Зізіфус – справжній незвичайний гість з Китаю – Іван Мринський, Україна

 Зізіфус – справжній незвичайний гість з Китаю – Іван Мринський, Україна

Зізіфус справжній (унабі) (Ziziphus jujuba Mill.) належить до роду Зізіфус (Zizíphus), родини Крушинових (Rhamnáceae).

Колючий листопадний чагарник або невелике дерево висотою 5-10 м із товстою корою. Гілки червоно-коричневі, несуть на кожному вузлі дві колючки довжиною близько 3 см, що модифіковані як прилистки: одна колючка вигнута, а інша пряма. Коренева система зізіфуса дуже потужна, вертикальні корені проникають у ґрунт до 3 і більше метрів, горизонтальні поширюються в діаметрі до 7 м. До умов росту рослина невибаглива, успішно росте в тропічному, субтропічному і континентальному кліматі, та довговічна – живе до 100 років і більше.

Вегетація починається, коли середньодобова температура досягає +12…+14°С. Через 10-15 днів на основних пагонах продовження з’являються і починають інтенсивно рости бічні гілки. Після появи нових бічних пагонів ріст нижніх призупиняється, на них розвиваються плодоносні утворення. За вегетацію на кожному ростовому пагонові продовження утворюється 5-20 бічних і 35-90 плодоносних відгалужень загальною довжиною 6,5-13,5 м. Плодоносні гілочки на багаторічних кільчатках закінчують ріст до масового цвітіння; пагони продовження, бічні і плодоносні на них – до початку інтенсивного росту плодів. На плодоносному прирості утворюються квіти і розвиваються плоди. Вегетативні пагони до осені повністю формуються, плодоносні опадають після визрівання плодів, тому зізіфус називають «гілкопадною» культурою.

Рослина може рости на найрізноманітніших ґрунтах, але віддає перевагу пухким, не витримує заболочених і сильно засолених ділянок. Зізіфус має максимальні лікувальні властивості, якщо росте в гірській місцевості на ґрунтах, що бідні гумусом. У протилежному випадку, на ґрунтах із високим умістом гумусу, він втрачає лікувальні властивості.

Як рослина південна, зізіфус любить сонце і не витримує затінення. Будучи дуже посухостійким, він вільно росте і плодоносить без зрошення в зонах із малою кількістю опадів, але при поливі дає набагато вищий і якісніший урожай. Культура морозостійка: у період глибокого спокою може без пошкоджень витримати температуру -25 …- 32 °C.

Листки чергові, яйцеподібні або еліптичні, до 8 см довжиною, прості, шкірясті, короткочерешкові, з 3 жилками, що виділяються, зверху темно-зелені й блискучі, знизу покриті білим пушком. Край зубчастий, жилкування пальчасто-збірне.

Квіти дуже дрібні, жовтувато-зелені, з ніжним ароматом, у формі чашечки, розташовані поодиноко або клубочками в листкових пазухах по 3-5 штук, із 5 чашолистиками. Віночок багатопелюстковий із 5 пелюстками, білий, із 5 тичинками білого кольору та двома маточками,  що з’єднані в основі. Запилюються комахами. Цвітіння з червня, іноді з травня (1-2 місяці). Зізіфус – перехреснозапильна культура, тому більшість сортів потребують запилювача – садити треба два дерева різних сортів або одне замінювати сіянцем. І навіть у таких умовах зав’язується 1-3,5% від загальної кількості квіток (їх на одному дереві утворюється до трьохсот тисяч), що не заважає отримувати рясні врожаї.

Продовження та усі статті повністю журналу “Ягідник” №4 (15) 2019 доступні для вас в електронному чи друкованому варіанті.

Журнал «Ягідник»

Останні статті