Бізнестур на провідні підприємства Черкащини

 Бізнестур на провідні підприємства Черкащини

Передовий досвід, практичні поради та інноваційні рішення

VI Міжнародна науково- практична конференція «Технології та інновації: від землі – до готового продукту. Кісточкові» поєднала в собі не лише теорію, а й практику. Завдяки цьому учасники заходу ознайомилися з виступами провідних експертів і науковців галузі, на власні очі побачили досвід кращих представників галузі та приклади вдалого впровадження сучасних технологій. Так, 11 червня під час міжнародної конференції для садівників учасники бізнестуру відвідали провідні садівничі підприємства Черкащини й побачили, як працює ТОВ «Біопродукт» і «Уманська фруктова компанія».

ФГ «БІОПРОДУКТ»: ЯКІСНИЙ САДИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ВИРОЩЕНИЙ ВЛАСНИМИ СИЛАМИ

Компанія «Біопродукт» займається вирощуванням низки садових культур: яблунь, груш, черешень, слив. Загальна площа підприємства сягає 100 га, з яких сад росте на 30 га, а ще на 1 га розташований грушевий розсадник. Щоб досягти максимальної врожайності культур, у компанії застосовують різні схеми посадки. Крім того, на підприємстві представлені інноваційні технологічні рішення для догляду за насадженнями, зокрема система крапельного зрошення, система опори для груш, а також високі стовпи для облаштування в подальшому захисту від граду. А для покращення планування догляду за насадженнями у компанії «Біопродукт» планують встановити метеостанцію.

 Детальніше про технології догляду за садом, а також про грушевий розсадник, де вирощують садивний матеріал для власних потреб, учасникам бізнестуру розповів керівник ФГ «Біопродукт» Олексій ЛАРІН.

Оскільки свого часу підприємство мало намір засадити фруктовим садом 20 га, постало питання про придбання якісних саджанців, тому грушу зимового щеплення купили у компанії «Розетта Агро», щоб самостійно виростити саджанці для забезпечення власних потреб.

– Навесні минулого року ми придбали грушу зимового щеплення на айві Еллін. Оскільки це ще саджанці, наше завдання полягало в тому, аби доростити її. Сорти обрали популярні – Ксенію, Аббат фетель, Лукас і Конференцію, – зазначив Олексій Ларін. – Плануємо цього та наступного року виростити по 15 тисяч саджанців різних сортів.

Учасників бізнестуру передусім цікавили питання, які стосуються технології живлення у розсаднику. За словами керівника підприємства, універсальної поради в цьому питанні немає, адже у кожному саду різний ґрунт:

– Перед розробкою системи живлення ми робили аналізи ґрунту, які лабораторія надсилала в Нідерланди. І за їхніми результатами ми отримали рекомендації щодо внесення необхідного живлення. Зазначу, що гербіциди в нашому саду ми не застосовуємо.

Сад компанії «Біопродукт»

Боротися з примхами природи – досить складно та не завжди можливо. Втрати нідерландських щеп після висадки становили 25%.

– Весна також була складна, і через низьке щеплення рослини легше піддаються впливу будь-яких приморозків. Аби трохи стимулювати саджанці, ми застосовували препарати Атонік Плюс та Еквілібріум, а також вручну вносили фосфор, – розповів Олексій Ларін.

За словами керівника ФГ «Біопродукт», одна з проблем грушевого розсадника – це… зайці:

– Через те, що ми не змогли впоратися з зайцями, багато саджанців груш виявилися надгризені. Аби заново переформовувати, ми їх зрізали приблизно під один рівень. І до осені виростуть повноцінні кроновані саджанці.

До речі, про обрізку. Оскільки грушевий розсадник був занадто загущений, відповідно у ньому на саджанцях завелися захворювання, рослини там довелося обрізати для оновлення. Олексій Ларін вважає, що в такому разі дерева простіше зрізати для оновлення, ніж потім боротися із захворюваннями в саду:

– Через недосвідченість нам у розсаднику довелося провести досить жорстку обрізку. Так, висота формування крони була дуже низькою або дуже високою, тому ми жорстко обрізали рослини. Деякі дерева були заввишки навіть 2 метри.

Олексій Ларін вважає, що хворі дерева простіше зрізати для оновлення, ніж потім боротись із захворюваннями в саду

ПРОБЛЕМИ ІЗ ЗАПИЛЕННЯМ ГРУШ: РІШЕННЯ Є!

Під час бізнестуру директор компанії «Біохім Агро» Василь БОНДАРОВСЬКИЙ представив садівникам препарати Gibb 3 і Gibb Plus, які успішно застосовують у компанії «Біопродукт», а також акцентував увагу на впливі препарату на плодові дерева. Проблема груші полягає в тому, що навіть у роки зі стабільною погодою вона дуже складно запилюється. За словами фахівця, є декілька причин цього. Зокрема, груша потребує відповідної вологості й температури в період цвітіння, також її квіти мають неприємний запах, через який бджоли неохоче летять до неї.

– Але груша має одну перевагу – вона легше піддається партенокарпії, тобто може запилятися без насіннєвої камери або не повністю сформованою насіннєвою камерою, – зазначив Василь Бондаровський. – Але при цьому їй потрібна допомога, тому за низьких температур або несприятливих умов варто використати гіберелін, щоб протримати насіннєву камеру в тонусі та штучно дати можливість синтезувати цей гормон. У компанії «Біопродукт» використаний Gibb Plus у кількості 0,7 літра на гектар на період 30% цвітіння, а також таблетки Gibb 3. Оптимальна температура для роботи гіберелінів – від 16 °С, чим вона нижча, тим гірша ефективність препарату.

Також в «Уманській фруктовій компанії» тестують нові препарати для вирішення сучасних проблем. Так, минулого року успішно провели тестування засобу Platinа, призначеного проти розтріскування фруктів за допомогою їхнього пом’якшення. Це ефективний препарат. Після його застосування на плодах немає залишків.

ЧЕРЕШНЕВИЙ САД «УФК» – ЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ЧЕРЕШНІ ПРЕМІУМКЛАСУ

В «Уманській фруктовій компанії» на 17 га вирощують різноманітні сорти черешні, основні з яких – Регіна, Кордія і Тамара. Запорука успіху компанії у врожаї черешні преміумкласу – високоякісний садивний матеріал від передових європейських розсадни- ків, а також перейнятий досвід вирощування черешні від передових нідерландських, німецьких і швейцарських господарств. Особливість черешневого саду «Уманської фруктової компанії» полягає у застосуванні на 6 га системи драпо, коли дерева ростуть на шпалері під кутом 45 градусів.

– За статистичними даними, кількість зібраної черешні в Україні становить 133 тисяч тонн, але лише 20% вирощується у промислових масштабах. Тільки за умови використання сучасних агротехнологій плоди черешні будуть придатні для успішної реалізації не лише на внутрішньому ринку, а й за кордоном, – наголосила учасникам бізнестуру керівниця проєкту «Уманська фруктова компанія» Оксана ГОРДІЙ.

Оксана Гордій, керівниця проєкту «Уманська фруктова компанія», розповідає про вирощування черешні за системою Drapeau

Перш за все садівників цікавило питання живлення саду. За словами Оксани Гордій, оскільки сад формується у перші 5–6 років, керівництво «Уманської фруктової компанії» вирішило у цей період використовувати препарати лише найвищої якості.

– На 5–6-й рік ми почнемо підбирати дешевші альтернативи, але з огляду на те, що у нас облаштоване крапельне зрошення, добрива повинні бути якісні, добре розчинятися, не давати осаду, а також не псувати систему зрошення, не шкодити деревам, – розповіла керівниця проєкту.

Учасники бізнестуру скористалися можливістю задати запитання щодо вирощування черешні комерційному директорові розсадника Fleuren Шааку ВАЛРАВЕНУ. Зокрема, садівників цікавила проблема камедетечі, яка дошкуляє деревам черешні.

– Камедетеча може бути пов’язана з декількома факторами. Зокрема, таке явище може відбуватися через те, що дерево пережило стрес під час посухи, великої кількості вологи або під впливом низьких температур. Цього року камедетечу ми спостерігаємо й у багатьох європейських садах, оскільки весна була досить вологою, – зазначив Шаак Валравен.

Нідерландський фахівець Шаак Валравен відповів учасникам бізнестуру на їхні запитання щодо новітніх технологій вирощування черешні

За словами фахівця, найкращий метод боротьби з камедетечею – це запобігання її виникненню. Тому Шаак Валравен рекомендує облаштовувати сади з накриттям, це мінімізує вплив погоди, а отже знизить ризик розвитку камедетечі:

– Ми неодноразово спостерігали, що якщо дерева накриті сіткою чи плівкою, то камедетеча не з’являється.

Саме тому з метою максимального захисту саду 5 га насаджень черешні «Уманської фруктової компанії» накрили захисною сіткою. Якщо цьо- го року вдасться досягнути запланованих показників урожаю, то наступного року сіткою накриють ще 5 га.

– Сітка і плівка – обов’язкова умова для черешні, адже є чимало прикладів, коли в саду дозрів хороший урожай, але його неможливо продати, бо вся черешня розтріскалася, – розповіла Оксана Гордій. – Також вважаю, що виростити якісний черешневий сад без використання опорної, або так званої шпалерної системи неможливо. Тому ми поставили системи двох виробників, аби зрозуміти переваги та недоліки кожної з них. Ми на власному досвіді переконалися, що шпалера в черешневому саду – це необхідність, оскільки там, де у нас шпалери не було, дерева дещо постраждали. Уже працюємо над їхнім відновленням і намагаємося витягнути приріст на центральний провідник.

– Наразі це проміжний етап облаштування систем захисту в саду «Уманської фруктової компанії», – розповіла Наталія ЛУТ, директор компанії «САД ОК», яка спеціалізується на системах для захисту плодових насаджень від погодних ризиків. – До висаджування саджанців тут встановили стовпчики, цього року почали облаштовувати сітку, а в майбутньому тут буде ще плівка. З боків, по периметру, сад теж буде закритий дрібнішою сіткою «антисузукі», яка унеможливлює потрапляння комах, а техніка заїжджатиме через технологічний проїзд. Таким чином, вся ділянка буде закрита і захищена від комах, шкідників та птахів, що дозволяє зменшити кількість обробок і підтримувати бажаний мікроклімат в саду.

Наталія Лут розповідає про технології захисту саду від граду, дощу та шкідників

Більшість саду «Уманської фруктової компанії» посаджена за традиційною технологією. А на ділянці площею 6 га черешні ростуть за системою драпо, яка неабияк зацікавила учасників бізнестуру.

– Сад, посаджений за такою системою, ми вперше побачили в її винахідника у Швейцарії. Відразу після повернення додому ми пересадили за методом драпо дерева в нашому саду, посаджені два тижні тому. Вони добре прижилися, ми за ними спостерігаємо, щоб зрозуміти переваги та недоліки такого вирощування, – зазначила Оксана Гордій.

Комерційний директор розсадника Fleuren Шаак Валравен розповів присутнім, що класичне вирощування черешні, буз сумніву, простіше, але переваги системи драпо полягають у подальшому догляді за рослинами:

– Через кілька років ми очікуємо, що тут буде повністю зелена стіна без вільних місць. Наш 10-річний досвід роботи з такою системою вирощування свідчить, що завдяки їй можна зібрати більше врожаю. Окрім того, в такому саду набагато простіше і зручніше обробляти дерева чи проводити їхню обрізку, механізувати певні процеси і збирати врожай. У цій системі дуже важливо стимулювати ріст нових гілок, тобто потрібно робити все можливе, щоб досягнути приросту хоча б 30 сантиметрів.

Ще одне питання, яке не могли проігнорувати учасники бізнестуру, стосується зрошення саду.

– Наш сад ми поливаємо тричі на тиждень. Скільки конкретно використовуємо води, залежить від дерев. Так, торік на 3–4 гектари ми застосовували 18 кубометрів. Цього року води треба набагато більше, але через дощі виливаємо приблизно 24 кубометри, – розповіла Оксана Гордій.

Шаак Валравен розповів, що у системах зрошення нідерландських садів зазвичай облаштовують дві трубки по обидва боки ряду дерев, аби корінь поливався з усіх сторін. Тому, якщо садівник планує інтенсивну посадку, краще розглянути облаштування двох краплинних стрічок, вважає експерт, адже іноді дерево, яке входить у повне плодоношення, потребує від 10 до 15 л на день.

– У рядах черешневого саду «Уманської фруктової компанії» облаштовані краплинні трубки з товщиною стінки 1 міліметр, відстань між емітерами – 50 сантиметрів, вилив кожного з них – 1,6 літра за годину. Внесення добрив і полив контролюються за допомогою автоматичного вузла внесення, а для внесення добрив є 4 баки та 4 канали, 3 з яких розраховані для добрив різних видів, а один – для внесення кислоти. Крім того, встановлена програма, завдяки якій можна виставити необхідне внесення добрив, – розповів регіональний менеджер компанії «Нетафім Україна» Сергій ГРАБОВЕЦЬКИЙ.

Оксана МАРЧУК

Більше матеріалів читайте у друкованому журналі «Ягідник».

Оформити передплату журналу «Ягідник» можна за телефонами:

Альона Данчук, тел.: +38 097 65 43 126

Ірина Петронюк, тел..: +38 096 491 66 92

Лариса Товкач, тел..: +38 097 96 89 516

Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 759 25 83, reklama.nti@gmail.com

Ірина Калюжна, тел: +38 096 45 87 682

Директор проєкту: Надія Ящук, співзасновник медіа-групи «Технології та Інновації», тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net

Автор ідеї – Катерина Конєва, шеф-редактор/ співзасновник медіа-групи «Технології та Інновації», тел..: +38 067 238 18 51 kateryna.koneva@gmail.com

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

Останні статті