GlobalG.A.P.: ЯК ПРАЦЮЄ СИСТЕМА

 GlobalG.A.P.: ЯК ПРАЦЮЄ СИСТЕМА

GlobalG.A.P. упродовж 20 років є важливим інструментом безпечності сільськогосподарської продукції. Усі ці роки стандарт постійно трансформується та набуває досконалості. У підсумку приблизно кожні 4–5 років виходить нова версія стандарту, зумовлюючи зміни не лише в питаннях безпечності продуктів харчування, але й у самій філософії аграрного виробництва. Поряд із цим, для України це все ще малопоширена система. І хоча перші сертифіковані господарства з’явилися в 2007 році, справжній запит на сертифікацію почався десь із 2013–2014 років.

Наразі загальна кількість сертифікованих в Україні підприємств не перевищує 50, тоді як 90% виробників овочів, фруктів та ягід у Європі вже давно запровадили цю систему. Слід розуміти, що Україна поступово інтегрується до світової економіки, а наш аграрний сектор стає все більш орієнтований на експорт. І український виробник усе більше змушений конкурувати на зовнішньому ринку, де головними є ціна, якість і наявність необхідних сертифікатів.

Практично на кожній аграрній конференції учасники обговорюють питання експорту й активно озвучують тему сертифікації GlobalG.A.P. А більшість закордонних трейдерів, торговельних мереж та інших вагомих покупців передусім питають: «Чи маєте Ви сертифікат GlobalG.A.P.?»

Мета нашої статті – допомогти українському агровиробнику зрозуміти, як працює система і що необхідно для того, щоб успішно запровадити цей стандарт на своєму підприємстві.

GlobalG.A.P. регулюється трьома головними документами:

  • Загальні регулюючі правила – по суті пояснюють структуру системи і тонкощі її функціонування.
  • Контрольні точки і критерії відповідності – безпосередньо сам стандарт та його опис.
  • Чек-лист – документ, який використовується при проведенні внутрішніх та сертифікаційних аудитів.

Сам стандарт має модульну структуру, модулі якої стосуються різноманітних аспектів господарювання та спеціалізації підприємства. У цих модулях, або книгах, контрольні точки стандарту згруповані в спеціальні розділи, наприклад: охорона праці, гігієна праці, водокористування, система захисту тощо. Для виробників ягід робочими модулями для сертифікації є:

  • All farm base – оцінка підприємства загалом;
  • Crop base – рослинництво в цілому;
  • Fruit & vegetables – овочі та фрукти.

Як уже було зазначено, кожен модуль складається з певної кількості контрольних точок, за якими й перевіряється стан виробництва на відповідність стандарту. Ці контрольні точки за ступенем значущості впливу на безпечність продукції поділяються на три типи:

  • Обов’язкові для виконання – має бути 100% відповідність вимогам стандарту.
  • Другорядні – допускається відповідність не менше ніж 95%.
  • Рекомендовані – перевіряються при аудиті, але їхня відповідність до уваги не береться.

Коли виробник приймає рішення йти в GlobalG.A.P., перед ним постає питання: з чого почати? Для початку варто було б ознайомитися зі стандартом. Він є у вільному доступі на сайті www.globalgap.org Це дасть уявлення про сам стандарт і орієнтовне розуміння обсягу робіт. Оскільки більшість контрольних точок складні для розуміння без відповідного навчання, то найпростіший спосіб побудувати в себе систему GlobalG.A.P. – звернутися до фахівця.

КОНСУЛЬТАНТИ

Більшість господарств звертаються за послугами до консультантів, які мають необхідні знання та досвід із впровадження системи GlobalG.A.P. До консультантів є такі вимоги:

1. Відповідна освіта. Частина назви стандарту, а саме G.A.P., перекладається як «належна сільськогосподарська практика». А отже, фахівець із впровадження цієї системи повинен мати аграрну освіту або пройти якісне навчання з аграрних технологій. Інакше консультант просто не розумітиме, про що йдеться. Питання водокористування, розробки чи оцінки і корекції систем підживлення та захисту не будуть професійними і гарантовано спровокують запитання під час сертифікаційного аудиту.

Консультант повинен мати відповідну спеціалізацію. Тобто фахівець із зооінженерних технологій чи ветеринар не зможе надавати послуги в рослинництві. І навпаки, спеціаліст з агрономічною освітою не зможе працювати консультантом із підготовки до сертифікації GlobalG.A.P. у тваринництві чи аквакультурі. Фахівці, які вивчали економіку, маркетинг та навіть харчові технології, навряд чи здатні якісно консультувати впровадження GlobalG.A.P. на сільськогосподарських підприємствах, оскільки просто не є фахівцями в аграрних технологіях.

2. Спеціалізоване навчання. Консультант повинен досконало знати стандарт GlobalG.A.P., оскільки від рівня його знань залежить кінцевий результат, а саме успішна сертифікація підприємства. Для цього консультант повинен пройти навчання з вивчення системи GlobalG.A.P. у цілому і розуміти основні принципи стандарту, його контрольні точки та критерії відповідності. Це навчання проводить або сам GlobalG.A.P., або акредитовані стандартом органи сертифікації. Результатом навчання є успішно зданий іспит і отриманий сертифікат підтвердження. Оскільки кожні 4–5 років виходить нова версія стандарту, рекомендується проходити навчання з виходом кожної версії. Саме на основі навчання консультант розробляє пакет відповідної документації та вибудовує необхідні для господарства процедури.

3. Досвід впровадження. Кожне підприємство – це окремий кейс зі своєю спеціалізацією, набором техніки, рівнем господарювання, ґрунтово-кліматичними умовами, своєю філософією, традиціями в колективі тощо. Тому консультант має усвідомлювати всі ці особливості й задавати правильний вектор впровадження системи GlobalG.A.P. Типи культур (зернові, фрукти, овочі, ягоди) суттєво відрізняються за агротехнологіями, що застосовуються, машинним парком, видами добрив, необхідними знаннями застосування пестицидів. Консультант має чітко розумітися на цих відмінностях.

4. Знання нормативного законодавства. Аграрний бізнес дуже різноплановий. У ньому задіяні десятки, а іноді сотні працівників. Тому знання трудового законодавства, системи охорони праці, екологічного законодавства, державних санітарних і будівельних норм важливе для запровадження критеріїв GlobalG.A.P. Наприклад, як вибрати оптимальне місце для складу зберігання пестицидів та добрив, врахувати санітарні зони, допомогти правильно спроєктувати комплекс зі зберігання, сортування і пакування продукції.

Після укладання договору на послуги з консультантом наступним кроком є первинний аудит підприємства. Використовуючи чек-лист GlobalG.A.P., консультант проводить аудит, на основі якого готує протокол невідповідностей та розробляє план впровадження системи, складає перелік дообладнання окремих об’єктів інфраструктури тощо. Результатом роботи консультанта має бути повне впровадження системи GlobalG.A.P. з повним комплектом документації, запровадженими процедурами і правильно обладнаними виробничими приміщеннями. Підтвердженням цього є успішне проведення внутрішнього аудиту підприємства та заповнений чек-лист. Після цього консультант допомагає фермерові оформити заявку до органу сертифікації і узгодити дату сертифікаційного аудиту.

Орган сертифікації GlobalG.A.P. – це компанія, яка має акредитацію GlobalG.A.P. та проводить сертифікаційні аудити. Акредитація GlobalG.A.P. дуже важлива, оскільки підтверджує легальність даного органу сертифікації. Переконатися в чинній акредитації конкретного органу сертифікації можна на тому ж сайті – www.globalgap.org

За вимогами стандарту, сертифікаційний аудит повинен тривати не більш як один робочий день. Дозволено два робочі дні у разі, якщо господарство має кілька віддалених підрозділів і для їхнього аудиту потрібен додатковий час.

У разі, якщо сертифікаційний аудит відбувся без зауважень, аудитор готує звіт та подає його до територіального офісу органу сертифікації, де дані матеріали, після перевірки і можливих уточнень, подаються до відповідного комітету GlobalG.A.P. на розгляд та затвердження. За таких умов сертифікат надається через 40–50 днів після проведення сертифікаційного аудиту.

Кожна з виявлених під час аудиту невідповідностей зазначається в спеціальному протоколі. При цьому надається певний час для їхнього виправлення. Після першого аудиту термін виправлень може тривати до трьох місяців, після всіх подальших – до 28 днів. Протягом цього часу фермер із допомогою консультанта зобов’язаний виправити всі виявлені недоліки та надати аудитору необхідні підтвердження. Це можуть бути фотографії, копії документів тощо. Повторний візит аудитора на господарство не обов’язковий. Отримавши підтвердження виправлень, аудитор готує новий звіт до територіального органу сертифікації, де після перевірки документи надсилаються до відповідного комітету GlobalG.A.P. Після підтвердження GlobalG.A.P. сертифікат надається протягом тих же 40–50 днів з дати надсилання звіту.

Існують невідповідності, виправлення яких не дозволяється і в разі виявлення яких сертифікація неможлива. Насамперед це використання недозволених пестицидів та перевищення вмісту їхніх залишків у продукції. Ці невідповідності є критичними й не підлягають виправленню для продукції поточного року.

Ігор ЧЕЧІТКО, проєкт Goodfarm

Більше матеріалів читайте у друкованому журналі “Ягідник”.

Оформити передплату журналу «Ягідник» можна за телефонами:
+38 (0362) 60 88 21,
Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126
Анна Панкратенкова, тел. +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Лариса Товкач, тел.+38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Ірина Калюжна, тел.: +38 096 458 76 82, reklama.nti@ukr.net
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692
або надіслати заявку на e-mail: sad2017@ukr.net

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

Останні статті