Секрети живлення в сезон дощів: точні прилади контролю й обмеження використання добрив

 Секрети живлення в сезон дощів: точні прилади контролю й обмеження використання добрив

Ксенія МЕЛЕШКО, Україна

Як не дивно, та про такий корисний у господарстві прилад як кондуктометр, що допомагає збирати добрі врожаї, чимало українських фермерів майже нічого не знають, як і про правильний догляд за рослинами під час надмірних опадів. Про виклики нинішнього сезону та засоби протидії природним негараздам журналу «Ягідник» розповів Дмитро ГОНЧАРУК, операційний директор та співвласник розсадника ягідних культур «Фруктовий сад АТ», що розташований у селі Халеп’я на Київщині.

ЯК РОЗРАХУВАТИ ДОБРИВА ТА ВБЕРЕГТИ РОСЛИНИ ВІД СТРЕСУ

«Ягідник»: Дмитре, як ви зрозуміли, що українські фермери далекі від застосування кондуктометрів?

Дмитро ГОНЧАРУК: Минулого року, коли наше господарство брало участь у конференції «Технології та Інновації: ягідництво та переробка», яку щороку проводить інформаційно-видавничий проект «Технології та Інновації» за підтримки журналу «Ягідник», для переможців лотереї ми обрали подарунки – кондуктометри, і вручали їх на сцені. Під час цієї церемонії помітили, що багато людей просто не знають, що це таке, ніколи не користувалися кондуктометром і взагалі вперше його бачать. Треба зауважити також, що всі аграрії, для яких кондуктометр став новинкою, здебільшого – дрібні фермери, котрі мають по кілька гектарів насаджень. Тобто це не великі промисловики.

«Ягідник»: Чому, на ваш погляд, так мало аграріїв знають про цей прилад?

Д.Г.: Можливо тому, що раніше попит на ягоду був значно вищий, і більшість аграріїв працювали по-старому, за звичкою: тоді закладали великі площі, що вимірювалися десятками гектарів, і отримували з них певні врожаї. Зараз інша тенденція: фермер намагається на мінімальних площах при мінімальних затратах отримати максимальну врожайність, де коефіцієнт корисної дії набагато вищий. Наразі, при жорсткій конкуренції на ринку ягід, потрібно мінімізувати затрати і при цьому отримати максимальний прибуток із 1 га. Тому є сенс користуватися досягненнями інженерів.

«Ягідник»: Яким чином працює прилад?

Д.Г.: Кондуктометр призначений насамперед для вимірювання електропровідності розчину. Як правило – для аналізу загальної концентрації поживних речовин у розчині. Коли розчиняємо ті чи інші солі (наприклад, якщо це якась формула комплексного добрива), вони міняють жорсткість води. Це треба враховувати. Кондуктометр має в своєму складі два електроди, між якими проходить невеличкий заряд, і залежно від того, як саме він проходить, прилад видає значення електропровідності розчину. Це точний пристрій: якщо концентрація розчину трішки менша чи більша, кондуктометр дуже чітко покаже відхилення.

Завдання фермера – дати рослині поживні речовини у потрібній концентрації, тоді культура зможе спожити їх без шкоди. Якщо велику кількість комплексного добрива розчинити в невеликій кількості води, розчин буде занадто концентрованим. Окрім того, що рослина не зможе його засвоїти, в цьому випадку добрива використовуватимуться нераціонально, а кошти буде змарновано. Також є загроза, що культури можуть стресувати через різкі перепади жорсткості води, а іноді – й «отруїтися».

«Ягідник»: Від яких проблем може позбавити кондуктометр?

Кондуктометр — це прилад для вимірювання електропровідності електроліту. Застосовується для аналізу твердих речовин, водних і неводних розчинів, колоїдних систем і різних сплавів. Контроль певної якості вод, парів або конденсатів можливий за допомогою вимірювання кондуктометром питомої провідності та питомого опору.

Д.Г.: Якщо мова йде про інтенсивне виробництво, то відповідно до схеми живлення рослин у тиждень потрібно вносити досить велику кількість поживних речовин, макро- і мікроелементів. Якщо зробити це в один прийом – стрес культурі гарантовано. За допомогою кондуктометра фермер вносить необхідну дозу добрива – не більше і не менше, і рослина може спожити її без стресу в момент внесення. Якщо розглядати живлення насаджень чорниці (лохини), то показник тензіометра під час живлення повинен бути в межах 1,2-1,3 мСм.

КОНДУКТОМЕТР ЯК ІНСТРУМЕНТ КОНТРОЛЮ

«Ягідник»: Як правильно вибирати цей прилад?

Д.Г.: Пропозицій на ринку дуже багато: від дешевих до доволі дорогих варіантів. У нас, наприклад, є кондуктометр, що коштує близько 1500 грн. Це прилад, скажімо так, середнього, початкового класу. Недавно придбали і дешевий кондуктометр (близько 300 грн), проте один раз із ним попрацювали і вирішили відмовитися. За нашими спостереженнями, кондуктометр більш-менш нормальної якості, якого вистачає для роботи в невеликих господарствах, коштує в діапазоні 1200-1800 грн. А кондуктометри, розраховані на обробку площ до 5 гектарів, коштуватимуть від 3000 до 4500 грн.

«Ягідник»: Які особливості застосування кондуктометра?

Д.Г.: Прилад дуже простий у використанні, має три клавіші: увімкнення-вимкнення, вимірювання і функцію збереження показників. Ви опускаєте пристрій у розчин, натискаєте на кнопку – виймаєте і дивитеся на значення. Після цієї процедури треба сполоснути електроди під проточною водою – і все. Пристрій ударостійкий, ні холоду, ні спеки не боїться. Кондуктометр хорошої якості працюватиме довго і може застосовуватися на великих
площах насаджень.

Я працюю з кондуктометром уже кілька років, час від часу купуючи лише тестові розчини, щоб перевірити: чи не збилися показники, чи не потрібно його відкалібрувати. Тобто перевіряю пристрій на точність, інколи дещо коригую його роботу.

«Ягідник»: Чи доцільно використовувати кондуктометр у великих господарствах?

Д.Г.: У масштабних ягідних господарствах, при закладанні великих промислових плантацій, як правило, встановлюють автоматизоване обладнання для фертигації, що замішує «маточний» розчин, при цьому обов’язково вимірюючи його електропровідність. Агрономи, котрі розробляють програми фертигації, налаштовують систему відповідно до тієї культури, яку вирощують. Достатньо зробити це один раз, а потім тільки коригувати. Отже, кондуктометр можна розглядати як засіб контролю для автоматизованої системи фертигації або ж як постійний інструмент для фермера, який має в своєму розпорядженні площі до 5 гектарів.

У НАСТУПНОМУ РОЦІ ЛОХИНИ МОЖЕ БУТИ МЕНШЕ?

«Ягідник»: Через велику кількість опадів 2019 рік виявився для лохини не надто сприятливим, хоча раніше вважалося, що ця культура майже не хворіє. З якими проблемами ви стикаєтеся на своїх плантаціях? Як їх вирішуєте?

Д.Г.: Цей рік справді проблематичний для багатьох господарств, що вирощують лохину. Є дві проблеми: по-перше, це розмір ягоди, а по-друге – хвороби, що сильно вплинуть на кінцеві показники врожаїв. Природні умови склалися так, що, наприклад, на Київщині весь період дозрівання йшли дощі (починаючи з середини квітня – до десятих чисел червня), і була тепла погода, тобто для грибків та бактерій – це просто ідеальні умови!

Незважаючи на те, що лохина стійка до хвороб, вона теж може хворіти: переважно, це грибкові захворювання. У багатьох фермерів лохина страждає від моніліозу і антракнозу – двох найбільш поширених хвороб, що спостерігаються в цьому році. Вони здебільшого проявили себе після зав’язі ягоди, що через деякий час почала синіти та опадати. Причина – враження грибком.

Ми цю проблему теж побачили на своїй плантації, але буквально на декількох кущах. Чому грибкові негаразди обійшли нас стороною? З року в рік ми дотримуємося розробленої програми захисту. Байдуже – є дощі, чи немає: ми підбираємо момент (пізній вечір чи 5 година ранку) і намагаємося притримуватися програми. І це дає результат. Завжди, з будь-якою культурою, треба працювати на випередження. Як написано в інструкції популярного препарату «Світч»: передусім треба робити профілактику, а якщо рослина вже захворіла, ефективність засобу може бути низькою.

«Ягідник»: Як же підживлювати рослини, коли у ґрунті забагато вологи?

Д.Г.: Можливо, багато хто зі мною не погодиться, але в цьому році ми вирішили: краще рослині не додати азоту, фосфору, калію, що потрібні за програмою, аніж перелити води. Ми радилися з агрономами інших господарств і прийшли до висновку: оскільки підживлення лохини відбувається через корінь (тобто через полив), щоб рослина була здоровою, передусім у неї має бути здорова коренева система. А для цього необхідні певні умови для розвитку мікоризи: кислотність ґрунту близько 4-4,5, аерований субстрат і головне – оптимальна вологість плантації на рівні 80-90%.

На дослідницьких полях нашого розсадника «Фруктовий сад АТ» встановлено тензіометри, за допомогою яких ми постійно моніторили вологість ґрунту під час дощів. Вносили поживні речовини тільки тоді, коли тензіометр показував, що земля трохи просохла. Здебільшого в цей дощовий період волога була майже на максимумі. В такому випадку краще не давати рослині нічого, щоб не нашкодити кореню та мікоризі, оскільки застій води провокує їх загибель, і, відповідно, імунітет культур сильно страждає. А коли дощі припинилися, ми старалися наздогнати всю програму живлення, збільшивши інтенсивність внесення добрив. У цьому сезоні ми не змогли
дати весь потрібний комплекс, але краще так, ніж вносити добрива і ще більше зволожувати і без того вологий ґрунт.

ЯК УРЯТУВАТИ ДРІБНИЙ УРОЖАЙ-2019

«Ягідник»: У цьому сезоні проблемою лохини стали і Розчин, де концентрація солей є зависокою для живлення рослин лохини Розчин, де концентрація солей є оптимальною для живлення рослин лохини дрібні ягоди, розмір яких не дотягує до стандартів свіжого ринку. Що робити в такому разі?

Д.Г.: У багатьох господарствах на деяких сортах лохини було чимало плодової бруньки – всі, хто провів недостатню обрізку, стикнулися з ситуацією, коли кущі відцвіли, ягоди зав’язалося дуже багато, а листя майже не було. Як відомо, між кількістю ягід та листя потрібен баланс, щоб рослина могла забезпечити достатню кількість поживних речовин для формування гарних плодів. Але в цьому сезоні така рівновага була порушена через надмірну кількість закладених квіткових бруньок. Ми порадили нашим клієнтам ще раз зробити обрізку, тобто додатково розрядити кущ.

Дехто з цим погоджувався, хтось – ні. Останні теж мали рацію: обрізка в весняно-літній період загрожує рослині занесенням хвороб через надрізи. Щоб уникнути цього, ми радимо після повторної обрізки використати засоби захисту. Той, хто не зробив повторну обрізку кущів, мав два варіанти: або переглянути програму фертигації і почати працювати більш комплексними добривами (так зробили деякі фермери, але, як ми побачили згодом, – це не дало особливого результату), або отримати дрібну ягоду і продавати її дешевше. Надмірна кількість дрібної ягоди – це недобре, бо не відомо, як кущ себе поведе в наступному році. Може статися так: рослина віддаватиме всі сили на ягоду, оскільки на кущі велика кількість плодів та мала кількість листової маси, а в наступному сезоні – цілком реально – буде обмаль плодової бруньки.

У ЛОХИНИ Є ВСІ ШАНСИ
ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ

«Ягідник»: Чи є в Україні можливості сушити або морозити цю ягоду?

Д.Г.: У лохини є всі шанси для переробки, більше того – вона може посідати топове місце в цьому напрямку. Деякі сорти чудово підходять для збирання комбайном, а це вже економія на ручній праці, що дає можливість знизити собівартість урожаю. Наприклад, сама по собі ягода раннього сорту Река – ідеальна для переробки: плоди не великі, кисло-солодкі, кущ продуктивний – має багато ягоди і добре підходить для збору комбайном.

«Ягідник»: Чому переробка лохини в Україні не розвинена?

Д.Г.: Ціна на свіжу ягоду досить висока. Якщо в 2019 році вона знизиться (думаю, так і буде), то на переробку якраз піде дрібна лохина. До сушених ягід українці ще не звикли – такий продукт добре споживають в
азіатських країнах, але поки що логістика з цим регіоном мало налагоджена. Крім того, лохина добре морозиться, а після розморожування не втрачає своїх властивостей, не змінює структури. Так, звичайно, вона дещо відрізняється від свіжої, але не надто.

В Україні вже є пропозиції приймати на заморозку від 150-300 кг лохини – отже, процес пішов. Думаю, що лохина обов’язково посяде своє місце в цьому сегменті. Можливо, не цьогоріч, але у найближчі кілька років – цілком реально. Думаю, що невдовзі заморожена лохина з’явиться в наших супермаркетах і буде користуватися попитом.

ДОСЬЄ

Розсадник ягідних культур «Фруктовий сад АТ» працює на українському ринку вже понад десять років. Назва господарства збереглася з тих часів, коли тут вирощували яблука, а потім і саджанці яблуні. У 2011 році «Фруктовий сад АТ» отримав статус розсадника і до плодових культур додали ягідні. Зараз тут вирощують саджанці лохини, ожини, актинідії, журавлини, жимолості, аґрусу та брусниці. Також є демо-поле чорниці високорослої (лохини) площею 2 га, де вивчаються різні сорти цієї культури, випробовуються схеми живлення та способи посадки. В цьому році на 0,5 га буде закладена демо-ділянка жимолості. Тут будуть випробовуватися сорти для промислових насаджень і тестуватися схеми живлення та догляду.

Усі статті повністю журналу “Ягідник” №3 (14) 2019 доступні для вас в електронному чи друкованому варіанті.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *