Кизил для переробки: на що варто звернути увагу ягідникам

 Кизил для переробки: на що варто звернути увагу ягідникам

Кизил (Cornus mas L) – плодова культура, яка, незважаючи на статус малопоширеної, все частіше використовується в сучасному садівництві як в Україні, так і в світі.

Кизил культивують у більшості областей України. Популярний кизил і за кордоном, зокрема в Китаї, Японії, Туреччині, Греції, Вірменії, Болгарії, Польщі. Кизил – універсальна культура, що відповідає вимогам сучасного садівництва. Рослини практично не пошкоджуються шкідниками та хворобами, у плодоношенні немає періодичності, тривалість продуктивного періоду – 100–125 років з високою врожайністю, до того ж це чудовий медонос. Завдяки яскравому забарвленню плодів кизил цінний для озеленення дачних ділянок, а завдяки міцності деревини його використовують у меблевій промисловості. Плоди кизилу за біохімічним складом перевершують більшість плодових культур, тому він дуже цінний для переробки.

Лікарські властивості плодів обумовлені високим вмістом біологічно активних речовин, зокрема аскорбінової кислоти, Р-активних речовин (антоціанів, катехінів), легкозасвоюваних глюкози і фруктози, а також пектинових речовин. Вміст аскорбінової кислоти в стиглих плодах – 50-160 мг/100 г; катехінів – 290-370 мг/100 г; антоціанів – 670850 мг/100г; пектинових речовин – 0,9-1,5%. Р-активні речовини і пектини мають властивість поглинати і виводити з організму токсичні речовини і холестерин, тим самим запобігаючи утворенню багатьох захворювань.

Кизил корисний людям, хворим на цукровий діабет, ангіну, грип, захворювання шлунково-кишкового тракту, а також ефективний при лікуванні стоматитів у вигляді полоскань настоєм свіжих або сушених ягід.

Кизил для переробки. Традиційні і нові напрямки для використання плодів

Подовжити термін споживання вітамінних плодів кизилу можна за допомогою переробки, яка допоможе зберегти їхні смакові та цілющі властивості впродовж тривалого часу. Адже кизил має досить короткий термін зберігання: при температурі 0-1 °С плоди зберігаються не більше ніж 7 діб.

Кизиловий сік

Відбирають стиглі і перестиглі плоди, відокремлюють м’якуш від кісточок, засипаючи на 1 л м’якуша 100 г цукру, кип’ятять. Потім віджимають сік. Зазвичай він терпкий на смак, тому його розбавляють водою (на кожен літр суміші – 0,2 л 50% цукрового сиропу) і кип’ятять. Готовий сік розливають у стерильні банки і закупорюють. В 1 л кизилового соку зберігається до 1,9 г пектинових речовин.

Кизил у цукрі

Ягоди сортують, миють, сушать, відокремлюють кісточки, м’якуш протирають через сито. До отриманої маси додають цукор з розрахунку 2 кг на 1 кг зібраних плодів, перемішують, герметизують і зберігають у прохолодному місці.

Мармелад з кизилу (рецептура з розрахунку на 1 кг плодів)

Кизил миють, очищають від кісточок, додають 2 склянки води і варять до повного розм’якшення. Плоди протирають через сито, додають 500–600 г цукру, 1 чайну ложку меленої кориці, варять до загусання при постійному помішуванні. Масу викладають на емальований лоток, змочений холодною водою і посипаний цукровою пудрою. Підсушують мармелад на повітрі, після чого розрізають на шматочки і зберігають у коробках.

А про решту новинок, тенденцій та прогнозів щодо вирощування кизилу – читайте у журналі Ягідник №1 (17).

Оформити передплату на журнал «Ягідник»:

• за тел. +38 096 491 66 92, +38 068 513 31 87;

• e-mail nti.sad@gmail.com, sad2017@ukr.net.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *