Досвід вирощування малини в Азербайджані

 Досвід вирощування малини в Азербайджані

Анна ЛУЦЬКО, агроконсультант

Для Азербайджану малина – досить нетрадиційна культура. Один із найбільших виробників високоякісних ягід малини в цьому регіоні – підприємство GulSah, виробничі потужності якого розташовані в районі Ізмайли, поблизу кордону з Грузією. Хоча за українськими мірками GulSah – це невелике ягідне господарство (яке вирощує 1 га малини під накриттям (в тунелях) та 3 гектари малини у відкритому ґрунті), воно запровадило сучасні агротехнології та досягнуло хороших результатів. У цій статті спробуємо проаналізувати помилки, виявити сильні сторони господарювання, охарактеризувати вирощування малини за різними технологіями та зробити певні висновки, які стануть у пригоді ягідівникам.

Знайомство з підприємством відбулося в травні 2017 року, коли виникла потреба у кваліфікованій допомозі. Я погодилася розібратися в ситуації та надати посильну допомогу. Після першого візиту на підприємство у мене залишилися неоднозначні враження. Тунелі були різні за розмірами: 8х20 та 8х40 м, заввишки 3,5 м. Малина висаджена в пластмасові контейнери по 10 та 15 л, які заповнені кокосовим субстратом. Теплиця має три ряди, де на 1 метрі погонному розміщено по три горщики з рослинами. Кущі висадили влітку 2016 року, а весною 2017 року на підприємстві розраховували на перший урожай. На момент огляду рослини в тунелях були досить добре розвинені, завантаженість урожаєм була також на високому рівні. Але проблема полягала в тому, що ягоди дуже повільно дозрівали.

Таку ситуацію спричинили певні помилки, зокрема:

• загущеність (кількість продуктивних пагонів значно перевищувала рекомендовану);

• склад поживного розчину для фертигації не відповідав фазі розвитку рослин;

• сітка для затінення, яка використовувалася для захисту тунелів від перегріву, була занадто густою і пропускала мало світла.

Тільки виправивши технологічні промахи, ми почали повноцінно збирати врожай.

Система захисту насаджень також була вибудована неправильно. Кожні 8-10 днів рослини оброблялися хімічними пестицидами (фунгіцидами та інсектицидами) як контактної, так і системної дії. В результаті отримана продукція не відповідала жодним санітарно-гігієнічним вимогам. У своїй практиці мені часто трапляються порушення у використанні пестицидів під час вирощування ягід. По суті, продукція, яку мають споживати з метою покращення чи збереження здоров’я, стає небезпечною для життя.

На одній з ягідних конференцій в Нідерландах зазначалося, що пересічний європеєць споживає 5 кг пестицидів у рік. Тоді виникає питання, скільки ж пестицидів споживаємо ми?…

Продовження статті читайте у журналі «Ягідник» №5 (16), 2019. Придбати журнал ви можете як паперовому варіанті, так і в електронному.

Охочі отримувати журнал увесь рік можуть оформити передплату. Ви можете звернутися:

• за тел. +38 096 491 66 92, +38 068 513 31 87;

• через e-mail nti.sad@gmail.com, sad2017@ukr.net.

З вами зв’яжеться менеджер проекту і оформить замовлення.

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *