Анна Домбровська, ФГ «Фруктовий сад АТ»: «Або ти швидко реагуєш на потреби клієнта, або через декілька років про тебе ніхто не згадає»

 Анна Домбровська, ФГ «Фруктовий сад АТ»: «Або ти швидко реагуєш на потреби клієнта, або через декілька років про тебе ніхто не згадає»

Фермерське господарство «Фруктовий сад АТ», яке є розсадником ягідних культур, на ринку садивного матеріалу працює з 2008 року, і це багато про що свідчить. Зокрема, про те, що його засновники добре знаються на тенденціях ринку та вміло прогнозують його перспективи. Як бачимо останнім часом, для ягідної галузі це дуже актуальна інформація. Набутим досвідом із читачами «Ягідника» поділилася співвласниця ФГ «Фруктовий сад АТ» Анна ДОМБРОВСЬКА.

«Ягідник»: Якими нині є тенденції ринку: наскільки швидко змінюється «мода» на культури і чи можливо завжди бути в тренді та з прибутком?

Анна Домбровська: Ринок ягід змінюється, як і смакові вподобання людей. Клієнт потребує чогось нового і різноманітного, щоразу смачнішого та привабливішого. Відповідно, виробники садивного матеріалу та ягід відстежують ринок нових сортів і культур, впроваджують нові технології вирощування, які дають змогу збирати врожай за будь-яких умов та ін. Єдине залишається незмінним: люди завжди хочуть споживати свіжу і привабливу ягоду… Тому мені дуже подобається один вираз, який, на мою думку, характеризує сучасний ринок: «Ти швидкий або мертвий». Тобто або потрібно швидко реагувати на потреби клієнта, або про вас через кілька років ніхто не згадає.

«Ягідник»: Які культури нині домінують у запитах клієнтів?

А.Д.: Фаворитами ягідного сектору завжди були і, вочевидь, залишатимуться малина та суниця садова. Технологія їхнього вирощування потребує зміни поля кожні 3-5 років, тому рівень закладання цих ягідників залишається стабільним. Лохина (чорниця високоросла) нині постійно згадується у заголовках передових статей у журналах та у семінарських виступах. Оскільки це недешеве задоволення, то ще 3-4 роки тому цю культуру закладали лише великі господарства, дрібні ж фермери нею цікавилися, але садити не ризикували. Та протягом останніх двох років половину саджанців лохини в нашому розсаднику купували саме невеликі господарства, які закладають ягідники до 10 га.

«Ягідник»: Як швидко коливання на ринку ягід вплинуть на попит на саджанці?

А.Д.: Ринок ягід має свій рівень насичення. Якщо відбувається перевиробництво продукції, то ціни падають дуже стрімко. Це впливає на закладання майбутніх ягідників на найближчі 2-3 роки і, відповідно, на попит на садивний матеріал. Згадаймо хоча б ситуацію з малиною у 2018 році – тоді спостерігалося її перевиробництво. Відповідно, восени фермери відмовлялися від уже заброньованого садивного матеріалу малини, її купували лише на хобі-ринку. Схоже відбувалося зі смородиною чотири роки тому.

«Ягідник»: Яка наразі загальна ситуація на ринку садивного матеріалу в Україні?

А.Д.: Зараз фермери мають змогу вибирати, де купувати садивний матеріал. В Україні є потужні атестовані розсадники, де можна придбати сертифіковані in-vitro саджанці, які за якістю не поступаються продукції більшості закордонних розсадників, а також низка дрібних підприємств, які займаються традиційним розмноженням та дорощуванням. І, звичайно, є імпорт. Однак дорого – це не завжди якісно. Вітчизняні саджанці доступніші, оскільки імпорт супроводжується витратами на логістику та розмитнення. Натомість однією з переваг імпорту є ширший вибір сортів. Проте вони потребують випробувань в умовах українського клімату. З суницею та малиною це зробити простіше, оскільки врожай можна оцінити вже через рік-два. З лохиною ж складніше: урожай можна отримати лише через 4-5 років, а витрати на закладання плантації досить високі.

«Ягідник»: З ким доводиться конкурувати насамперед – з вітчизняними чи закордонними виробниками садивного матеріалу?

А.Д.: Модель конкурентоспроможного саджанця, якого вимагає ринок сьогодні, сформована. Проте придбати його можна не в кожному розсаднику. Конкуренція дає стимул до покращення продукту, креативу та пошуку нових шляхів розвитку. Ми конкуруємо навіть з собою вчорашніми, щороку намагаємося покращити якість, корегуємо технологію виробництва, знаходимо слабкі місця та усуваємо недоліки. Велике значення має маркетинг і стратегії просування матеріалу на ринок. Також варто змінювати переконання тих, хто вважає, що імпортне – це завжди краще, ніж українське. Можливо, закордонні виробники садивного матеріалу і випереджають у чомусь вітчизняних, проте лише тому, що починали свою справу вони раніше.

Півторарічний саджанець лохини в контейнері 1л

«Ягідник»: Як виростити здорові саджанці?

А.Д.: Рівень ягідного розсадництва в Україні за останні 5 років суттєво підвищився, і саджанцем, який вирощений з використанням методу in vitro, нині вже нікого не здивуєш. Вирощування здорового саджанця починається зі здорового вихідного матеріалу. Він повинен утримуватися в ізольованому від переносників патогенної мікрофлори приміщенні чи тепличному комплексі. Цей матеріал щороку має проходити тестування в лабораторіях на низку вірусів. Щорічно повинна проводитися й сертифікація садивного матеріалу на сортові та товарні властивості. Розсадник також має пройти щорічний карантинний контроль тощо. Все це потребує часу. Тому, щоб стати розсадником, якому довіряють, потрібно пройти чималий шлях.

«Ягідник»: Чи існує ефективна вітчизняна діагностика для визначення проблем на початковому етапі? Чи вистачає лабораторій і наскільки доступними є їхні послуги для невеличких господарств?

А.Д.: Вітчизняна діагностика забезпечує ті стандартні дослідження, яких вимагає законодавство. Зелені зразки можна досліджувати протягом усього вегетаційного періоду. Але лабораторна діагностика – це завжди чималі витрати. Проте це забезпечує контроль над ситуацією та розуміння того, правильно відбувається рух чи потрібно вносити певні корективи.

«Ягідник»: Який ягідник у процесі закладання найдорожчий і скільки коштів потрібно вкласти у нього з розрахунку на 1 га?

А.Д.: Найдорожчий у закладанні – ягідник лохини. Ціна на його посадку коливається від 15 до 25 тис. доларів за гектар. Таку різницю маємо в основному через вибір постачальника матеріалів, якими планується закладання. Також потрібно враховувати систему живлення в перші роки, коли ягід ще мало, але при цьому необхідно проводити повноцінні захист і живлення. Вартість саджанця становить близько 10% від усіх затрат. До речі, під час вибору мульчування варто пам’ятати, що під плівкою прогрівання коренів відбувається швидше, ніж під тирсою. Скажімо, цьогоріч ягоди сорту Дюк на плівкових грядах достигли на тиждень раніше, ніж на грядах, що були під тирсою. Широкої популярності в останні роки набуло вирощування лохини в малооб’ємних контейнерах. Це оптимальне рішення для тих невеликих господарств, де ґрунт зовсім не придатний для вирощування або ж обмежені площі.

«Ягідник»: Нині саме лохина є безумовним фаворитом у ринкових перегонах. Які перспективи цієї культури?

А.Д.: Якщо брати до уваги інформацію від фахівців, то український ринок насичений ягодою лохини ще недостатньо. У нас ця ягода для багатьох людей поки що делікатес, тоді як в країнах Європи її споживання становить близько 2 кг на особу. Тобто перспективи розвитку ринку є. Як правило, від клієнтів ми чуємо запитання: «Що головне в посадці лохини?». Відповідаємо, що потрібен комплексний підхід та дотримання рекомендованої фахівцями технології вирощування. Починати потрібно з чітко сформованої бізнес-моделі майбутнього господарства. Важливо на стадії планування визначити багато моментів: хто буде клієнтом – бізнес чи приватні покупці, куди поставлятиметься продукт, які партії формуватимуться, де буде розташоване господарство та ін. І обов’язково дотримуватися технології вирощування, тому що навіть найкращі саджанці не дадуть бажаного результату, якщо не забезпечити їм достатнього поливу та підживлення.

«Ягідник»: Ви вирощуєте деякі культури для продажу на ягідному ринку. Чи справді цей метод допомагає зрозуміти покупців та виробників ягід?

А.Д.: Ми маємо демополе площею в кілька гектарів, воно слугує майданчиком для випробувань сортів, які щороку поповнюються. Випробовуємо техніку та способи обрізки рослин, способи утримання та методи посадки. Коли у 2011 році ми починали займатися лохиною, інформації про неї було настільки мало, що доводилося вчитися на помилках. Саме тоді у нас виникла ідея створення такого демополя, де спочатку ми вчилися, а нині вже ділимося своїм досвідом. Адже інформаційну підтримку фермера повинен забезпечувати кожен розсадник, який дбає про клієнтів.

«Ягідник»: Які з культур, нині не надто популярних, вважаєте перспективними?

А.Д.: Передусім, це жимолость. Її позиціонують як суперфуд, що містить велику кількість мікроелементів, яких немає в інших ягодах. Наприклад, селен (Se) – елемент молодості та довголіття. Вже існують сорти, які мають потрібні характеристики за смаком, формою, розміром. Залишилися технологічні питання: як садити, доглядати, обрізати, збирати, транспортувати… Ця ягода широко використовується в переробці нашими сусідами. На присвячену жимолості щорічну конференцію, яка проходила в Польщі, з’їхалися представники з 13 країн світу. Спікери ділилися досвідом вирощування, методами популяризації ягоди та шукали шляхи для просування її на ринки. Вихід цієї ягоди на ринок займе дещо більше часу, аніж це було з лохиною, проте вона точно завоює своє місце у кошику споживачів ягід.

«Ягідник»: Як підібрати оптимальний набір сортів, щоб задовольнити попит і не вирощувати зайвого?

А.Д.: Щорічно асортимент в розсаднику змінюється. Виводимо сорти, які вже не конкурентні, натомість поповнюємо колекцію новинками. Щороку беремо участь у семінарах, конференціях, де йдеться про сортові новинки. Дуже цінне спілкування з фермерами та агрономами, які працюють в полі з рослинами. Асортимент нашої продукції ділимо на промислові сорти та хобі-ринок. Ці категорії суттєво відрізняються: фермер потребує технологічних сортів, а роздрібному покупцеві важливий смак.

«Ягідник»: Чи потрібна виробникам фінансова підтримка і хто мав би її забезпечити?

А.Д.: За 11 років роботи у розсадництві я спостерігала два сплески розвитку галузі. Це відбувалося якраз у ті роки, коли діяли державні компенсації. Відповідно, коли ці програми закрили, насадження стрімко знизилися. Зараз ринок стає дедалі вимогливішим до якості ягід і способу їх представлення, тому технологія виробництва вимагає комплексного підходу. Етапи становлення дуже витратні, тож не кожен, хто прагне почати такий бізнес, зможе фінансово забезпечити увесь процес. Вважаю, що фінансова допомога повинна бути у вигляді часткових компенсацій або безвідсоткових кредитів з відтермінуванням платежу.

«Ягідник»: Порадьте, будь ласка, початківцям, як вибрати якісний саджанець?

А.Д.: Визначені стандарти садивного матеріалу для всіх культур можна знайти у відкритих джерелах. А з практичної точки зору, я б порадила перед купівлею обов’язково їхати в розсадник й оглядати товар безпосередньо на місці. Бажано побувати у кількох розсадниках – для порівняння. Потрібно враховувати культуру виробництва у господарстві. Для прикладу, візьмемо саджанець однорічної лохини у контейнері: висота 25+, 1-3 основні гілки, візуальна оцінка відсутності хвороб на лисках і стовбурі, корінь світлий, заповнений середньо-щільно, без специфічних запахів.

Урожайність лохини залежно від віку посадки та умов вирощування

Решту статей ви можете прочитати на сторінках журналу «Ягідник».

Придбати журнал ви можете як паперовому варіанті, так і в електронному.

Охочі отримувати журнал увесь рік можуть оформити передплату. Ви можете звернутися:

• за тел. +38 096 491 66 92, +38 068 513 31 87;

• через e-mail nti.sad@gmail.com, sad2017@ukr.net.

З вами зв’яжеться менеджер проекту і оформить замовлення.

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *