Селекція чорної смородини в Шотландії

Шотландія – одна з країн, де активно розвивається селекція смородини. До 1990 року всі роботи зі створення сортів фінансувалися державою, зараз роботи ведуться від імені приватної компанії, що займається переробкою чорної смородини, – GlaxoSmithKline. У Шотландському науково-дослідному інституті рослинництва (SCRI) було створено багато сортів: Бен Конан, Бен Сарек, Бен Трон, Бен Адлер, Бен Тірран, Ben Gairn, Бен Хоп тощо, йдеться у матеріалі на сайті компанії «Батьків сад».

Бен-Ломонд – перший відомий сорт чорної смородини з інституту Jamesa Huttona. Був отриманий в 1974 році і відкрив на ринку лінію сортів з групи Бен, на частку яких припадає 99% урожаю чорної смородини у Великобританії та 50% в глобальному світовому масштабі на плантаціях. Мета інституту – створення нових сортів для переробки, а також сортів для десертного ринку.

До 2004 р на рахунку шотландського інституту було шість нових сортів, серед яких і Бен Адлер. У 2009 р. число їх збільшилося до десяти, а найбільший інтерес являє сорт Бен Хоп, який до цих пір користується великим попитом. Фахівці зазначають, що зараз про успіх нового сорту, як правило, в кінцевому рахунку, вирішує споживач, а не виробник. Десятки сортів, які вирощувалися впродовж минулих десятиліть, були схильні до хвороб і охоче заселялися шкідниками, тому виробники відмовляються від цих сортів і очікують натомість такі сорти, які були б стійкі до хвороб і шкідників і давали при цьому щедрий і регулярний урожай. У селекції чорної смородини роботи зосереджені в основному на розмірі ягід, кольорі соку, вмісту антоціанів і вітаміну С, низькому рівні кислоти і високим вмістом цукру, стійкістю до морозу і весняних заморозків, простоті захисту, толерантністю до шкідників і врожайністю не менше 6 т/га. Основною проблемою в останні роки стало глобальне потепління, в результаті чого деякі з сортів не встигають пройти період охолодження взимку. Вибираючи нові сорти потрібно також брати до уваги цей аспект — періоду охолодження, який для нових сортів не повинен перевищувати 2000 годин при температурі нижче 7,2 ° С. Всі сорти оцінювалися за вмістом екстракту (Brix), антоціанів, вітаміну С (> 140 мг/100 мл) та кислотності. У випадку сортів з призначенням на десертний ринок, також важливі: смак, текстура, запах, великий розмір і вага ягід. Десертний фруктовий ринок зацікавлений у великих ягодах, переробна промисловість воліє ягоду середнього розміру. Смак плодів, хоча це найважливіший критерій для оцінки сорту, є відносним поняттям, оскільки свіжі ягоди часто мають зовсім інший смак, ніж після переробки. Смачна ягода іноді не відповідає параметрам, необхідним для переробки. Важливо, щоб сорт щороку мав врожайність на високому рівні, був стійкий до захворювань і мало пошкоджувався шкідниками. Тоді захист такого сорту буде дешевшим, що дозволить поліпшити рентабельність вирощування.

Читайте також: Доступна програма конференції «Ягідництво і переробка в умовах воєнного стану: вчимося перемагати!»

Окрім того, на ринку присутня і низка інших шотландських сортів. Зокрема, Бен Старав, який характеризується регулярною та високою врожайністю (близько 10 т/га), середнім розміром ягоди з високим вмістом антоціанів в соку.

Бен Клібрек має середню врожайність 10,2 т/га, середнього розміру ягоду, а також значну кількість антоціанів і вітаміну С в соку. Крім того, плоди цього сорту підходять для заморожування (надалі цей сорт може замінити сорт Бан Тірран, бо також дозріває в кінці сезону). Хоча сорт Бен Клібрек і не є стійким до шкідників смородини, для виробників можуть бути корисні інші його особливості.

Бен Лаєр більш урожайний, ніж сорт Бен Ломонд, більш стійким до холодної погоди і менш уражується шкідниками (плоди містять багато антоціанів і вітаміну С).

Бен Фінлей — є одним з останніх творінь, вже зареєстрований у ЄС, стійкий до брунькового кліща, ранньо-середнього терміну дозрівання, з соком, багатим на антоціани і вітамін С (>240 мг/100 мл).

Читайте також: Під час ягідної конференції 16 лютого збиратимуть кошти для ЗСУ