Реалії ягідного бізнесу, або «Холодний душ» для початківців

 Реалії ягідного бізнесу, або «Холодний душ» для початківців

Ірина БАРЗО

Недалеко від Києва, вздовж траси Київ – Чоп, розташувалося господарство під назвою «Агровесна», засноване ще у 2011 році. За 9 років наполегливої праці та завдяки прагненню колективу компанії вдалося досягнути бажаного результату: нині це чи не єдиний кластер ягідного напрямку в Україні. Кластер «Агровесна» спеціалізується на виробництві свіжої ягоди, вирощеної в кооперації виробниками на території кластера, проводить охолодження, фасування, пакування та реалізує вирощену продукцію у свіжому вигляді, а також самостійно заморожує ягоду згідно з вимогами та стандартами.

Головний агроном з виробництва кластера «Агровесна» Євген ПИЛИПОНЧИК наголошує, що «у виробництві немає неважливих деталей, кожна дрібниця впливає на кінцевий результат, а наше завдання – виростити запланований обсяг якісної ягоди відповідних параметрів».

Учасники кластера спільно обробляють 500 га землі, понад 200 га з яких засаджено ягідними культурами, якими займаються 18 виробників. Йдеться, передусім, про суницю садову та альпійську, лохину, малину, смородину, порічку та ожину. Та культура №1 за валовим збором – суниця садова, висаджена на 60 га поля. За площею немає рівних лохині, для якої відведено 98 га, а малина росте на 27 га. У сезоні 2019 року валовий збір ягоди становив 1000 т, а у сезоні-2020 у кластері планують зібрати понад 1500 т.

Досягати найвищих результатів за врожайністю та якістю, переконалися ягідівники кластера «Агровесна», реально, якщо дотримуватися технології вирощування культур. Складові успіху – це вибір ділянки (поля), якісний обробіток ґрунту, продуктивні сорти, ефективний захист та удобрення, а також своєчасний збір та охолодження.

Важливо, щоб ягода була вчасно зібрана та охолоджена, не перестигала (особливо це стосується м’якої ягоди – суниці та малини). Зірваний урожай не повинен перебувати на полі більше 1,5-2 год. Відразу на полі під час збору працівники сортують ягоди за категоріями, формують партії у євротару, завантажують у рефрежиратор і транспортують до холодильника, де вони охолоджуються до відповідної температури. Після цього готовий до транспортування товар відправляється на реалізацію.


Ліворуч – заморожена ягода кластера «Агровесна», праворуч – заморожена ягода пакувальника, придбана в мережі супермаркету

Керівник проєкту «Кластер «Агровесна» Олександр ТКАЧУК розповідає:

– Ми себе позиціонуємо як виробник №1 в Україні за асортиментом, обсягами та якістю свіжої ягоди ремонтантних сортів. Кластер «Агровесна» виробляє, пакує, фасує і заморожує ягоди. Працюючи з нами, покупець оминає купу посередників і гарантовано отримує товар найкращої якості.

Виробник наполегливо дбає про правильне здійсненням необхідних технологічних операцій. Отримання належної якості досягається завдяки перевіркам і контролю з боку низки спеціалістів. Так, ягоду, вирощену в агрокластері, перевіряють на 5 столах агроном, консультант, власник, завідувач холодильника та органи сертифікаційної служби. Налагоджена упродовж років робота щодо якості продукції має відповідний результат: «Агровесна» – це беззаперечний лідер за якістю ягоди в Україні.

Директор ТОВ «Агровесна-Маркет» Євген ЄФІМОВ наголошує, що якість товару напряму залежить від того, яким буде його шлях після збирання:

– Ми працюємо над покращенням процесів не лише в полі. Розуміємо значення всіх процесів передпродажної підготовки. Так, у 2019 році на території кластера «Агровесна» побудували новий потужний холодильник для охолодження та підготовки свіжої ягоди до реалізації, а також заморожування, пакування та фасування.

Оператор холодильника – ТОВ «Агровесна-Маркет», яке надає повний спектр послуг: від приймання ягоди з поля – до реалізації та повного розрахунку за продукцію. Ця не менш важлива складова, ніж саме виробництво, у кластері повністю відпрацьована згідно з вимогами та забезпечує збереження всіх параметрів ягоди, що надійшла з поля.

Олександр Ткачук розповідає про ринки збуту та роботу з мережами:

– Виробник – це маленька рибка, на яку з самого початку свого шляху у виробництві «полюють» постачальники садивного матеріалу, а згодом – постачальники необхідних засобів виробництва. Але, як виявляється, створення всіх необхідних умов (побудова інфраструктури, складських приміщень, пунктів доробки та переробки, закупівля техніки, пошук людей, закладення плантації та вирощення врожаю) – це ще навіть не половина пройденого шляху. Оскільки найважче, як потім виявляється, – продати свій товар за справедливими цінами і без втрат. Найбільша рибка в цьому харчовому ланцюжку – це мережі супермаркетів, перекупи та посередницькі компанії.

Наша робота з мережами наразі виглядає так: по-перше, це велика конкуренція з дешевою та неякісною продукцією, а по-друге, у більшості випадків ми спілкуємося з менеджерами – представниками тієї чи іншої мережі, які абсолютно ніяк не проявляють зацікавленості у придбанні якісного товару для свого споживача.

Передусім, їх цікавить низька дешева ціна (як правило, нижча за собівартість виробництва). Їм просто легше працювати з посередниками, вони хитріші, більш гнучкі в спілкуванні, ніж виробники. Менеджери мереж уявляють себе з «німбом» над головою і їх абсолютно не цікавить, що в результаті отримує клієнт їхньої мережі в красивій упаковці ще й за великі гроші. Для них головне – це маржа мережі, яка інколи сягає 100-200%.

На жаль, у торговельних мережах якісній продукції доводиться конкурувати з дешевою та неякісною, і в цьому протистоянні не завжди перемагає кращий зразок. Наприклад, наприкінці грудня минулого року, придбавши в одній із відомих мереж заморожену ягоду у привабливій упаковці, представники кластера провели експеримент.

– Куплена ягода надійшла в мережу від відомого пакувальника (по- середника, не виробника), котрий закупив її у компанії, що спеціалізується на заморожуванні, а та надала послуги ще одному посереднику, який через ряд причин не продав цю ягоду на свіжому ринку. Тобто після того, як суниця втратила свої властивості та вигляд, її заморозили методом статичної заморозки! Уявляєте, скільки посередників?! Порівнявши якість цієї ягоди після розмороження та ягоди власних виробництва і заморозки, ми сфотографували результат. Наш експеримент – яскравий приклад того, що робота менеджерів мереж незадовільна, через що кінцевий споживач купує неякісний продукт у привабливій упаковці, та ще й втридорога. Неякісний продукт «заморожена ягода» за своєю консистенцією нагадує вату, в якій абсолютно відсутні смакові ознаки ягоди та її корисні властивості, тому споживач розчаровується і більше не купує такий продукт у мережі. Втрачають всі – і мережа, і виробник. Тому споживач улітку самостійно в домашньому холодильнику заморожує ягоди для власних потреб.

І це ще не все… Підписання контракту з мережами затягується на 3, а то й на 6 місяців, проте це не гарантує справедливої ціни та 100% збуту запланованого обсягу. До того ж оплата за продукцію з відтермінуванням розрахунку в 14 днів затягується ще на 2-3 місяці.

– Робота з посередниками в кращому випадку дає можливість вийти на ціну, яка ледь покриває собівартість продукції.

Усі ці умови, кажуть в «Агровесні», не сприяють розвитку ягідної галузі. Навпаки, такі труднощі та проблеми зазвичай за декілька сезонів призводять до гарантованого банкрутства виробника ягоди. За власною статистикою, на м’якій ягоді (малина, суниця) 90% фермерів банкрутують за 2-3 роки, а на твердій (смородина, порічка) – за 3-5 років. Щодо лохини – цікаве ще попереду.

Олександр Ткачук розповідає про підтримку українського виробника з боку держави:

– Компенсації від держави, введені за минулі роки, – це недієвий стимул розвитку ягідної сфери, оскільки державна підтримка не націлена на розвиток галузі. На мою думку, більш дієвим та прозорим було б введення відшкодувань на закупівлю техніки, будівництво холодильників та інших об’єктів інфраструктури для підприємств, які відпрацювали не менше 3 років. А також дуже важливою та корисною була б допомога від держави для введення спрощеної системи отримання необхідних дозволів і документів на побудову інфраструктури з нуля. Так, наприклад, отримання всіх документів на дозвіл проведення електроенергії за звичайною схемою (без хабарів) триває від 2 до 3 років.

Реалії галузі: поради початківцям

Керівник проєкту «Кластер «Агровесна» Олександр ТКАЧУК:

Наші поради молодому інвестору – виробнику початківцю. Перш ніж вирішити розпочати ягідний бізнес, необхідно чітко для себе усвідомити, що нині ягідне виробництво в Україні – це не бізнес, а хобі. Тому будівельники, спеціалісти ІТ-сфери, а також інвестори з інших галузей, займайтеся тією сферою, в якій вам вдалося досягнути успіху, заробити гроші та розвиватися. Не потрібно інвестувати у невідому для вас галузь – ягідництво. Тут ви грошей не заробите. Тому що ягідництво тримається або завдяки зусиллям невеликого об’єднання професіоналів, які достеменно володіють практичними навиками та знаннями, або крупного виробника, потужності якого працюють для власної переробки.

Що потрібно знати та з чого починати

1. Запастися важливою та необхідною інформацією «з перших вуст» від виробника – лідера в ягідництві.

2. Знайти справжнього, нейтрального, відповідального та добросовісного консультанта з позитивним практичним досвідом. Це дуже важливо, оскільки, як в галузі нерухомості є «чорні ріелтори», так і в ягідництві є «чорні консультанти», які допоможуть вам швидко та гарантовано збанкрутувати.

3. З допомогою практиків-консультантів розробити детальний, чіткий, зрозумілий фінансовий план. Якщо, наприклад, він передбачатиме розмір ваших вкладень в межах 2-3 млн грн, то у вас має бути в запасі вдвічі більше від прорахованого за планом. Така сувора реальність супроводжує нашу діяльність через те, що неможливо прорахувати абсолютно всі ризики та фактори, на які в процесі ми ніяк не можемо вплинути. А ще постійні витрати на похідні інфраструктури – це бездонна прірва. Тому задля того, аби діяльність вашого виробництва не перервалася зненацька, необхідно мати фінансову міцність (подушку) в період інвестування.

4. Повернувшись до ризиків і факторів, на які ніяк не можна вплинути, крім погодних сюрпризів, зверніть особливу увагу на такі моменти:

– з одного боку, в Україні відсутні якісні трудові ресурси, в нашій сфері працюють різноробочі, більше ніж 50% з яких – лежні, дармоїди, алкоголіки тощо. Найкращі фахівці виїхали на заробітки до Європи. Тому забезпечити себе необхідними трудовими ресурсами повною мірою вам не вдасться;

– з іншого боку, враховуйте низьку купівельну спроможність українського населення. Через брак коштів не кожен може собі дозволити десерт у вигляді свіжої смачної ягоди, більшість грошей українці витрачають на хліб, крупи та інколи м’ясо.

5. Також необхідно для себе чітко зрозуміти, хто ви в цьому харчовому ланцюгу та діяти згідно з визначеною позицією.

6. Необхідно усвідомлювати, що один виробник у сучасних ринкових умовах – у полі зовсім не воїн. Тому потрібно кооперуватися задля можливості формування певного обсягу, асортименту та подальшої реалізації продукції. Проте всім відомо, що 2 гетьмани – це 3 булави, тому наразі такі об’єднання, якщо і працюють то, на жаль, недовго. Ми, українці, ще не готові до кооперації як, приміром, європейці. Для нас краще банкрутство, ніж об’єднання.

7. Якщо вирощування ягоди – це наука, яку можна осилити через певний час, то продаж будь-якої продукції – це талант, якому навчитися практично неможливо. Тому якщо ви не готові самі реалізовувати свою продукцію та не маєте навиків і розуміння, як працює ця сфера, не розраховуйте на те, що коли ви виростите ягоду, у вас будуть стояти черги з охочих її купити.

8. Будьте реалістами. Не вірте статтям з інтернету, в яких написано, що ягідництво – це легкий та швидкий прибуток. Ці статті написані на замовлення виробників похідних засобів виробництва та садивного матеріалу, вони спрямовані на те, що, загорівшись бажанням займатися цією справою, ви прийдете до них та залишите всі свої попередньо зароблені (або й гірше – взяті в кредит) гроші.

9. Представники засобів масової інформації (газети, журнали, телебачення), відвідуючи діючі господарства, зазвичай просять позитивну картинку та гарне оптимістичне інтерв’ю. Тому зазвичай все, що ми бачимо про цю сферу, – це лише одна, красива сторона, а що там, за «лаштунками», як правило, ніхто не показує (крім, хіба що, «Ягідника»).

Про всі ці «підводні камені» ягідного виробництва, кажуть працівники різних структурних підрозділів кластера, можна говорити безкінечно, але якщо комусь справді цікаво детально розібратися та зрозуміти суть такого виробництва, тут готові поділитися власним досвідом.

– Якщо ви маєте комерційний хист, фінансовий запас міцності та готові вистояти всі негаразди та перепони, щоб стати справжнім професіоналом у цій справі, тоді ЛАСКАВО ПРОСИМО до лави виробників ягідної продукції, – запевняють у кластері «Агровесна».

Решту статтей ви можете прочитати на сторінках журналу «Ягідник».

Придбати журнал ви можете як паперовому варіанті, так і в електронному.

Охочі отримувати журнал увесь рік можуть оформити передплату. Ви можете звернутися:

• за тел. +38 096 491 66 92, +38 068 513 31 87;

• через e-mail nti.sad@gmail.com, sad2017@ukr.net.

З вами зв’яжеться менеджер проекту і оформить замовлення.

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *