Малина: стовпи стабільності

 Малина: стовпи стабільності

Шукати стабільності у малиновому бізнесі – що голку в стозі сіна, але ми таки знайшли, на чому тримається ця галузь в Україні. На дрібних виробниках – їхня частка у врожаї-2017, приміром, трошки не дотягує до 90%, в абсолютних цифрах це виглядає так: вони виростили 112,5 із 126,8 тисячі тонн продукції. Саме цей фактор і дестабілізує.

ЛЕГКО НАРОСТИТИ ПЛОЩІ, ШВИДКО ПОЗБУТИСЯ

Малину експерти вважають однією з найпростіших у вирощуванні ягід. Отже, не дивно, що впродовж останнього десятиріччя найпотужніші виробники нарощували саме малинові плантації, дбаючи і про їхню врожайність,
безупинне зростання якої, згідно з дослідженнями FАО і ЄБРР, забезпечувало майже щорічний приріст валового збору в країні на 2–2,5 тисячі тонн. Збільшувалось і споживання малини.

Цього року, порівняно з минулим, малинові плантації порадували своїх господарів. Після торішнього обвалу цін у нинішньому сезоні первинному виробникові за ягоду платили утричі, як не вчетверо, більше, знову ж таки,
завдяки в тім числі тим, хто минулої осені переорав немало своїх насаджень.

Десять років вирощує малину компанія «ЗАХІДСАД», яку очолює Роман МАСЮК. І лише два роки, розповідає він, культура була прибутковою. Увесь інший час виручка ледь покривала витрати, а торік ягоди практично не збирали.

– Ціна була 10–12 гривень за кілограм, з них 7 треба було заплатити за збирання, то ми три-чотири рази за сезон зібрали і поставили крапку, однак знищувати плантацію не стали,– каже Роман Масюк. – Вирощуємо Полану (80%), є Зюгана (15%), 5% жовтої – сорт Ранкова Роса, яку використовуємо для реалізації на ринку та для власних потреб. Цього року на 70 сотках зібрали в межах 7 тонн продукції, малина була якісна, і ціна для виробника була рентабельна.

Платили, зауважує фермер, по 35–40 гривень за кілограм. Багато його знайомих, котрі минулої осені переорали насадження, нині про це шкодують.

– Виробники, які мали промислові обсяги, дотримувалися технології, а особливо ті, хто мав потужності для заморожування, і торік не були в програші,– уточнює заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН Олександр ЯРЕЩЕНКО. – Вони не залежали від переробних підприємств, працювали легально, з ПДВ, на контрактній основі. А потерпали дрібні виробники, які сподівалися, що продукцію у них викуплять. Але в ширших масштабах це не проблема, а, швидше, шлях до її вирішення. Аналітики однозначно «за» професійних ягідників, що дають, як вважається, якісну і більш перспективну щодо експорту ягоду.

– За рахунок того, що у приватному секторі не дотримуються технологій вирощування та розмноження малини, її генофонд за останні два-три роки погіршився. Коли це декілька кущів, котрі не є основним доходом родини, то кінцевий продукт – не тієї якості, яка потрібна на полиці, його складно продати. Тож логічно, що у приватному секторі вирощування ягоди зменшили,– аналізує тенденції Президент Асоціації «Ягідництво України» Ірина
КУХТІНА. – Така ж ситуація в Сербії і Польщі. Не можу сказати, що це погано, оскільки у професійному секторі і площі насаджень, і гарна якість ягоди – стабільні. І все ж наступного року, після такого малинового злету-2019, з’явиться багато охочих вирощувати ягоду, вважає Роман Масюк. Отже, пропозиція знову буде перевищувати попит, і ціна на неї впаде… Як мінімум, підтверджують експерти, малина не ростиме в ціні, а площі залежать від того, наскільки жорсткою буде конкуренція на ринку.

ТО ЩО Ж ЕКСПОРТУЄМО?

У часовому вимірі ціни на ягоду в Україні залишалися відносно стабільними, оскільки попит на українську заморожену малину на ринку ЄС був дуже високим. Так, за підсумками останніх років Україна ввійшла до сімки найбільших експортерів малини у світі.

– В Україні зараз така ситуація, коли ринок наситили продукцією, і тепер час подумати про те, як наситити його продукцією високої якості, – вважає Олександр Ярещенко.– Її складніше виростити, більше клопоту з експортом. Простіше продати в Україні, та, коли ситуація на внутрішньому ринку змінюється в гірший бік, експорт – це дуже правильна альтернатива. Але є нові завдання: це налагодження післязбиральної доробки, встановлення потужностей для заморожування, сертифікація піприємств і ще чимало дрібних чинників, над якими тепер треба працювати. Отримавши достатньо внутрішнього продукту – малини, отримали й сильне просідання цін, хтось зменшив площі, хтось почав працювати над технологіями, вкладатися більше, і в цьому році, 2019-му, ситуація вирівнялася.

І хоча експерти наголошують, що сегмент якісної малини вітчизняні виробники поки що не заповнюють, виникає запитання: чи варто за ним гнатися? Різниця цін на продукцію високої і середньої якості значно менша, ніж різниця в собівартості продуктів. На всілякий товар, кажуть практики-експортери, є свій покупець. І спектр тут коливається від органічної та традиційної продукції – свіжої і замороженої – до грису різних класів.

Європі малина завойовує своє місце на свіжому ринку, до цього вона була більш промисловою, у США обсяги споживання свіжих ягід, навпаки, зменшуються. Усе популярнішим у світі стає тренд здорового харчування і,
зокрема, споживання заморожених фруктів та ягід, попит на які щороку зростає на 5%. Упродовж десятиріччя – 2007–2017 років, за даними Radobank, світовий експорт заморожених фруктів зріс із 650 до 820 тисяч тонн. І хоча ринок дещо змінюється і поступово зміцнюють свої позиції нові продукти, однак цей процес відбувається повільно, а малина упродовж років залишається стандартною культурою з досить високим рівнем споживання.

ІНША СПРАВА – ВИМОГИ

Однак ринок все ж висуває нові вимоги. Найперша, прогнозують в Асоціації «Ягідництво України», стосується продуктивності, а отже, сортового асортименту. Найперше, якщо орієнтуватися на Європу – нашого найближчого
сусіда та імпортера, то там ідеться про те, що малина має бути пристосована до механізованого збирання, бо скрізь є проблеми з робочою силою. Відповідно, зауважує Ірина Кухтіна, варто культивувати сорти, які підлягатимуть машинному збиранню. Найпоширеніші сорти: Полка, Полана, Джоан Джей – відходитимуть, і це нормальний процес.

Саме ними торік засадили плантацію у ФГ «Вікнини» на Тернопільщині. І проблема поки що не в робочих руках, а в якості садивного матеріалу. Довелося двічі закладати поля, оскільки перші саджанці не прижилися.

– Від якості самої рослини багато що залежить, – каже керівник ФГ «Вікнини» Василь ВАНЯРХА. – Якщо походження садивного матеріалу невідоме, то буде низька продуктивність. Але ми цю проблему вирішили. Маємо і свій цех шокового заморожування потужністю 4 тонни та цех зберігання замороженої малини на 140 тонн. Це дає нам можливість не поспішати із продажем, сформувати більшу партію і планувати експорт продукції.

До нових сортів, радить Олександр Ярещенко, слід ставитися виважено:

– Трапляється, що хороші сорти в різних регіонах показують себе по-різному. Тож краще купувати добре вивчені, районовані. Якщо сорти неперевірені, краще висадити їх у тестовому режимі, за цей час можуть проявитися їхні властивості, яких і не очікуєте… Нині на ринку є стабільні сорти, котрі проявляються практично однаково у різних кліматичних зонах. Приміром, цікавий сорт малини – ГленЕмпл (GlenAmple). Він гарно росте та плодоносить у різних ґрунтово-кліматичних умовах: Шотландії, Польщі, Україні, Росії – скрізь приблизно однакові результати демонструє. Десь трошки кращі, десь трошки гірші… Нині набувають популярності європейські ремонтантні сорти малини, які дають можливість отримувати ягоди до настання перших приморозків. Але вони занадто пізні для нашого клімату і просто не встигають віддати урожай.

Це теж варто враховувати, обираючи сорт. З українських виділив би, наприклад, малину сорту Феномен. Цей сорт хоч і не новий – йому вже майже 15 років, але стабільний.

ПЕРСПЕКТИВА – МАЛИНА БУДЕ!

Малина – одна з найпоширеніших ягід у світі, це не нішевий продукт із можливими коливаннями, а стабільний масовий продукт, і на нього завжди буде попит, впевнені аналітики. Інша сzzzправа – якість вітчизняних ягід, післязбиральна доробка, заморожування. Саме над цим працюють нині виробники, які дійшли висновку, що простіше і більш прогнозовано не виходити на свіжий ринок, а працювати виключно на експорт. Бо саме ця ніша поки що залишається найбільш фінансово стабільним напрямком у вирощуванні малини.

Усі статті повністю журналу “Ягідник” №4 (15) 2019 доступні для вас в електронному чи друкованому варіанті.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *