Як врятувати, переробити і продати врожай. «Фруктона-ВН» – приклад успішної переробки та консолідації підприємств ягідного сектору

 Як врятувати, переробити і продати врожай. «Фруктона-ВН» – приклад успішної переробки та консолідації підприємств ягідного сектору

Дарина ДУБИНКА, Україна

Короткий ягідний сезон швидко насичує свіжий ринок. Вихід – технології, що дозволяють пролонгувати життя ягоди, – статичне та шокове заморожування, глибока переробка. Це реальний шлях для українських виробників отримувати прибутки навіть у ситуаціях перевиробництва свіжого продукту і водночас болюче питання для малого та середнього фермера, адже обладнання та технології вимагають серйозних інвестицій. Розуміючи ці тенденції, ще у 2014 році компанія «Фруктона-ВН» побудувала одне з найпотужніших переробних підприємств плодово-ягідної та овочевої продукції в Україні. Це успішне самодостатнє підприємство, але його двері завжди відкриті для фермерських господарств будь-якого розміру!

Тут розуміють, що потужний переробний комбінат дозволить збільшити маржинальність для сільгоспвиробника. Компанія прагне не просто розвиватися, а розвивати всю галузь за європейським вектором, ставши консолідуючим переробним підприємством із можливістю виходу на експорт, реалізації ягоди всередині країни, зберігання її з отриманням максимальної прибутковості. Про такі амбітні цілі, технічне й технологічне оновлення потужностей, будівництво комплексу поглибленої переробки, практику товарного кредиту розповів в інтерв’ю журналу «Ягідник» Костянтин КУЗЬМЕНКО, директор компанії «Фруктона-ВН» (на фото).

ТЕХНОЛОГІЧНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ СОРТУВАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ

«Ягідник»: Сьогодні ринок стрімко змінюється, споживач стає вимогливішим. Розкажіть про інновації, що були запроваджені в компанії за останній рік відповідно до тенденцій ринку. Яке сортувальне обладнання, переробки, упаковки використовує «Фруктона-ВН»?

Костянтин КУЗЬМЕНКО: У 2018 році практично весь сезон ми присвятили встановленню нового обладнання. Було придбано і введено в експлуатацію шоковий тунель, так звану систему IQF-заморозки, що дозволяє морозити 4 тонни продукції за годину. Продуктивність божевільна, якість чудова! Устаткування проектувалося, виготовлялось і монтувалося польською компанією Unidex за індивідуальним замовленням. Ми передбачали заморожування не тільки плодово-ягідної продукції, але і овочевої, тому лінія оснащена спеціальними режимами і програмою, що дозволяє заморожувати нарізаний продукт окремими елементами, без злипання.

За рахунок ґранту USAID придбали обладнання італійської компанії PIGO. У технологічній лінії для переробки вишні використовуємо машину для видалення кісточки від компанії PIGO, а також обладнання для відділення плодоніжок, роботою яких ми задоволені. В цеху встановлений калібратор PIGO – супер-машина, що дозволяє нам одночасно робити три фракції для суниці садової, також це устаткування підходить і для вишні.

Все обладнання на колесах, тому дуже мобільне. Практично на всіх технологічних етапах використовуємо сортувальну лінію бельгійської компанії TOMRA. Тут обробляється малина грис: за допомогою лазера й точкового струменя повітря відбувається процес сортування подрібненої ягоди. Також лінія обладнана функцією відстеження дефектів свіжих ягід, недоступних людському оку. TOMRA видаляє такі ягоди, що в подальшому йдуть на переробку, залишаючи продукт тільки класу «А+». Металодетектор, установлений на лінії, дуже важливий у процесі сортування: наявність металу в будь-якому вигляді не припустима. Що важливо, машина контролюється і ремонтується віддалено.

Крім того, ми перейшли на повністю комп’ютеризовану систему контролю якості та обліку – простежуваності, необхідної для виконання нормативів харчової безпеки сертифіката HACCP. Вимоги європейського ринку «заточені» на якість і чистоту продукту! Наприклад, наше ноу-хау – транспортні касети, куди лягає 96 ящиків («чешка» – уніфікована тара підприємства), що транспортуються в зону першої трансформації, де існує  спеціальна програма обліку та контролю. Встановлена автоматична мийка ящиків продуктивністю 600 одиниць на годину.

Технологічне оновлення дозволило нам розширити асортимент. Шоковий тунель забезпечив можливість залучення дрібних і великих сільгоспвиробників.

«Ягідник»: Рік тому «Ягідник» писав про те, що компанія «Фруктона-ВН» планує запускати завод фруктових наповнювачів. Які успіхи в цьому напрямку?

К.К.: Справді, цей проект реалізовується. У австрійської компанії ZETA ми купили повну технологічну лінію виробництва фруктових наповнювачів, і незабаром вона буде доставлена на завод. Думаю, в червні-липні 2020
року ми вже будемо представлені на ринку наповнювачів. Раніше планувалося запустити виробництво в 2019 році, проте ми вирішили додати ще два цехи з виробництва пюре і сублімації. Уся сировина, що потрапляє на рампу, в процесі технологічної обробки розподіляється на кілька класів: на експорт, для виробництва наповнювачів і для пюре. Допоки у нас не було технологій із переробки, ми не знали, що з цим робити, шукали покупців. Тепер хочемо заглибитися і в цю нішу та замкнути ланцюжок: тобто все, що заїхало на рампу, в кінцевому результаті виїжджає у вигляді готового продукту.

Під комплекс глибокої переробки відведено 4 000 кв. м. нових виробничих площ: це дозволить переробляти ягоду більш поглиблено, розширити асортимент і збільшити обсяги залученої сировини. Зрозуміло, більш глибоке виробництво – ширші можливості для заробітку. Це досить амбітний, дорогий проект, але ми справляємося.

СУНИЦЯ САДОВА, МАЛИНА І ДИКОРОСИ – ТОП ЗАТРЕБУВАНИХ У ЄВРОПІ ЯГІД

«Ягідник»: Якими є вимоги європейського ринку, яку ягоду хоче споживач та які види переробки є популярними сьогодні?

К.К.: Суниця садова – основний гравець ринку: близько 70-75% всіх фруктових рецептур роблять на її основі, в подальшому туди додають інші інгредієнти для різних смаків. Якщо говорити про традиційного фаворита ринку – малину, то в минулому році був обвал цін, дуже багато людей постраждали через перевиробництво, особливо в Україні. Проте тренд на малину ще ніхто не відміняв. І я думаю, що в цьому році суничний і малиновий сектор буде розвиватися ще активніше. У процесі переробки ми несподівано зіткнулися з попитом на нові для нашого підприємства види ягід, наприклад, обліпиху. Відтак заморожуємо її у досить великих обсягах, і наскільки я знаю, 100% продукції йде на експорт, де обліпиху використовують для фармацевтичних і косметологічних цілей. Великий попит спостерігається і на шипшину, яку заготовляють із тією ж метою. Плюс усі дикорослі ягоди автоматично визнаються органічними і потрапляють у сегмент органічного ринку.

Ситуація з іншими ягодами залишається незмінною: охолоджена лохина високоросла йде на свіжий ринок, її практично ніхто не переробляє. Традиційно в тренді на світовому ринку дикорослої ягоди – чорниця. Крім України ця унікальна ягода в такій кількості та такої якості не росте ніде! Для європейських компаній, зокрема швейцарських, ми заморожували саме карпатську чорницю, яку вони використовували для виробництва препаратів для
відновлення зору.

Далі йде вишня – 95% усієї продукції, що ми виробляємо з неї, орієнтовано на експорт. Вона там більш поглиблено переробляється і повертається до нас уже у вигляді цукровмісних продуктів – повидла, джемів. На жаль, в
Україні були зруйновані плодово-овочеві підприємства з переробки.

«Ягідник»: Якими є реалії внутрішнього ринку виробників ягід, і як вдається пристосувати їх до експортних можливостей, для отримання максимальної маржинальності від сировини?

К.К.: Продовжуючи тему вишні, промислове виробництво якої в Україні слабо розвинене: в нас мало технічних насаджень вишневих садів. Ягода, що ми переробляємо, – це так званий «господарський збір». Ми отримуємо різносортну ягоду, різнокаліберну, різної стадії дозрівання, забарвленості тощо. Тому говорити про масове виробництво вишні не маємо права.

Ми з вами можемо посадити різні плантації, різних площ і видів ягід, але якщо це не продається, ринок швидко заповнюється свіжою продукцією, і фермер просто не знає, що робити далі. Починає демпінгувати ціни, адже врожай потрібно кудись подіти – так виникає необхідність у продовженні життя ягід. Потім сільгоспоб’єднання намагаються поставити у себе якісь кустарні переробні комбінати. Я дуже багато їжджу Україною і все це бачу.

Маленькі холодильники, якісь підвальні виробництва… Що ми в кінцевому підсумку отримаємо? Не сертифікований різнорідний продукт, що різними шляхами буде просочуватися в Європу, створюючи негативний імідж країні. І ось ця прірва – момент недовіри між Європою, Польщею, країнами Прибалтики та Україною. Виною тому і недосконале законодавство, і технологічна недосконалість. Оскільки ми вже прагнемо до Європи, то повинні створювати європейські моделі роботи. Не тільки на словах.

Наприклад, у Польщі, де працює 600 переробних підприємств, сільгоспвиробникам не потрібно шукати можливість потрапити на переробний комбінат. Створюють закупівельний пул, переробник оголошує, який обсяг ягід
може прийняти від населення, і навколо створюються кластери, кооперативи. Але центральним економічно-утворюючим підприємством буде те, яке зможе це все переробити.

ТОВАРНИЙ КРЕДИТ ТА КОНСОЛІДАЦІЯ СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ

«Ягідник»: На 4-й Міжнародній конференції «Технології та Інновації: від землі до готового продукту» у Черкасах ви говорили про таку формулу співпраці з виробниками, як товарний кредит. Розкажіть детальніше, що це дає обом сторонам?

К.К.: Ми пропонуємо різні схеми роботи, зокрема, умови товарного кредиту. Виробник, вклавши всі свої кошти в процеси посадки, внесення ЗЗР, збору, привозить урожай на переробку, оплатити яку наперед не в змозі. Розуміючи це, ми розробили спеціальну програму підтримки сільгоспвиробника «Умови товарного кредиту». У нас є експортне підприємство, що займається продажем готового продукту, і ми пускаємо в партнерські взаємини фермера або об’єднання, яке є нашим повноцінним партнером уже в процесі експорту. Ми розуміємо вартість контракту, коли продаємо, і готові розділити потенційний прибуток із сільгоспвиробником. За такою схемою завод уже працював у 2018 році, працює і сьогодні. Цікаво, що найбільш плідно вона себе проявила саме в роботі з органікою. Органічні виробники знаходяться в досить жорстких рамках сертифікації. Всі ланки органічного ланцюга мають бути сертифіковані: сільгоспвиробник, транспорт, переробна компанія, експортна платформа, транспортувальник і та компанія, що приймає сировину. Випадіння однієї ланки призводить до визнання неорганічною всієї партії. Наша компанія запропонувала наступний шлях: у нас є сертифікований торговельний майданчик, ми надаємо свій сертифікований транспорт і допомагаємо сертифікувати господарства, які хочуть стати під прапори органічного виробництва.

«Ягідник»: Які ще кроки робить компанія в напрямку розвитку органічного сектору?

К.К.: Завод «Фруктона-ВН» – одне з перших підприємств переробного сектору, що з 2016 року перебуває під сертифікацією харчової безпеки. Ми підтвердили це вже тричі – сертифікати FSSC 22000:2005 та «Органік Стандарт». Тобто наш продукт можна споживати прямо з виробничої лінії. Важливу роль відіграє система управління менеджментом: усі процеси описуються спеціальними технологічними інструкціями, що не дозволяють продукції потрапити на полицю магазину, якщо сталося порушення. На заводі все побудовано і зроблено відповідно до вимог європейських стандартів. Усе фіксується і постійно контролюється. Тільки шляхом постійної муштри, як би грубо це не звучало, ми можемо домогтися культури виробничих процесів.

«Ягідник»: Що очікуєте від сезону-2019 і які перспективи для українських виробників бачите у позиціонуванні своєї продукції в Європі?

К.К.: Ви, напевно, помітили, яка погода була в цьому році – заливало практично всю Україну, а це – проблеми з якістю врожаю. Передбачити ситуацію на ринку заздалегідь складно. Проте ми боремося з цим, говоримо нашим партнерам, що в будь-який час готові підставити плече: приїжджайте, привозьте, ми врятуємо урожай, переробимо, допоможемо вам продати. Ми відкриті в технології і не робимо різниці ні в ціні, ні в якості  переробки для фермерських господарств різних масштабів.

Думаю, в цьому році не дуже багато підприємств переробного сектору відкрили свої двері всім фермерам без винятку. Більшість ідуть, як і ми, до компаній-сателітів, що займаються вирощуванням власної продукції. Своє виростили, переробили, продали або запустили в подальшу переробку. Їх основне завдання полягає в тому, щоб позбутися конкурентів. Ми ж розширили конкурентне поле і надали можливість переробляти свою продукцію торговельним компаніям, фермерським об’єднанням, виходячи таким чином на ринок. Правильно це чи ні, але мені здається, що ми всі маємо бути в рівних умовах. Якщо людина витратила сили, засоби, вклала свої надії, – її не можна на якомусь етапі обмежити в наданні послуги, щоб далі вона вже нічого не могла зробити, тому що її товар нікому на ринку не потрібен!

Перспектива 2019 року – це переробка усього, що нам привезуть. Скільки буде продукції – залежить від погоди. Я однозначно порадив би всім сільгоспвиробникам, незалежно від їх масштабів, шукати шляхи об’єднання. Робити це потрібно з однієї простої причини: виростає питома вага не тієї продукції, яку вони вирощують, а тієї організації, що може говорити про себе.

Компанія «Фруктона-ВН» об’єднує 6 підприємств із вирощування, заготівлі та переробки фруктів і ягід. Має більше 900 га плантацій: малина, ожина, суниця садова, лохина високоросла, порічки, яблука, сливи, вишні. Насадження сертифіковані під «Органік Стандарт», виробництво має європейський сертифікат харчової безпеки. Завод «Фруктона-ВН», розташований у Вінниці, включає 1200 кв. м холодильних приміщень, тунелі шокової заморозки, повноцінні технологічні лінії, інноваційне обладнання для переробки вишні, полуниці, малини, чорниці, грибів та овочів. ТМ FRUKTONA постачає продукцію в Італію, Францію, Іспанію, Бельгію, Нідерланди, Швейцарію, Німеччину, Австрію, Чехію, Хорватію, Сербію, Польщу, Литву, Естонію та Білорусь.

Усі статті повністю журналу “Ягідник” №3 (14) 2019 доступні для вас в електронному чи друкованому варіанті.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *