Сила упаковки. Чому виробники ягід відмовляються від пластику і які екологічні варіанти є в Україні

 Сила упаковки. Чому виробники ягід відмовляються від пластику і які екологічні варіанти є в Україні

Виробники ягід як у Європі, так і в Україні, сьогодні масово відмовляються від використання пластикової упаковки, замінюючи її більш екологічними варіантами. Яка небезпека криється у пластикових лотках, та чи є альтернатива?

ПРОБЛЕМА РЕБРОМ

У 2021 році в Євросоюзі набуде чинності заборона на продаж будь-якого одноразового пластикового посуду. Це означає, що більше не можна буде купити тарілки, столове начиння, палички для розмішування цукру, трубочки для пиття, ватяні палички, пакети, палички для повітряних кульок і деякі харчові контейнери. Також до 2029 року Європа планує збирати 90% використаних пластикових пляшок для переробки. Уже з 2019 року
магазинам у ЄС заборонили безкоштовно роздавати пластикові пакети, і тому багато споживачів перейшли на паперові та багаторазові аналоги.

Це цілком виправданий крок. За останні десятиліття пластик впевнено увійшов у наше життя. Він усюди: упаковка, посуд, товари для будинку, автомобілебудування – складніше назвати галузь, де його не застосовують. У нього багато переваг – міцність, доступна ціна, привабливий зовнішній вигляд, але всі ці плюси затьмарюються тим, що період розпаду цього матеріалу становить не одну сотню років.

Нещодавно науковий журнал Science Advances опублікував дослідження, де йдеться про те, що від початку масового застосування пластику в 50-х роках минулого століття, вже до 2015 року його було вироблено близько 8,3 млрд тонн. Це в 30 разів більше, ніж маса всього дорослого населення Землі. Різні пластикові вироби розкладаються тривалий час – від 100 до 1 тисячі років.

Пакети та пластикові контейнери – близько 450 років. Якщо темпи накопичення пластикового сміття не зменшаться, то до 2050 року на Землі буде близько 12 млрд тонн пластику, що дорівнює половині маси води озера
Байкал. Тому перехід від пластику до екопакування – це навіть не мода, а гостра необхідність для планети.

МАЛЕНЬКА НЕБЕЗПЕКА ВЕЛИКИХ МАСШТАБІВ

В Україні ця проблема постає ще більш гостро – передусім, через неусвідомлення масштабів. Ані усталених традицій сортування сміття, ані масової вторинної переробки пластику в країні просто немає. Ситуація ускладнюється ще й тим, що населення не знає про справжню небезпеку, яку завдає пластик для продукції. Наведемо простий приклад. Фермери докладають величезних зусиль, щоб виростити партії стиглих ягід,
дбайливо збирають та пакують урожай у пластикові контейнери. Здавалося б, у чому небезпека? Але, як пояснює кандидат медичних наук та провідний науковий співробітник лабораторії профілактичної та екологічної токсикології НПЦ гігієни Олена ЮРКЕВИЧ, небезпека причаїлась іще на складі пластикової упаковки, де вона зберігається без належного контролю, іноді – під прямим сонячним промінням та за високих температур. Тобто ця упаковка уже є небезпечною іще до того, як у неї потрапляє ягода.

ЕКО-ВАРІАНТИ

Виникає питання: «Яку ж упаковку обрати, якщо ви піклуєтесь про здоров’я – своє та близьких людей?». Вихід є – і це пакування з натуральних матеріалів, або простіше – ЕКО-упаковка. Ще донедавна виробники продуктів харчування її майже не використовували, проте зараз у супермаркетах яйця, гриби, помідори усе частіше можна побачити не у пластикових пінетках, а саме в натуральних кошиках із деревини чи целюлози.

Вони виглядають більш оригінально і приваблюють окупців. Поки що на полицях магазинів така продукція займає приблизно 10-20% асортименту, проте у наступні роки її кількість лише зростатиме. Виробники ягід також поступово переходять на ЕКО-пакування. І у них на це інша, більш вагома причина. Як зауважує директор із розвитку ТОВ «Нікдарія» (ТМ iBerry) Євген ХАРЛАН, якщо хочеш продавати свій продукт у преміум-сегменті,
піклуватися про його свіжість, а тим більше експортувати ягоду до ЄС, то про пластик не може бути й мови, рітейл там приймає лише еко-пакування, тож компанії готові вкладати у це кошти.

Спробуємо розібратися, що криється всередині простого і звичного нам пластикового контейнера. У «пластиковій пастці», де опиняються ягоди, з ними починають відбуватися наступні процеси:

• при потраплянні прямих сонячних променів пластикові контейнери деформуються (про що неодноразово згадували самі фермери), і зовнішній вигляд ягід псується;
• сік під дією прямих сонячних променів та при підвищеній температурі перетворюється на каталізатор виділення токсичних речовин, які з пластику потрапляють на продукт;
• пластик не має абсорбційної властивості, тому в контейнері з`являється конденсат і починає розмножуватися пліснява та бактерії;
• пластик не є «дихаючим» матеріалом, і ягоди в ньому, в прямому сенсі слова, «задихаються», втрачаючи свою свіжість уже через кілька годин.

Як пояснює Юркевич, похідні пластику в людському організмі здатні викликати небезпечні реакції, зокрема навіть зміну гормонального фону. Найбільш небезпечні пластикові токсини – це Бісфенол-А і Фталат.

ЯКІ Ж ВИДИ ЕКОЛОГІЧНОГО ПАКУВАННЯ ЯГІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ Є НА СЬОГОДНІ В УКРАЇНІ?

Перший варіант – упаковка із пресованої целюлози. Для виробництва ягідних пінеток використовується спеціальна технологія та екологічна сировина – паперова маса, виготовлена за тією ж технологією, що і яєчні лотки. До переваг пінеток із пресованої целюлози можна віднести те, що технічні характеристики ягідних контейнерів дозволяють зберегти форму й свіжість делікатного продукту, що особливо важливо в процесі транспортування. Сам матеріал із високою абсорбцією, тому поглинає зайву вологу й сік ягід, що не дозволяє утворюватися цвілі (на відміну від пластикових аналогів). Такий результат досягається завдяки компонентам упаковки: матеріалу та спеціальним «дихаючим» отворам. Тож вона абсолютно безпечна, як для ягід, так і для інших продуктів, а також для навколишнього середовища (під час утилізації розкладається набагато швидше від пластику). А за умови дотримання температурного режиму продукцію можна транспортувати на достатньо далекі відстані без втрати якості.

Другий варіант – контейнери із деревинного шпону. Кошики виготовляються зі струганого шпону твердих порід деревини (берези, осики, дуба і ясена), що забезпечує більш тривалий термін зберігання фасованої продукції – приміром, за прийнятної температури ягоди можуть зберігатися до 5 днів. Шпон не містить деревних смол, що можуть негативно позначитися на смакових якостях харчових продуктів. Одноразова упаковка з деревини листяних дерев ідеальна для пакування фруктів, ягід, овочів, грибів, горіхів, сухофруктів, хлібобулочних, кондитерських виробів, чаю, кави та ін.

Третій варіант – упаковка із тростини. Після обробки тростини або листя агави залишаються волокна, які використовують для виробництва посуду, упаковки, будівельних матеріалів і навіть біопалива. Багассу (так називають сировину із тростини, з якої також виробляють одноразовий посуд) в українських реаліях може легко замінити сорго чи навіть очерет.

Склянки, тарілки, бокси, контейнери з тростини мають привабливий зовнішній вигляд, є екологічно чистим продуктом і при цьому не поступаються за міцністю пластиковим аналогам. До того ж, посуд із тростини можна ставити як у морозильну камеру, так і в мікрохвильову піч без застережень для здоров’я. Ну і нарешті, термін розкладання такого екопосуду становить всього кілька місяців.

Четвертий варіант – тара із висівок. Буквально на початку цього року в Україні з’явився посуд із висівок. Створюють таку екотару за спеціальною запатентованою технологією, стискаючи пшеничні та кукурудзяні висівки або водорості чи полімери на рослинній основі за допомогою преса та гарячого повітря. Таким чином, тонну пшеничних висівок можна перетворити на 10 тисяч тарілок чи мисок. Ще донедавна таку продукцію виробляли тільки в Польщі, а тепер її можна знайти і у нас. На відміну від пластикових і паперових тарілок, цей посуд добре тримає форму, є твердим, у ньому можна розігрівати і запікати. Виробник запевняє, що тарілки з висівок повністю розкладаються за 30 днів.

Який би із перелічених вище варіантів пакування ви не обрали, пам’ятайте – природа і майбутні покоління вам неодмінно подякують за це!

Усі статті повністю журналу “Ягідник” №3 (14) 2019 доступні для вас в електронному чи друкованому варіанті.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *