Кизил звичайний (Cornus Mas l.) в Україні – цінна харчова і лікарська рослина

 Кизил звичайний (Cornus Mas l.) в Україні – цінна харчова і лікарська рослина

Кизил, або дерен справжній, чоловічий (Cornus mas L.) належить до родини кизилових (Cornaceae Bercht. Et J. Presl). Народні українські назви цієї рослини – дерен, деренка, дрінкове дерево.

Кизил – дуже давня культурна рослина, в Україні як культура відома з часів Київської Русі. Розвиток садівництва на Русі був пов’язаний зі славнозвісними монастирями, особливо Видубецьким, Межигірським, Києво-Печерською лаврою, саме тут було введено в культуру багато рослин, у тому числі й кизил.

Культура кизилу в Україні прадавня. Відомий ботанік З.В. Янушевич зазначає, що дикорослі плодові рослини використовували ще в неоліті, серед них чільне місце займав кизил. У процесі культивування і багатовікової народної селекції було створено цікаві сорти, які подекуди й досі збереглися.

Кизил культивують у багатьох європейських країнах, проте спеціальних його плантацій немає. В аматорському садівництві його широко вирощують в Італії, Франції, Польщі, Чехії, Словаччині, Іспанії й, особливо, Болгарії.

У культурі кизил мало розповсюджений. Пояснюється це тим, що за традицією люди збирають кизил у природних популяціях. Ще одна причина – не було досліджено біологію та агротехніку культивування, і найголовніше – не були розроблені ефективні способи вегетативного і насінного розмноження.

Однак ресурси дикорослого кизилу несталі, площі його, як і продуктивність, змінюються під впливом діяльності людини. Запаси кизилу в природі дуже скоротилися. Сучасна роль кизилу в лісах незначна, а ареал має регресивний, реліктовий характер.

До того ж, лісові форми кизилу недостатньо регулярно плодоносять, дають дрібні плоди, особливо в посушливі роки. Урожай становить 2,8–4,8 кг з куща, тимчасом як у культурі з однієї плодоносної рослини одержують від 15 до 100 кг. За своїми аутекологічними і господарськими ознаками кизил перспективний для введення в культуру.

Відомий в культурі упродовж багатьох століть, кизил наразі культивується мало. Лише в останні десятиліття відбувається відродження цієї чудової рослини.

Різні за смаком і біохімічними показниками плоди, за нашими даними, містять 7–12% цукрів (переважно фруктозу – найкорисніший для організму людини цукор, менше – сахарозу), 1,4–2,4% органічних кислот, вітаміну С – до 170 мг%, катехінів – 280–370 мг%, антоціанів – 675–850 мг% у шкірці, 70–200 мг% у м’якоті.

Робота із селекції кизилу проводиться у відділі акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Завдання полягало в тому, щоб зібрати культурні форми кизилу в Україні, зберегти генофонд і створити нові сорти. Шляхом аналітичної (відбір найкращих сортів з сіянців спонтанного походження – від вільного запилення) і синтетичної (гібридизація – схрещування культурних форм різного походження) селекції були створені сорти, перспективні для промислової та аматорської культури.

СИСТЕМАТИКА

Обсяг родини Cornaceae Bercht. et J. Presl систематиками трактується неоднозначно. За даними різних авторів, у родині Cornaceae від 50 до 110 видів, велика частина з них поширена в Північній Америці. Особливої уваги заслуговують види роду Cornus, в якому більшість дослідників виділяють підрід Cornus L. s. L. (Macrocarpium). Він має диз’юнктивний ареал і на земній кулі представлений 4 видами: Cornus mas (кизил чоловічий); C. chinensis (кизил китайський); C. officinalis (кизил лікарський); C. sessilis (кизил сидячий).

Світлана КЛИМЕНКО, доктор біологічних наук, професор, завідувачка відділу акліматизації
плодових рослин Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України

Продовження читайте у друкованому номері журналу. Ознайомитися зі змістом видання, а також придбати його ви зможете тут.

Оформити передплату журналу «Ягідник» можна за телефонами:
+38 (0362) 60 88 21,
Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126
Анна Панкратенкова, тел. +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Лариса Товкач, тел.+38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Ірина Калюжна, тел.: +38 096 458 76 82, reklama.nti@ukr.net
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692
або надіслати заявку на e-mail: sad2017@ukr.net

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *