Підсумки сезону лохини високорослої 2019. Досвід практиків, думка експертів

 Підсумки сезону лохини високорослої 2019. Досвід практиків, думка експертів

Соціально-економічна, політична і кліматична ситуація в Україні, що останніми роками змінюється дуже швидко, суттєво впливає на розвиток ягідного бізнесу. І 2019 рік став показовим у цьому плані. Як зазначає Президент Асоціації «Ягідництво України» Ірина КУХТІНА, вона не знає фермерів, у яких би в цьому сезоні хоч раз не було відчуття непевності. Ягідники це підтверджують, але багато хто з них зізнається, що результати сезону стали більш позитивними, ніж очікували. Ряд компаній вийшли на експорт лохини, дехто розпочав співпрацю з віддаленими і дуже вибагливими ринками. Підприємства працювали над формуванням партнерських взаємин, органічним напрямом та вдосконаленням технологій. Тож слово – практикам галузі.

Лохина високоросла вже перестала бути в Україні нішевим продуктом. Збільшується споживання, зростає кількість плантацій і пропозиції на ринку, тому падає ціна. Але некритично: розраховувати на надприбутки не варто,
та заробляти на ній можна. Голова розсадника ягідних культур фермерського господарства «Ягідне МС» Володимир ГОНЧАРУК зізнається, що на цей сезон великих надій не покладав, але ситуація, навпаки, склалася хороша.

– На початку сезону особливо невеликі виробники були трошки в паніці. Адже торік висаджено багато великих плантацій, розрахованих на експорт. Однак з першого плодоношення фермер не зможе сформувати великої партії, тож вийде на внутрішній ринок. Тому невеликі виробники очікували обвалу цін. Але сезон вдався досить непоганим, оскільки середньої ціни, меншої від 100 гривень за кілограм, не було. Спостерігалися невеликі
провали протягом тижня в межах 80 гривень, та остання ягода, навіть дрібна і зовсім неякісна, продавалася з поля за ціною в межах 150 гривень.

Фермер додає, що початківцям цього бізнесу сьогодні набагато простіше – є вдосталь інформації по посадці та догляду за лохиною. Проте кількість охочих закупити великі партії саджанців зменшилася, виробники  занепокоєні ситуацією в країні. Коли держава компенсувала вартість посадкового матеріалу, був пік, тепер спостерігається різкий спад. Проте це не зупинить розвиток напрямку.

Ставку на лохину, наприклад, сьогодні робить молоде сімейне господарство Андрія та Олени МАРТИНЮКІВ із Волині. Вже висадили 10 га лохини, готують під посадку ще 14 га. Щоб зекономити на саджанцях, вирішили виростити їх самі й заклали маточник. Кажуть, посадковий матеріал вийшов добрий, тому на майбутнє планують створити сертифікований розсадник. Обрали 6 основних і 2 додаткові сорти – від ранніх до середньопізніх.

Не злякався вирощувати лохину на півдні ізмаїльський фермер Андрій ПЕТКОВ, до речі, єдиний в регіоні. Також чоловік експериментує з вирощуванням фісташки й батату. Андрій заклав невеличку плантацію лохини на 6 тисяч
кущів. Каже, що на півдні вони не дуже добре розвиваються, тому обрав ущільнену схему посадки. Розтягнути сезон плодоношення різними сортами не вдалося. Через теплий клімат усі достигають рано і досить рівномірно.

Сезон збору – всього півтора місяця, який цього року розпочався 13 червня. Найкраще себе показав сорт Дюк. Наразі насадження – на крапельному зрошенні. Садівник розуміє, що для якісної ягоди та рясних врожаїв потрібно
впроваджувати агротехнології. Проте інвестує у вирощування лохини виключно власні гроші, тому модернізувати плантацію планує по можливості. І щиро вірить в успіх, адже садівництво – його велике захоплення.

Продовження та усі статті повністю журналу “Ягідник” №4 (15) 2019 доступні для вас в електронному чи друкованому варіанті.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *