрішній ринок, – розповідає директор ягідного кластеру.

Транспортабельність ягоди, за словами Євгена Пилипончика, насамперед залежить від сорту, а також від умов вирощування та агротехніки. Виробники можуть використовувати спеціалізовані препарати, які підвищують рівень транспортабельності ягід.

– Щоб суниця була справді хорошої якості, треба проводити цілий комплекс робіт. У Європі дуже поширене вирощування суниці в тунелях. У такому разі умови навколишнього середовища не впливають на якість ягід. Йдеться про перепад температур вдень і вночі, а також періоди дощів, надто великої спеки тощо. Ці всі фактори негативно впливають на якість ягід загалом та на їхню транспортабельність зокрема. Проте зараз ми не маємо можливості вирощувати суницю в теплицях. Це економічно недоцільно для нашого ягідного кластеру, зважаючи на фінансові затрати у спорудження теплиць та військовий стан в Україні, – зауважує Євген Пилипончик.

Щодо запитів клієнтів, то вони, за словами директора, не змінилися: люди надають перевагу плодам кращої якості. І вимоги до якості збільшуються з кожним роком.

– Якщо порівняти із 2016 роком, коли ми тільки починали працювати, то запити споживачів дуже змінилися. Ми сортуємо свою ягоду на 4 категорії. До 1 категорії належить велика ягода, до 2 – середня, до 3 – дрібна, до 4 – нестандартна (пошкоджена). Якщо 5–6 років тому до 4 категорії потрапляла ягода дуже поганої якості, то зараз туди належить досить презентабельна ягода з деякими нюансами. Вимоги до продукції ростуть щороку. У супермаркети просто так не завезеш ягоду, є своя специфіка прийому. Продукцію можуть і повернути, якщо вона не відповідає вимогам. Та ж ситуація на ринках: люди купують ягоди хорошої якості, – розповідає Євген Пилипончик.

ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ У ЯГІДНОМУ КЛАСТЕРІ «АГРОВЕСНА»

Цього року у ягідному кластері «АгроВесна» зменшили площу насаджень, а також сортимент суниці садової. Насамперед, це зумовлено тим, що минулого року було перенасичення ринку суницею. Тому керівництво підприємства вирішило скоротити насадження, щоб вирівняти ситуацію в цьому році.

– Минулого року ми вирощували 3 сорти. У цьому році лишили всього один – Мурано. Це теж вимога ринку. Людина купує очима. Її цікавить красива блискуча ягода, солодка на смак. Тому ми вирішили не вирощувати кислі сорти, з темними невеликими ягодами, – ділиться Євген Пилипончик.

У ягідному кластері «АгроВесна» суницю садову вирощують під плівкою. Навесні під плівкою ґрунт швидше прогрівається і, відповідно, всі процеси і період вегетації настають раніше. Проте цього року особлива ситуація. Оскільки весняно-польові роботи почалися на місяць пізніше, то урожайність, яку на підприємстві запланували ще взимку, була під сумнівом. Але, за словами Євгена Пилипончика, за червень зібрали майже такий урожай, як минулого року.

– Через значне подорожчання, добрив та засобів захисту, а також логістики, довелося скоригувати карту живлення та захисту суниці. Ми були змушені шукати шляхи оптимізації витрат. Від чогось відмовилися, щось додали. Минулого року було практично 20 га суниці, а цього року – 12,5 га. Але водночас ми витрачаємо більше коштів на засоби захисту, ніж минулого року. Ми намагаємося працювати з оригінальними препаратами від відомих виробників. Ми готові платити дорожче, але мати оригінальний препарат з високою ефективністю, – ділиться Євген Пилипончик.

Також у ягідному кластері «АгроВесна» скоригували систему живлення насаджень суниці садової. Зокрема, минулого року тут використовували комплексні добрива – азот, фосфор, калій в одній гранулі. Цього року вирішили компонувати й купувати кожен елемент окремо. Це дешевше, що, відповідно, впливає на собівартість ягід.

– Ми не можемо сягнути вище, ніж та ціна, яку диктує ринок. Інакше нашу ягоду не будуть купувати. Тому ми постійно повинні оптимізовувати свої витрати. Ми не обмежуємо добрива та засоби захисту в кількості. Скільки потрібно, стільки і вносимо. Але оскільки ми їх вносимо простими добривами, а не складними, то це обходиться дешевше, – зауважує директор підприємства.

Шкідники та хвороби цього року, за словами Євгена Пилипончика, стандартні – трипс, кліщ, на початку весни доводилося працювати з оленкою волохатою. Загалом, як стверджує директор ягідного кластеру, цей рік кращий за погодними умовами, ніж минулий, коли були гради, буревії. Відповідно, якість ягоди краща, менше некондиційної суниці, пошкодженої.

– Єдина проблема, з якою не доводилося боротися цього сезону – працівники. Їх цьогоріч достатньо. Частина людей втратила роботу, частина не поїхала в Польщу на сезонні роботи. Як буде надалі – прогнозувати важко. Проте маємо надію, що все буде добре. Суниця садова – перспективна ягода, яка не втрачає позицій на ринку. Напевно, так склалося ментально, що суниця садова – улюблена ягода українців. Що раніше закінчиться війна, то швидше стабілізується ринок суниці. Тому працюємо з вірою у швидшу перемогу, – підсумовує Євген Пилипончик.

Контакти: «АгроВесна», 65-й км траси Київ-Житомир, (067) 233-32-00

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Ягідник» № 3 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2022 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник» і «Садівництво і Виноградарство. Т.І.»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Все буде Україна!

Журнал «Ягідник»

Останні статті