Грибна культура, що «співпрацює» з рослиною

 Грибна культура, що «співпрацює» з рослиною

Як завдяки триходермі вдається долати патогени та водночас поліпшувати стан рослин та ґрунту

Виростити якісний урожай практично неможливо без правильної та своєчасної обробки насаджень спеціальними препаратами – ця аксіома відома кожному, хто має відношення до сільського господарства. Активний розвиток фермерства та ягідництва стимулює розробку нових та продуктивних засобів захисту рослин. «Далеко не завжди йдеться про препарати на основі хімічних компонентів, жива продукція може бути не менш ефективною і дешевшою», – доводять фахівці ТОВ «Перша грибна компанія», що в Запорізькій області. Їхній досвід застосування зернового міцелію триходерми – ґрунтовий гриб, що діє як біологічній засіб для боротьби зі збудниками хвороб рослин, а також засвідчує доцільність її використання у багатьох напрямках рослинництва.

Застосовуючи зерновий міцелій триходерми і ретельно аналізуючи отримані результати, фахівці переконалися, що цей гриб здатний ефективно прискорювати ріст наземної частини рослини та кореня і водночас захищає рослину від хвороб та шкідників. Тому назву торговельної марки для лінійки продукції, як розповів нам засновник компанії Павло Турзін, вибрали Mycoguardian («Мікроопікун», що передбачає не тільки захист, а також опіку над рослиною, адже засоби стимулюють, захищають, виділяють гелі, що створюють сприятливі умови для життєдіяльності рослин). Тож перспективи заміни хімічних препаратів захисту рослин на біологічні дуже великі.

Що саме вигідно вирізняє триходерму від «Першої грибної компанії» і як її застосовувати, щоб отримати максимальний результат, засновник компанії розповів нашому виданню.

ГРИБНИКИ З ДІДА-ПРАДІДА

«Перша грибна компанія» працює на ринку вже понад 16 років. Основний профіль її діяльності – вирощування міцелію грибів. Цей бізнес – справжня сімейна справа, зауважує Павло Турзін. Ще у далекому 1979-му його батько зацікавився вирощуванням грибів та почав працювати з ними, ставши в Запоріжжі першопрохідцем у цій екзотичній на той час справі.

– З часом батько зумів зацікавити своєю пристрастю і мене. Після закінчення університету я також почав працювати в грибній справі, вже вирощую міцелій грибів майже два десятки років. А нині й мій син у сімейній справі. Тому, ми – грибники, як кажуть, з діда-прадіда. Прагнемо, щоб наша справа розвивалася, аби з гордістю передавати її від покоління до покоління, – розповідає засновник компанії.

Нині на підприємстві вирощують міцелій 16 видів грибів. А кілька років тому взялися ще й до виробництва пліснявого гриба триходерми, який застосовують у вирощуванні сільськогосподарських культур. На той час на ринку було чимало препаратів на основі спор триходерми. Однак «Перша грибна компанія» запропонувала споживачам справжню інновацію – зерновий міцелій триходерми.

– Ґрунтовно вивчаючи питання, хто і як виробляє препарати з триходермою, ми зауважили, що на ринку є чимало продукції, яка не відповідає анотації. Тобто на етикетці засобу зазначено, що у складі живі клітини гриба є, насправді ж вони там відсутні. Хтозна-чому – можливо, вони загинули внаслідок неправильного зберігання, а може, їх там взагалі не було. Покупцю виявити візуально наявність в препараті спор неможливо. Це пов’язано з особливостями виробництва таких препаратів: спочатку міцелій триходерми вирощують, міцеліальну масу зі спорою висушують дуже повільно, спора капсулюється для довготривалого зберігання. Потім реалізують як порошок, або ж розчиняють спори в поживному середовищі і продають у вигляді розчину. Та попри те, що на упаковці зазначена кількість спор, перевірити без лабораторного контролю, чи це справді так, неможливо. Тому кінцеві споживачі не розуміють, що саме вони купують. І, як наслідок, є чимало відгуків про відсутність очікуваного ефекту.

ЖИВА КУЛЬТУРА «ПРАЦЮЄ» КРАЩЕ

З огляду на таку ситуацію, у «Першій грибній компанії» вирішили спробувати вирощувати триходерму інакше, пропонуючи споживачам живу грибну культуру на зерні. Попередньо уклали ліцензійну угоду з Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України і придбали там ліцензійні штами грибної культури. Маточну культуру, перевірену на активність, розмножують на поживному середовищі. Далі відварюють зерно, стерилізують і додають до нього міцелій грибної культури. Триходерма вростає в зерно, і приблизно на 7–8 добу дозрівають спори, які надають зерну зеленого відтінку. Причому у трьох видів триходерми відтінки зеленого різні. Уже згодом випробування нового продукту засвідчили його ефективність.

– Ми почули багато позитивних відгуків від тих, хто спробував застосувати наш новий продукт. Зокрема, ягідівники засвідчили, що жива триходерма дуже добре «працювала» на суниці садовій. Бо, доки суха спора проростає та набирається сил, жива культура, яку подають у ґрунт чи на листя, одразу діє і дає результат. Ще один факт на користь нашого продукту – можливість визначити візуально наявність триходерми, – зауважує наш співрозмовник.

Грибну культуру реалізують у стерильних пакетах із фільтрами, крізь які всередину потрапляє кисень. Застосовувати культуру можна  по-різному: змішувати з торфом, або ж розчинити у воді. До слова, після того, як триходерма відфільтрувалася, зерно можна висіяти. У ньому залишається міцелій, і з зерном триходерма знову проросте.

Живу культуру триходерми можна застосовувати під час вирощування будь-яких ягідних, садових чи декоративних культур, овочів та ін. Особливо доречною і дуже бажаною є використання грибної культури під час закладання маточника суниці садової, який не можна обробляти хімічними препаратами.

З 2019 «Перша грибна компанія» почала ягідну справу, розсаду полуниці для себе виростили методом мікроклонального розмноження. Одним з перших тестувальників триходерми були ми самі. Це складна технологія, триходему застосовували на етапі адаптації рослини до ґрунту, під час пересаджування в ґрунт багато рослин не адаптується та гине. Застосування триходерми суттєво знижує відсоток таких втрат. Суницю садову в полі обробляють від початку вегетації кожного тижня, по листку і ягоді. Як наслідок, вдалося запобігти розвитку фузаріозу та інших хвороб, ягода краще зберігається і має гарний вигляд без жодної хімії. Взагалі ж у відкритому ґрунті будь-які культури рекомендовано обробляти піс- ля дощу, практикуючи це один раз на 10–14 днів. Вартість такої обробки на місяць коштує значно дешевше, ніж обробка хімічними препаратами. Однак ефект отримаємо лише тоді, коли будемо застосовувати триходерму системно, – зауважує Павло Турзін.

І ПАТОГЕНИ ЗНИЩУЄ, І РОЗВИТОК ПРИСКОРЮЄ

Вплив триходерми на рослину пов’язаний із її живленням, яке відбувається за температури від 5 до 35 °С. Один із ефектів – утримання вологи. Триходерма вступає в симбіоз з рослиною та продукує полісахариди, які й утримують вологу біля рослини. Також вона знищує фітопатогени, виділяє стимулятори росту як для кореневої, так і для зеленої частини рослини. До того ж якщо грибна культура росте в «симбіозі» з рослиною, остання має значно потужніший імунітет.

– Розповідає засновник «Першої грибної компанії»: «дію триходерми ми перевірили в різних країнах та на різних рослинах. Розсада, оброблена триходермою, мала потужнішу кореневу систему, більше листків, якщо порівнювати з контрольними екземплярами. Обробляли також кавуни, у яких квіти з’явилися на 10 днів швидше, ніж у контрольних екземплярів, і їх було значно більше. Зафіксували й більшу врожайність: 30 кавунів проти 14. Застосовують цей засіб також на полях після сидератів, аби він «відпрацював» з рослинними рештками. Грибна культура прискорює розкладання решток до мікроелементів, перетворюючи їх на більш доступні для майбутніх насаджень чи посівів.

Доречно обробляти триходермою також подрібнену солому, якою фермери підживлюють площі. Це дає змогу вже у наступному році на 40 % зменшити кількість азотних добрив на наступний рік».

– Триходерма – це природний житель ґрунту. Та оскільки щороку використовують все більше хімічних препаратів, ця грибна культура поступово гине. Застосовуючи її, ми відновлюємо природний баланс. Проте нині більшість виробників пропонують саме спори триходерми. Ми ж переконалися, що наша технологія значно ефективніша. Купуючи будь-який засіб, споживачі прагнуть побачити результат. А він буде лише тоді, коли триходерма у засобі справді є. Усі клієнти, які отримують від нас культуру на пробу, застосовують її і бачать ефект. Тому досі жодного розчарованого результатом покупця у нас не було, – каже Павло Турзін.

Тож триходерма – продукт перспективний і дієвий. Однак в активний розвиток цього напрямку «Першої грибної компанії» втрутилася повномасштабна війна. З початком вторгнення активність бізнесу практично зупинилася. Чимало потенційних клієнтів, які вже встигли протестувати продукцію і зробити передзамовлення, нині перебувають на окупованих територіях. Тому компанія реагують на зміни ринку та тестують свою продукцію на різних культурах та в різних країнах. Та, як і всі українці, дуже сподіваються на швидку деокупацію наших територій і перемогу над агресором.

Контакти: yevheni_fedosenko@mycoguardian.com, +38 050 014 51 54

Безкоштовно завантажити випуск журналу «Ягідник» № 3 можна тут.

Аби придбати друкований випуск журналу, оформити передплату на рік (у 2022 році буде 5 випусків) або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся: Лариса Товкач, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Якщо ви хочете, щоб у наступному номері журналу ми написали саме про ваше господарство, підприємство, медіагрупа «Технології та Інновації» пропонує розміщення новин та інформації про компанії на електронних та друкованих ресурсах. Ми з радістю напишемо про досвід – ваш чи ваших клієнтів, про впроваджені новітні технології та передові рішення у журналах чи на сайтах («Ягідник» і «Садівництво і Виноградарство. Т.І.»).

Контакти: Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22rnadia@ukr.net

Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net.

Все буде Україна!

Журнал «Ягідник»

Останні статті