“Шацькі озера зміліли не через лохину”, – думка експерта

 “Шацькі озера зміліли не через лохину”, – думка експерта

Комерційні плантації лохини перетворять Україну на пустелю… Такі публікації почали останнім часом з‘являтися в стрічці новин Фейсбуку з численними репостами і коментарями диванних екологів та інших борців з будь-ким, хто хоча б щось намагається робити у цій країні для розвитку підприємництва, створення робочих місць чи збільшення експорту. Про це пише Олег Босий, керуючий партнер ТОВ “ФруТек” на сайті компанії.

“Як приклад, автори публікацій наводили різке падіння рівня води у Шацьких озерах (іноді ілюструючи це жахливими світлинами порепаної глини з якихось Африканських країн, ну і, звичайно ж, звинувачували в цьому підприємства, які закладали неподалік насадження чорниці (лохини) садової та ще й, при цьому, отримували на це субсидії з бюджету.

Чому не міліють озера в судній Польщі (де площі цієї культури в десятки разів більші) чи ще до цих пір не висохли Великі озера штату Мічиган (де чорницю на величезних площах культивують вже більше століття) наші “спеціалісти-екологи” не пояснюють…”, – заявив Олег Босий.

Що стосується негативного впливу насаджень чорниці (лохини) високорослої на водний баланс Шацьких озер – в дійсності все зовсім навпаки, каже Олег Босий

Адже:

  1. Плантації чорниці (лохини) на Волині досить часто закладають на меліорованих землях, багато з яких багато років не використовувались та заросли лісом, який, перед висаджуванням доводиться розкорчовувати;
  2. Лісова рослинність (особливо така, де переважають верба, тополя чи хвойні породи) негативно впливає на водний баланс, тому, що:

– від 10 до 25% опадів затримується кроною широколистих порід і відразу випаровується в атмосферу (так звана інтерсепція), для хвойних порід втрата вологи на інтерсепцію складає від 25 до 45% (тобто, значна частина опадів не досягає поверхні грунту та не поповнює запаси грунтових вод);

– ліс щороку використовує близько 5000 м3/га води на транспірацію (випаровування вологи поверхнею листка), в жаркий літній день кожне дерево дістає з грунту і випаровує в атмосферу від 500 до 2000 л води;

– використання води деревами залежить від їх віку і порід, погодних умов сезону. При цьому показник евапотранспірації дерев значно вищий, ніж у ягідного насадження (адже площа листової поверхні лісу в рази більша, ніж площа листя кущових ягідників). До того ж, інтенсивність випаровування вологи лісом практично не залежить від кількості опадів – потужна коренева система дозволяє їм діставати воду з глибоких шарів грунту.

  1. Плантації чорниці (лохини) закладаються з використанням синтетичного чи органічного мульчувального матеріалу, таке мульчування суттєво знижує непродуктивні втрати вологи (випаровування з поверхні грунту);
  2. Сучасна система краплинного зрошення, яку встановлюють практично всі професійні виробники, дозволяє економно та раціонально використовувати воду.
  3. При правильному режимі лише 20-30% поливної води проникає в глибокі шари грунту, нижче залягання кореневої системи рослин (інфільтрується), проте, в дійсності, ця волога не втрачається, а поповнює рівень грунтових вод (напр. потрапляє в меліоративні канали, звідки вона може бути використана для зрошення повторно);
  4. Міжряддя (при схемі посадки 3,00 х 1,00 м їх площа займає 40-50 % насадження) засіваються сумішшю злакових трав. Такий газон, при умові його регулярного підкошування, практично всю воду, яка поступає у вигляді опадів, пропускає у грунт, а невелика площа листової поверхні забезпечує низький рівень втрат вологи на транспірацію;
  5. Стандартні технології вирощування передбачають висаджування 3000-4000 кущів чорниці (лохини) на гектар, навіть у дорослому віці, досягнувши висоти 1,5-2 м, ці рослини використовуватимуть на транспірацію значно менше вологи в порівнянні з лісовою рослинністю;
  6. Фактичне вилучення води з агробіоценозу з урожаєм (для 5-6-річної плантації у повному плодоношенні) складає лише 10-15 м3/га.

“Якщо припустити, що на полив 100-гектарної молодої плантації чорниці використовували б виключно озеро Світязь (площа якого складає 27,5 км3), то рівень води у підсумку знизився б лише на 6 мм (для порівняння: якби поле, де була висаджена чорниця, залишалось залісненим – рівень води в озері опустився б на 18-20 мм)”, – додає Олег Босий.

Журнал «Ягідник»

Останні статті